Науковий вісник НГУ

Порівняльний аналіз моделей державного управління

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №4 2021

Останнє оновлення: 27 серпня 2021

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 4084

Authors:

К. Л. Інграм, orcid.org/0000-0001-9136-1896, Вільнюський коледж, Університет прикладних наук, м. Вільнюс, Литовська Республіка, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. С. Ніценко, orcid.org/0000-0002-2185-0341, Фонд SCIRE, м. Варшава, Республіка Польща, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2021, (4): 122 - 127

https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-4/122

Abstract:

Мета. Порівняльна оцінка відповідності існуючих парадигм, що ведуть до розробки нових моделей державного управління.

Методика. У дослідженні використано порівняльний аналіз для забезпечення всебічного розуміння із професійної та академічної точок зору існуючих моделей державного управління, що є традиційним державним управлінням, новим державним управлінням, новим державним належним управлінням, просторові особливості, які сприяють новим парадигматичним «зразкам» та «точкам зору».

Результати. Є кілька важливих аспектів у розумінні парадигм у моделях державного управління. У певному сенсі загальні рамки моделей державного управління є парадигмами, що постійно змінюються, коли настає криза. Це демонструє, що розроблені нові моделі державного управління не завжди вписуються в одну парадигму й можуть існувати в гібридному стані, коли різні характеристики одних парадигм перекривають іншу. Визначення цих характеристик допомагає встановити застосовність сучасних моделей до регулювання управління й керування суб’єктами та функціями державного сектору, а також їх призначення.

Наукова новизна. Попередні дослідження показують, що були здійснені численні спроби зрозуміти й розробити системний підхід до порядку державного управління. На сьогоднішній день розвиток державного управління як дисципліни сприймається як послідовність парадигм, що перетинаються. Незважаючи на це, державне управління як і раніше залишається найважливішим аспектом бюрократії у світі. З урахуванням того, що уряд вирішує всі аспекти громадянського суспільства в капіталістичних, соціалістичних і демократичних державах, цілі державного управління розглядаються як постійна зміна парадигми. Парадигми надають рішення й визначають, чи є області конкретного явища проблемними, і багато практикуючих державних адміністративних діячів часто мали парадигматичні припущення про те, що політики, посадові особи та громадяни керуються особистими інтересами та будуть сприймати розвиток державного управління у цьому ракурсі.

Практична значимість. Робота дає тлумачення функцій і перспектив державного управління як дисципліни, що веде до розвитку й переходу від традиційного державного управління (TPA) до нового державного управління (NPM), потім до нового державного належного управління (NPG) і далі до інших пост-нових моделей державного управління.

Ключові слова: державне управління, традиційне державне управління, нове державне управління, нове державне належне управління, парадигма

References.

1. Aderibigbe, A. M., & Oluwafemi, J. (2014). Towards A Theoretical Definition of Public Administration. IOSR Journal of Business and Management (IOSR-JBM), 16(3), 65-70. https://doi.org/10.9790/487X-16356570.

2. Runya, X., Sun, Q., & Si, W. (2015). The Third Wave of Public Administration: The New Public Governance. Canadian Social Science, 11(7), 11-21. https://doi.org/10.3968/7354.

3. Snellen, I. M. (2014). Foundations of Public Administration: An Essay in Tis Paradigms. The Hague: Eleven International Publishing. Retrieved from https://www.bookdepository.com/Foundations-Public-Administration-I-Th-M-Snellen/9789462361089.

4. Rozin, V. (2021). From Engineering and Technological Process to Post-Cultural Technology. Future Human Image, 15, 99-109. https://doi.org/10.29202/fhi/15/9.

5. Ryu, S. (2016). Modeling Public Management: Current and Future Research. Public Organization Review, 16, 77-94. https://doi.org/10.1007/s11115-014-0297-4.

6. Baharun, R., Jing Mi, T., Streimikiene, D., Mardani, A., Shakeel, J., & Nitsenko, V. (2019). Innovation in healthcare performance among private brand’s healthcare services in small and medium-sized enterprises (SMEs). Acta Polytechnica Hungarica, 16(5), 151-172. https://doi.org/10.12700/APH.16.5.2019.5.9.

7. Ingrams, A., Piotrowski, S., & Berliner, D. (2020). Learning from Our Mistakes: Public Management Reform and the Hope of Open Government. Perspectives on Public Management and Governance, 3(4), 257-272. https://doi.org/10.1093/ppmgov/gvaa001.

8. Kalinichenko, A., Havrysh, V., & Nitsenko, V. (2019). Alternative Vehicle Fuel Management: Impact on Energy Security Indicators. In Krakowiak-Bal, A., & Vaverkova M. (Eds.) (2019). Infrastructure and Environment, (pp. 367-374). Springer, Cham. https://doi.org /10.1007/978-3-030-16542-0_45.

9. Syomych, M. (2019). Features of modern models of public administration. Public Administration Aspects, 7(4), 44-52. https://doi.org/10.15421/151922.

10. El-Ghalayini, Y. (2016). New Public Management: An Assessment of Impact and the Influence on Public Administration. Public Policy and Administration Research, 6(12), 18-22.

11. Latysheva, O., Rovenska, V., Smyrnova, I., Nitsenko, V., Balezentis, T., & Streimikiene, D. (2020). Management of the sustainable development of machine-building enterprises: a sustainable development space approach. Journal of Enterprise Information Management, 34(1), 328-342. https://doi.org/10.1108/JEIM-12-2019-0419.

12. Chand, A., & Naidu, S. (2020). New Public Management Model and Performance Appraisal System. In Farazmand A. (Ed.) (2020). Global Encyclopedia of Public Administration, Public Policy, and Governance. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-31816-5_4031-1.

13. Mozgin, W. (2020). An Anthropocentric Perspective in Posthumanist and Transhumanist Discourse. Philosophy and Cosmology, 25, 108-117. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/25/9.

14. Sokiran, M. (2020). Theoretical Approaches to the Definition of “Critical Space Infrastructure. Advanced Space Law, 6, 54-63. https://doi.org/10.29202/asl/6/6.

15. Tang, W., & Qiu, X. (2020). Construction of Law-based Government in the Context of Counteraction to COVID-19. Ukrainian Policymaker, 6, 74-84. https://doi.org/10.29202/up/6/8.

17. Lampropoulou, M., & Oikonomou, G. (2018). Theoretical models of public administration and patterns of state reform in Greece. International Review of Administrative Sciences, 84(1), 101-121. https://doi.org/10.1177/0020852315611219.

17. Krukowski, K., & Siemiński, M. (2018). New public management in organisations introducing agricultural policies in Poland. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development, 40(2), 206-215. https://doi.org/10.15544/mts.2018.20.

• < Попередня
• Наступна >