Науковий вісник НГУ

Інноваційний розвиток транзитивних країн у контексті участі у глобальних ланцюгах доданої вартості

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №2 2020

Останнє оновлення: 10 травня 2020

Опубліковано: 10 травня 2020

Перегляди: 2184

Authors:

M. І. Звєряков, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор, orcid.org/0000-0003-0039-5068, Одеський національний економічний університет, м. Одеса, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. Є. Патлатой, кандидат економічних наук, orcid.org/0000-0002-2093-8034, Одеський національний економічний університет, м. Одеса, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 повний текст / full article

Мета. Аналіз участі окремих країн, що пережили або переживають ринкову трансформацію, у глобальних ланцюжках доданої вартості у зв’язку з рівнем інноваційного розвитку їхніх економік.

Методика. Системно-генетичний та еволюційний підхід дозволив виявити економічний зміст ланцюгів доданої вартості та їх специфіку на сучасному етапі глобалізації. Економіко-статистичні методи, що включають елементи регресійного та графічного аналізу, дозволили згрупувати транзитивні країни відповідно до рівня їх економічного та інноваційного розвитку, а також характеру участі у глобальних ланцюгах доданої вартості.

Результати. Виявлено, що в країнах «ядра» економічне зростання значною мірою обумовлено інвестиціями в інновації, у той час як для транзитивних економік така залежність простежується набагато слабкіше. З одного боку, деякі із транзитивних країн (у тому числі Україна) мають неефективні національні інноваційні системи з низькою віддачею від інвестицій у НДДКР, з іншого боку – окремі країни, що пережили постсоціалістичну трансформацію та приєдналися до Європейського союзу, демонструють відносні економічні успіхи, спричинені зокрема імпортованими технологіями, які прийшли разом із транснаціональним капіталом. Переважна більшість таких країн характеризується низькою часткою внутрішньої доданої вартості в експорті, тоді як «ядро» ЄС, що займає вищі позиції у глобальних ланцюжках доданої вартості, навпаки, демонструє високу частку внутрішньої доданої вартості в експорті, значну частку високотехнологічного експорту у валовому експорті поряд із більш високим ВВП на душу населення.

Наукова новизна. Концепт глобальних ланцюжків доданої вартості був застосований для дослідження транзитивних економік, по-перше, у зв’язку з рівнем їх інноваційного розвитку, по-друге, з урахуванням їхніх конкретно-історичних особливостей, по-третє, у контексті сучасного етапу розвитку глобальної економіки. Такий підхід дав можливість ідентифікувати різні шляхи інтеграції транзитивних економік до глобальних ланцюгів доданої вартості: від імітації моделей високорозвинених економік (через заохочення високотехнологічної спеціалізації, заснованої на національному капіталі) до переважної збірки експорту з низькою внутрішньою доданою вартістю, що спирається на іноземні інвестиції й технології.

Практична значимість. Аналіз різних варіантів включення транзитивних економік у глобальні ланцюжки доданої вартості надає теоретичну основу для формування стратегічних орієнтирів розвитку економіки України. Сформульовані пропозиції спрямовані на посилення позицій національної економіки у глобальних ланцюжках доданої вартості, а в довгостроковій перспективі – на забезпечення виробництва національної доданої вартості, заснованої на технологічних результатах національної та регіональних інноваційних систем.

References.

1. Leslie, D. (2017). Global commodity/value chains. In International Encyclopedia of Geography: People, the Earth, Environment and Technology: People, the Earth, Environment and Technology, (pp. 1-10). https://doi.org/10.1002/9781118786352.wbieg0831.

2. Bair, J. (2014). Editor’s Introduction: Commodity Chains in and of the World-System. Journal of World-Systems Research, 20(1), 1-10. https://doi.org/10.5195/jwsr.2014.574.

3. Strange, R., & Zucchella, A. (2017). Industry 4.0, global value chains and international business. Multinational Business Review, 25(3), 174-184. https://doi.org/10.1108/MBR-05-2017-0028.

4. Tickner, B. (2013). Core, periphery and (neo)imperialist International Relations. European Journal of International Relations, 627-646. https://doi.org/10.1177/1354066113494323.

5. De Marchi, V., Di Maria, E., & Gereffi, G. (Eds) (2018). Local Clusters in Global Value Chains. Linking Actors and Territories Through Manufacturing and Innovation. New York: Routledge.

6. Global Value Chain Development Report 2019. Technological Innovation, Supply Chain Trade, and Workers in a Globalized World (2019). World Trade Organization. Retrieved from: http://documents.worldbank.org/curated/en/384161555079173489/pdf/Global-Value-Chain-Development-Report-2019-Technological-Innovation-Supply-Chain-Trade-and-Workers-in-a-Globalized-World.pdf.

7. The World Bank (n.d.). GDP growth (annual %). Retrieved from: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.KD.ZG.

8. The World Bank (n.d.).  Foreign direct investment, net inflows (% of GDP). Foreign direct investment, net inflows (BoP, current US$).  Retrieved from: https://data.worldbank.org/indicator/bx.klt.dinv.wd.gd.zs. https://data.worldbank.org/indicator/BX.KLT.DINV.CD.WD.

9. The world Bank. Exports of goods and services (% of GDP). Retrieved from: https://data.worldbank.org/indicator/ne.exp.gnfs.zs.

10. The World Bank (n.d.). High-technology exports (% of manufactured exports). Retrieved from: https://data.worldbank.org/indicator/tx.val.tech.mf.zs.

11. The World Bank (n.d.).  GDP per capita, PPP (current international $). GDP per capita (current US$). Retrieved from: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.PP.CD. https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD.

12. Magone, J. L., Laffan, B., & Schweiger, C. (Eds) (2016). Core-periphery Relations in the European Union. Power and Conflict in a Dualist Political Economy (1^st ed). New York: Routledge.

13. Baimbridge, M., Litsios, I., Jackson, K., & Lee, U. R. (2017). The Segmentation of Europe. Convergence or Divergence between Core and Periphery? London: Palgrave Macmillan.

14. Grodzicki, M. J., & Geodecki, T. (2016). New dimensions of core-periphery relations in an economically integrated Europe. The role of global value chains. Eastern European Economics 54(5), 377-404. https://doi.org/10.1080/00128775.2016.1201426.

15. The World Bank (n.d.). Gross capital formation (% of GDP). Retrieved from: https://data.worldbank.org/indicator/NE.GDI.TOTL.ZS.

16. The World Bank (n.d.). Researchers in R&D (per million people). Retrieved from: https://data.worldbank.org/indicator/SP.POP.SCIE.RD.P6.

17. The World Bank (n.d.). Research and development expenditure (% of GDP). Retrieved from: https://data.worldbank.org/indicator/gb.xpd.rsdv.gd.zs.

18. OECD (n.d.). Domestic value added in gross exports. Retrieved from: https://data.oecd.org/trade/domestic-value-added-in-gross-exports.htm.

19. State Statistics Service of Ukraine (n.d.). Commodity structure of international trade. Retrieved from: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/zd/tsztt/tsztt_u/tsztt1219_u.htm.

20. Fagerberg, J., Lundvall, B. A., & Srholec, M. (2018). Global Value Chains, National Innovation Systems and Economic Development. The European Journal of Development Research, 3(22), 533-556. https://doi.org/10.1057/s41287-018-0147-2.

• < Попередня
• Наступна >