Науковий вісник НГУ

Ефективність екологічного оподаткування в європейських країнах: порівняльний аналіз

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №5 2020

Останнє оновлення: 02 листопада 2020

Опубліковано: 31 жовтня 2020

Перегляди: 2014

Authors:

В. В. Козюк, orcid.org/0000-0002-5715-2983, Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ю. І. Гайда, orcid.org/0000-0001-6019-9654. Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. В. Длугопольський, orcid.org/0000-0002-2040-8762, Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. П. Мартинюк, orcid.org/0000-0003-0656-8281, Університет економіки та інновацій (WSEI), м. Люблін, Польща

Ю. М. Клапків, orcid.org/0000-0002-9771-5357, Університет Лодзький, м. Лодзь, Польща

повний текст / full article

Abstract:

Мета. Проведення економічної оцінки ефективності системи екологічного оподаткування в європейських країнах. Сформульована авторами гіпотеза стосується того, як і коли зміни у ставках різних видів екологічних податків впливають на обсяги забруднення навколишнього середовища.

Методика. Для економічної оцінки ефективності системи екологічного оподаткування у роботі використовується метод перехресної кореляції між окремими показниками в розрізі країн Європи.

Результати. Ефективність екологічних податків залежить від податкової бази, податкових ставок, еволюції податків і податкової політики. Архітектура екологічних податків і особливості їх застосування в різних країнах Європи суттєво відрізняються. Загалом, можна виділити дві групи країн ЄС з огляду на полярні тенденції в розвитку екологічного оподаткування. Перша група країн демонструє тенденцію до зменшення екологічних податків – середньорічна загальна сума доходів від екологічних податків у цих країнах сьогодні нижче її базової суми у 2008 р. (Болгарія, Кіпр, Норвегія, Люксембург, Словенія, Угорщина, Хорватія, Швеція, Ісландія, Мальта, Естонія, Латвія, Литва). Друга група країн демонструє чітку тенденцію до зростання екологічних податків (Данія, Греція, Швейцарія, Великобританія, Італія, Бельгія, Німеччина, Фінляндія, Іспанія, Нідерланди, Австрія, Франція, Польща).

Наукова новизна. Залежно від значення часового відставання й напряму перехресної кореляції, можна виокремити чотири кластери країн ЄС в контексті впливу екологічної політики. До першого кластеру входять країни, в яких інструменти екологічної політики (плата за забруднення повітря, плата за використання ресурсів) є досить ефективними (Польща, Словаччина, Словенія, Естонія). До другого кластеру належать країни, в яких підвищення податку на навколишнє середовище супроводжується збільшенням викидів CO₂ (Бельгія, Чехія, Фінляндія, Угорщина). У третій групі країн погіршення екологічної ситуації не є мотиватором для збільшення навантаження у вигляді екологічних податків (Литва, Греція). Четвертий кластер країн демонструє, що погіршення екологічної ситуації у країні мотивує до збільшення навантаження у вигляді екологічних податків (Болгарія, Іспанія).

Практична значимість. Отримані дані вказують на те, що залежність між досліджуваними часовими рядами є ймовірно нелінійною за своєю природою, яку перехресні кореляційні коефіцієнти не можуть виявити. Проведене дослідження та отримані результати демонструють високу ймовірність існування діаметрально протилежних взаємозалежностей між досліджуваними змінними для різних груп європейських країн.

References.

1. European Environment Agency (2010). Environmental Taxes: Recent Developments in Tools for Integration. Retrieved from http://edz.bib.uni-mannheim.de/daten/edz-bn.

2. Pigou, A. C. (2013). The Economics of Welfare. London: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/978-1-137-37562-9.

3. Merko, F., Dursun, S., & Merko, F. (2018). Environmental Taxation – the Efects on Environmental Effectiveness and Economic Efficiency. International Journal of Ecosystems and Ecology Science, 8(4), 739-746. https://doi.org/10.31407/ijees84.

4. He, P., Zhang, Y., Yuan, Y., Qiao, Y., Xin, L., & Zou, X. (2019). The Relationship between Environmental Taxation, Environmental Performance and Economic Growth: Comparative Study of Sweden and China 1985–2016. Ekoloji, 28(107), 401-410.

5. Kuralbayeva, K. (2019). Environmental Taxation, Employment and Public Spending in Developing Countries. Environmental & Resource Economics, 72(4), 877-912. https://doi.org/10.1007/s10640-018-0230-3.

6. Vandyck, T., & van Regemorter, D. (2014). Distributional and regional economic impact of energy taxes in Belgium. Energy Policy, 72, 190-203. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2014.04.004.

7. Wiesmeth, H., & Marquardt, J. (2013). Environmental Economics. Theory and Policy Equilibrium. Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag. ISBN 9783642270420.

8. Costantini, V., & Mazzanti, M. (2012). On the Green and Innovative Side of Trade Competitiveness? The Impact of Environmental Policies and Innovation on EU Exports. Elsevier Research Policy, 41, 132-153. https://doi.org/10.1016/j.respol.2011.08.004.

9. Anita, S., Capasso, V., Kunze, H., & la Torre, D. (2016). Optimizing Environmental Taxation on Physical Capital for a Spatially Structured Economic Growth Model Including Pollution Diffusion. Vietnam Journal of Mathematics, 45, 199-206. https://doi.org/10.1007/s10013-016-0215-x.

10. Houdek, P., & Koblovsky, P. (2015). Where is My Money? New Findings in Fiscal Psychology. Society, 52, 155-158. https://doi.org/10.1007/s12115-015-9873-7.

11. Lutsyshyn, Z., Klapkiv, Y., Kucher, T., & Svirskyi, V. (2019). Development of innovative instruments in the financial market of Ukraine. Revista Espacios, 40(28), 22-37.

12. Alvarez, M. (2019). Distributional effects of environmental taxation: an approximation with a meta-regression analysis. Economic Analysis and Policy, 62(C), 382-401. https://doi.org/10.1016/j.eap.2018.10.003.

13. Freire-González, J. (2018). Environmental taxation and the double dividend hypothesis in CGE modelling literature: a critical review. Journal of Policy Modeling, 40(1), 194-223. https://doi.org/10.1016/j.jpolmod.2017.11.002.

14. Bento, A., & Jacobsen, M. (2007). Ricardian rents, environmental policy and the “double-dividend” hypothesis. Journal of Environmental Economics and Management, 53(1), 17-31. https://doi.org/10.1016/j.jeem.2006.03.006.

15. Fullerton, D., Leicester, A., & Smith, S. (2010). Environmental Taxes. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.3386/w14197.

16. Heine, D., Norregaard, J., & Parry, W.H. (2012). Environmental Tax Reform: Principles from Theory and Practice to Date. IMF Working Papers, 180. https://doi.org/10.5089/9781475505283.001.

17. Institute for European Environmental Policy (IEEP) (2013). Final Report. Evaluation of Environmental Tax Reforms: International Experiences. Retrieved from http://www.efv.admin.ch/e/downloads.

18. European Commission (2013). Tax Reforms in EU Member States 2013 of European Commission. Retrieved from http://ec.europa.eu/taxation_customs.

19. Koziuk, V., Shymanska, O., & Voznyi, K. (2019). Environmental taxation trends in Europe. World of Finance, 4(61), 8-22.

20. EUROSTAT (2019). Environmental tax statistics. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat.

21. Environmental tax revenues (2020). Retrieved from https://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui.

22. Environmental taxes make way to protect the environment (2018). Retrieved from https://www.iberdrola.com/environment/green-and-environmental-taxes.

• < Попередня
• Наступна >