Науковий вісник НГУ

Методика визначення показника ефективності процесу шліфування

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №5 2020

Останнє оновлення: 02 листопада 2020

Опубліковано: 31 жовтня 2020

Перегляди: 2035

Authors:

А. В. Рудик, orcid.org/0000-0002-3582-9279, Державний науково-дослідний інститут випробування і сертифікації озброєння та військової техніки, м. Чернігів, Україна, e‑mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. М. Чуприна, orcid.org/0000-0003-4886-090X, Державний науково-дослідний інститут випробування і сертифікації озброєння та військової техніки, м. Чернігів, Україна, e‑mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Г. В. Пасов, orcid.org/0000-0001-7248-9085, Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. І. Венжега, orcid.org/0000-0002-8857-349X, Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Abstract:

Мета. Створення методики використання нового показника інтенсивності режимів різання, що дозволить скоротити обсяг довідкової інформації за методами як шліфування, так і обробки лезовим інструментом.

Методика. Аналітичні дослідження.

Результати. Запропоновано новий локальний показник інтенсивності режимів різання, що має явний фізичний зміст – товщина зрізу. Вона визначається проекцією швидкості подачі деталі на напрямок нормалі до поверхні інструменту. Показник можна застосовувати для різної кінематики процесів шліфування деталей. Методика придатна для абразивного й лезвійного інструментів. Завдяки новому показнику скорочується обсяг довідкової інформації.

Наукова новизна. Як показник інтенсивності обробки замість інтегрального показника питомої продуктивності пропонується використовувати локальний – проекція швидкості відносного руху подачі в напрямку нормалі. Показник має чіткий фізичний зміст і визначає товщину зрізу для заданої швидкості різання. Він дозволяє врахувати всі кінематичні складові й містить повну інформацію про навантаження ділянки профілю в межах контакту, дозволяє розрізняти попутну і зустрічну обробку, що залежать від взаємного напрямку векторів швидкості різання та кругової подачі. Знайдено взаємозв’язок між проекцією швидкості відносного руху в напрямку нормалі, питомою продуктивністю й довжиною контакту.

Практична значимість. Визначено показник режимів ефективності шліфування для методів поздовжньої й виразної обробки деталей. Це дає можливість уніфікувати дані таблиць режимів, використовувати розрахунки як для різних методів шліфування, так і обробки лезовим інструментом. Запропонована методика визначення показника ефективності шліфування орієнтованим інструментом, де в якості цільової функції виступає стійкість. Продуктивність є балансовою умовою, а шорсткість поверхні визначає граничну умову. Наведено визначення крайніх значень інтенсивності. Визначені окремі показники режиму для створеного як нового способу, так і того, що використовують на обладнанні відомої німецької фірми.

References.

1. Ryabenkov, I. A. (2018). Theoretical substantiation of technological possibilities of ordinary and intermittent grinding. Cutting and tools in technological systems, (89), 149-158.

2. Kundráka, N. K. J., Fedorovich, V., Pyzhov, I., Markopoulosc, A. P., & Klimenkod, V. (2017). Theoretical Analysis of the Contact Area between Grinding Wheel Surface and Workpiece in Flat Face Grinding with Spindle Axis Inclination. Manufacturing Technology, 17(2), 203-210.

3. Klimenko, S. A., Kopeikina, M. Yu., Klimenko, S. A., & Ma­nokhin, A. S. (2016). The concept of improving the performance of cutting tools made of polycrystalline composites based on cubic boron nitride. Information technologies in education, science and industry, 2(13), 108-114.

4. Quickpoint (n.d.). All in one fix: [Prosp. “Junkermaschinen” company on machines “Quickpoint 1000”, “Quickpoint 3000”, “Quickpoint 4000”]. Nordrash, Germany, Retrieved from https://www.junker-group.com/ru/shlifovalnye-stanki/products/quickpoint/.

