Науковий вісник НГУ

Особливості формування інноваційного середовища країни на основі індикативного аналізу ресурсів інновацій

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №5 2020

Останнє оновлення: 02 листопада 2020

Опубліковано: 31 жовтня 2020

Перегляди: 2139

Authors:

Д. С. Букреєва, orcid.org/0000-0003-3175-5193, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Abstract:

Мета. Виявити закономірності й тенденції впливу факторів на інноваційний потенціал країни з метою визначення шляхів його підвищення на основі вивчення індикаторів «входу» рівня розвитку інституціональної структури інноваційного потенціалу країни й розробки концептуальної моделі ефективного функціонування інноваційного середовища.

Методика. При вирішенні поставлених завдань були використані наступні методи: наукового абстрагування – при визначенні основних проблем розвитку національних інноваційних систем; критичного аналізу, узагальнення, систематизації – для оцінки ефективності інноваційної політики країн та їх порівняння; ранжування та статистичного аналізу – для визначення взаємозв’язку окремих показників глобального інноваційного індексу й рівня розвитку країни.

Результати. Проведено ранжування Європейських країн за основними показниками ресурсів інновацій у розрізі ефективності проведення й використання наукових досліджень і розробок. Визначені «вузькі» місця, що перешкоджають підвищенню інноваційного потенціалу України, на основі аналізу індикаторів «входу» рівня розвитку його інституціональної структури. Продемонстрована висока ступінь залежності економічного розвитку країни від її інноваційного потенціалу. Доведено, що фактори зовнішнього середовища, зокрема політична та економічна кризи, обумовлені військовими діями та проведенням антитерористичної операції на сході країни, не є такими, що суттєво можуть гальмувати її інноваційний розвиток. Сформульовані основні напрями підвищення інноваційного потенціалу України на основі ефективного управління ресурсами інновацій. Розроблена концептуальна модель ефективного функціонування інноваційного середовища, направлена на підвищення міжсекторної координації його суб’єктів з метою їх адаптації до фактичних умов розвитку країни.

Наукова новизна. Встановлені особливості формування закономірностей інноваційного розвитку на основі комплексного порівняльного аналізу індикаторів «входу» рівня розвитку інституціональної структури інноваційного потенціалу країни, що дозволило встановити фактори, які є визначальними у підвищенні інноваційного потенціалу України, та, на цій основі, розробити концептуальну модель ефективного функціонування інноваційного середовища.

Практична значимість. Отримані результати дозволили сформулювати основні пріоритетні напрями розвитку в галузі управління інноваціями з урахуванням нейтралізації «вузьких» місць інноваційного потенціалу країни.

References:

1. The Global Innovation Index (2019). Retrieved from www.globalinnovationindex.org/analysis-indicator.

2. The Global Competitiveness Report 2019 (2019). Retrieved from https://www.weforum.org/reports/global-competitiveness-report-2019.

3. World Bank Income Group Classification-2019. World Bank (2019). Retrieved from https://datahelpdesk.worldbank.org/knowledgebase/articles/906519-world-bank-country-and-lending-groups.

4. Bilyk, R. S. (2015). Features of the innovation environment development in Ukraine in terms of global competition. Visnyk Dnipropetrovskoho Universytetu: Management of Innovations, (4), 27-35.

5. Fagerberg, J. (2018). Innovation, Economic Development and Policy: Selected Essays, Edward Elgar, Cheltenham. https://doi.org/10.1111/rsp3.12234.

6. Bondarenko, S. A. (2017). Analytical assessment of the innovative environment of ukraine and its influence on the development of wine producers. Problems of systemic approach in the economy, 58(2), 61-66.

7. Business vocabulary (2019). Retrieved from http://www.businessvoc.ru/.

8. Fagerberg, J., Lundvall, B. A., & Srholec, M. (2018). Global Value Chains, National Innovation Systems and Economic Development. The European Journal of Development Research, 3(22), 533-556. https://doi.org/10.1057/s41287-018-0147-2.

9. Al-kfairy, M., Khaddaj, S., & Mellor, R. B. (2020). Evaluating the effect of organizational architecture in developing science and technology parks under differing innovation environments. Simulation Modelling Practice and Theory, 100. https://doi.org/10.1016/j.simpat.2019.102036.

10. Litvinenko, I. L. (2016). Conceptual basis for the formation of state innovation policy and the development of national innovation systems. Innovative development of economy, 34(4), 59-72.

11. Kraus, N. (2015). Innovative economy: definition of concept and institutional basis of development. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 4(2(1)), 36-42.

12. García, A., García, M., & Dias, J. (2018). The individual’s perception of institutional environments and entrepreneurial motivation in developing economies: Evidence from Cape Verde. South African Journal of Economic and Management Sciences, 21(1). https://doi.org/10.4102/sajems.v21i1.2377.

13. Tarapuez, E., & Ramiro, B. (2019). Formal Institutional Factors Influencing the Entrepreneurial Intent in Quindío. RAIS Conference Proceedings. The 14 ^th International RAIS Conference on Social Sciences and Humanities. http://doi.org/10.2139/ssrn.3459587.

14. Litvinenko, N. І. (2015). Institutional components of socio-economic development of the country. Dnipro: National Mining University.

15. Kurylo, L. I., Slyozko, T. M., & Udovychenko, S. M. (2015). Institutional factors of innovative economy in agriculture. Economic Analysis, 21(2), 144-151.

16. Jakšić, M. (2018). Inclusive Institutions for Sustainable Economic Development. Journal of Central Banking Theory and Practice, 7(1). https://doi.org/10.2478/jcbtp-2018-0001.

17. Bukreieva, D. S. (2017) Controlling – the mechanism of effective enterprise management. Dnipro: National Mining University.

• < Попередня
• Наступна >