Науковий вісник НГУ

Оцінка шумового впливу на працівників вугільних шахт з урахуванням проходження на робоче місце та назад

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №2 2021

Останнє оновлення: 09 травня 2021

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1395

Authors:

А. Н. Нікулін, orcid.org/0000-0002-6878-0512, Санкт-Петербурзький гірничий університет, м. Санкт-Петербург, Російська Федерація, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

І. С. Должиков, orcid.org/0000-0003-4962-9427, Санкт-Петербурзький гірничий університет, м. Санкт-Петербург, Російська Федерація, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Л. В. Степанова, orcid.org/0000-0002-8557-936X, Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого, м. Санкт-Петербург, Російська Федерація, e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. А. Голод, orcid.org/0000-0003-3855-5506, Санкт-Петербурзький гірничий університет, м. Санкт-Петербург, Російська Федерація, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2021, (2): 151 - 155

https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-2/151

Abstract:

Мета. Визначення прогнозованого постійного зміщення порога чутності для гірників вугільної шахти за п’ятьма основними робітничими професіями з урахуванням шумового впливу за шляхом проходження на робоче місце й назад на підставі даних, отриманих із персональних шумомірів.

Методика. Обрана стратегія вимірювання рівня шумового впливу на робочих місцях № 3 «на основі робочого дня» (ГОСТ ISO 9612-2016) в умовах вугільної шахти. Персональні шумоміри закріплювалися на плече шахтарів і проводили вимірювання рівня шуму за шляхом проходження до робочого місця, протягом робочої зміни (8 годин), і прямування назад. Обробка результатів вимірювань здійснювалася на основі кількісної оцінки шумового впливу на працівників − за постійним зміщення порогу чутності (ПЗПЧ). Розраховані значення ПЗПЧ за період від 3 до 30 років для 5 основних робітничих професій з урахуванням шумового впливу при русі на робоче місце та назад.

Результати. Визначено значення еквівалентного рівня шуму на робочих місцях гірників, що перевищують гранично-допустимий рівень (80 дБА) на 10−25 дБА. На основі отриманих результатів був спрогнозований постійний зсув порогу чутності для працівників 5 професій при стажі роботи від 3 до 30 років. Встановлено, що для прохідника за 30 років стажу зниження порогу чутності складе 25 дБ, що відповідає 3 стадії професійного захворювання.

Наукова новизна. Виявлено постійне зміщення порогу чутності у працівників вугільних шахт, зумовлених впливом підвищеного рівня шуму під час проходження до місця виконання робіт і назад.

Практична значимість. Встановлено, що для профілактики розвитку професійного захворювання (нейросенсорна туговухість) у підземних гірників необхідно проводити вимірювання рівня шуму шляхом застосування персональних шумомірів за 8-годинний робочий день з урахуванням часу проходження на робоче місце й назад. Оцінку шумового впливу слід проводити за постійного зниження порогу чутності.

Ключові слова: охорона праці, вугільна шахта, персональний шумомір, моніторинг шуму

References.

1. Michael, K. L., & Byrne, D. C. (2000). Industrial noise and conservation of hearing. In R. L. Harris (Ed.), Industrial hygiene (5 ^th ed., pp. 15-16). John Wiley & Sons, Inc.

2. Camargo, H. E., Azman, A. S., & Peterson, J. S. ( 2018). Engineered noise controls for miner safety and environmental responsibility. In Camargo, H. E., Azman, A. S., & Peterson, J. S. Advances in productive, safe, and responsible coal mining. Chapter, (pp. 215-243). Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-101288-8.00011-0.

3. Ivanov, N., Shashurin, A., Boiko, I., Rudakov, M., & Tyurina, N. (2017). High-speed train noise source height influence on efficiency of noise barriers. Material of 24 ^th International Congress on sound and vibration, (pp. 123-132). ICSV, London, United Kingdom.

4. Rudakov, M. L. (2016). “Zero accident” corporate programmes as an element of strategic planning in the field of occupational safety and health at coal mining enterprises. Journal of Mining Institute, 240, 465-471. https://doi.org/10.18454/pmi.2016.3.465.

5. Rudakov, M. L., Kolvakh, K. A., & Derkach, I. V. (2020). Assessment of environmental and occupational safety in mining industry during underground coal mining, Journal of Environmental Management and Tourism, 11(3), 579-588. https://doi.org/10.14505/jemt.v11.3(43).10.

6. Chemezov, E. N. (2019). Industrial safety principles in coal mining. Journal of Mining Institute, 240, 649-653. https://doi.org/10.31897/PMI.2019.6.649.

7. Nikulin, A. N., & Nikulina, A. Yu. (2017). Assessment of occupational health and safety effectiveness at a mining company. Ecology, Environment and Conservation, 23(1), 351-355.

8. Karnachev, I. P., Levashov, S., Shkrabak, R. V., & Cheltybashev, A. A. (2018). Concept of occupational safety and health management in the Russian industry. Gornyi Zhurnal, 4, 87-92. https://doi.org/10.17580/gzh.2018.04.16.

9. Katuntsov, E. V., Kultan, J., & Makhovikov, A. B. (2017). Application of electronic learning tools for training of specialists in the field of information technologies for enterprises of mineral resources sector. Journal of Mining Institute, 226, 503-508.

10. Vasilev, Y., Vasileva, P., & Tsvetkova, A. (2019). International review of public perception of CCS technologies. International Multidisciplinary Scientific GeoConference Surveying Geology and Mining Ecology Management, 19(5.1), 415-422. https://doi.org/10.5593/sgem2019/5.1/S20.052.

11. Kurta, I. V. (2019). Analysis of seismic safety assessment procedures for joint development of coal deposits. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 378(1). https://doi.org/10.1088/1755-1315/378/1/012092.

12. Alyanin, A. F., Gallyamov, M. A., & Abdrakhmanova, E. N. (2019). Industrial noise. Problems and solutions. Oil and Gas Business, 128-142. https://doi.org/10.17122/ogbus-2019-2-128-142.

13. Pathak, R. D. (2001). Industrial noise pollution and conservation of hearing − A study of mine workers. Indian Journal of Otolaryngology and Head & Neck Surgery, 53(2), 116-22. https://doi.org/10.1007/BF02991503.

14. Eleftheriou, P. C. (2002). Industrial noise and its effects on human hearing. Applied Acoustics, 63(1), 35-42. https://doi.org/10.1016/S0003-682X(01)00022-6.

15. Chui, J., Ma, Y., & Hertil, S. (2005). Application of barrier in industrial noise control. The Journal of the Acoustical Society of America, 117(4), 2386-2387. https://doi.org/10.1121/1.4785739.

16. Rudakov, M. L., Rabota, E. N., & Kolvakh, K. A. (2020). Assessment of the individual risk of fatal injury to coal mine workers during collapses. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 88-93. https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-4/088.

17. Qi, Z. Q., Wang, H., Chang, W., & Wang, Q. (2017). Analysis for the Influence of Industrial Noise on Brain Cognition of Workers. Dongbei Daxue Xuebao/Journal of Northeastern University, 38(11), 1590-1594. https://doi.org/10.12068/j.issn.1005-3026.2017.11.015.

• < Попередня
• Наступна >