5. Kalchenko, V. I., Kalchenko, V. V., Sira, N. M., Kologoida, A. V., Kuzhelny, Ya. V., Kalchenko, D. V., …, & Aksonova, O. O. (2019 ). Patent of Ukraine No. 134080. Ukraine.

6. Kalchenko, V., Volodymyr Kalchenko, V., Kuzhelny, Ya., & Morochko, V. (2019). Determination of cutting forces during finishing grinding of a cylindrical surface of a shaft. Technical sciences and technologies: scientific journal/Chernihiv National Technological University, 1(15), 41-52.

7. Rudyk, A. V., & Rudyk, V. A. (2017). Patent of Ukraine No 117066. Ukraine IPC.

8. Seredenko, B. M., Zabolotniy, O. A., & Orobchenko, A. P. (2016). Determination of cutting temperature during milling of titanium alloys with end mills. Bulletin of NTUU “KPI”. Mechanical Engineering, 3(78), 71-76.

9. Tripasy P., & Maity, K. P. (n.d.). Experimental Investigation during Micro-Milling of Hybrid Al6063 MMC Reinforced with SiC and ZrO₂. Retrieved from https://www.scientific.net/AEF.33.1

10. Pasov, G. V., Venzhega, V. I., & Bakalov, V. G. (2019). Grinding of shaped surfaces on the VZ-208-F3 machine. Technical sciences and technologies: scientific journal /Chernihiv National Technological University, 2(16), 16-22.

11. Ropyak, L. Ya., & Ostapovych, V. V. (2016). Investigation of the influence of diamond grinding modes on the roughness of the chrome coating by the method of mathematical planning of the experiment. Interuniversity collection “Scientific Notes”, 53, 130-138.

12. Xing Shan Li, Mei Li Shao, Jun Wang, & Yu Shan Lu. (n.d.). Simulation of the Surface Roughness by End Face Grinding Wheel with Ordered Abrasive Pattern. Retrieved from https://www.scientific.net/AMR.1095.898.12.

13. Rudik, A. V., & Venzhega, V. I. (2015). Productivity of highly effective longitudinal and deep grinding of surfaces of rotation by periphery and end face of the oriented abrasive tool. Bulletin of Chernihiv State Technological University: Collection, 1(77), 59-64.

14. Larshin, V. P., Lishchenko, N. V., Ryabchenko, S. V., Nezhebovsky, V. V., & Sereda, G. V. (2016). Profile grinding of gears with highly porous abrasive wheels. Equipment and tools for professionals, (5), 20-23.

15. Krivosheia, A. V., Storchak, M. G., Danilchenko, Yu. M., & Ternyuk, N. E. (2015). Development of the concept, structure and principles of creation and functioning of a new technical system of synthesis of gears. Bulletin of NTU “KhPI”, 34, 23-33.

16. Rudyk, A. V., Slednikova, O. S., Podzolkina, A. P., & Kutsiy, O. L. (2016). Selection of modes of effective grinding of surfaces of rotation. Chernihiv National Technological University: Collection, 4(6), 62-70.

17. Rudik, A. V., & Pasov, G. V. (2019). Dependence of cut parameters on modes at counter and passing grinding. “Scientific notes of Tavriya National University named after V.I. Vernadsky. Series: Technical Sciences“, 30(69), 7, 7-12.

18. Pen, R. Z. (2017). Statistical methods of modeling and optimization of technological processes. International Journal of Experimental Education, 2, 81-83.

19. Lavrinenko, V. I., & Solod, V. Yu. (2015). On the question of the functional action of technological media in abrasive treatment with wheels made of superhard materials. Cutting and tools in technological systems, (85), 171-184.

20. Saoubi, R. M., Axinte, D., Soo, S. L., Nobel, Ch., Attia, H., Kappmeyer, Gr., …, & Sim, W.-M. (2015). High performance cutting of advanced aerospace alloys and composite materials. CIRP Annals – Manufacturing Technology, 64(2), 557-580.

• < Попередня
• Наступна >