Статті

Політика України щодо brain drain у воєнний і повоєнний періоди

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №4 2024

Останнє оновлення: 28 серпня 2024

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1089

Authors:

І.І.Ніколіна*, orcid.org/0000-0001-7718-8599, Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ, м. Вінниця, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Н.М.Махначова, orcid.org/0000-0003-4634-2009, Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ, м. Вінниця, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В.А.Кузінська, orcid.org/0009-0007-7660-2779, Вінницька міська рада, м. Вінниця, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2024, (4): 149 - 156

https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-4/149

Abstract:

Мета. Аналіз політики України щодо brain drain і пошук шляхів її вдосконалення з урахуванням закордонного досвіду та ймовірних сценаріїв розвитку воєнного стану.

Методика. У роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: метод категорійного аналізу, системний метод, інституційний метод, порівняльний аналіз, крос-державний аналіз, дескриптивний аналіз і метод узагальнення.

Результати. У результаті проведеного дослідження привернена увага наукової спільноти та практиків державного управління до проблеми відсутності в Україні системної діяльності щодо brain drain. Виокремлені вдалі політики, заходи й рішення, що доцільно перейняти, а також прослідковано, які основні помилки були допущені щодо brain drain у досвіді Молдови, Боснії та Герцеговини, Ізраїлю. Результатом є також те, що в дослідженні викладені основні засади зваженої довготривалої політики стимулювання повернення кадрів до України за допомогою холістичного й системного підходів.

Наукова новизна. Розкриті наукові та практичні передумови й сучасний стан проблеми brain drain в Україні. Теоретично обґрунтована і підтверджена практикою окремих країн політика стимулювання повернення кадрів, що повинна базуватись на фундаментальних кроках: забезпечення систематичності, своєчасного й комплексного державного збору даних щодо brain drain, створення цільового органу, що займатиметься виключно впровадженням політики сприяння brain circulation i brain gain.

Практична значимість. Запровадження розроблених рекомендацій у кількох ключових напрямах, а саме, повернення українських кадрів, зокрема біженців, та їх реінтеграція; сприяння brain gain, зокрема заохочення міжнародних фахівців до імміграції в Україну; запобігання brain drain, насамперед створення можливостей для розвитку молодих поколінь, робочих місць; активна взаємодія й залучення української діаспори; міждержавна співпраця в інтересах українських кадрів; збільшить можливості повоєнного відновлення й подальшого розвитку України.

Ключові слова: «відтік мізків», міграція, інтелектуальна міграція, державне управління

References.

1. McAuliffe, M., & Triandafyllidou, A. (Eds.) (2021). World Migration Report 2022. Geneva: International Organization for Migration (IOM). Retrieved from https://worldmigrationreport.iom.int/wmr-2022-interactive/.

2. Shin, G.-W., & Moon, R. J. (2018). From Brain Drain to Brain Circulation and Linkage. The Walter H. Shorenstein Asia-Pacific Research Center. Retrieved from https://fsi-live.s3.us-west-1.amazonaws.com/s3fs-public/brain_drain_to_circulation_and_linkage_0.pdf.

3. Politico (2020). Greece’s reverse brain drain. Retrieved from https://www.politico.eu/article/greece-reverse-brain-drain-skills-young-people-financial-crisis/.

4. Radonjić, O., & Bobić, M. (2021). Brain drain losses – a case study of Serbia. International Migration, 59(1), 5-20. https://doi.org/10.1111/imig.12710.

5. Vega-Muñoz, A., Gónzalez-Gómez-del-Miño, P., & Espinosa-Cristia, J. F. (2021). Recognizing New Trends in Brain Drain Studies in the Framework of Global Sustainability. Sustainability, 13(6), 3195. https://doi.org/10.3390/su13063195.

6. Krasulja, N., Blagojevic, M., & Radojevic, I. (2016). Brain-drain – the positive and negative aspects of the phenomenon. Ekonomika Nis, 62(3), 131-142. https://doi.org/10.5937/ekonomika1603131K.

7. International Migration Research Network (IMISCOE) (2023). Brain drain and brain gain. Retrieved from https://migrationresearch.com/taxonomies/topics-migration-consequences-for-migrants-sending-and-receiving-countries-socio-economic-consequences-brain-drain-and-brain-gain.

8. Mirror of the week, Skorokhod, O. (2017). Scientific diaspora: from brain drain to brain gain. Retrieved from http://www.imbg.org.ua/docs/media/20171215-dt.ua-Skorohod-naukova-diaspora.pdf.

9. Kone, Z. L., & Özden, Ç. (2017). Brain Drain, Gain, and Circulation. Global Knowledge Partnership on Migration and Development (KNOMAD). Retrieved from https://www.knomad.org/sites/default/files/2017-04/KNOMAD%20WP19_Brain%20Drain%20gain%20and%20circulation.pdf.

10. İnce, С. (2020). From brain drain to brain circulation: brain power in regional development. International Journal of Eurasia Social Sciences, 11(42), 1092-1114. https://doi.org/10.35826/ijoess.2808.

11. Hillier, C., Sano, Y., Zarifa, D., & Haan, M. (2020). Will They Stay or Will They Go? Examining the Brain Drain in Canada’s Provincial North. Canadian Review of Sociology/Revue canadienne de sociologie, 57(2), 174-196.

12. Docquier, F., & Rapoport, H. (2011). Globalization, Brain Drain and Development. The Institute for the Study of Labor (IZA). Retrieved from https://docs.iza.org/dp5590.pdf.

13. Libanova, E. (2019). Labour migration from Ukraine: key features, drivers and impact. Economics and Sociology, 12(1), 313-328. https://doi.org/10.14254/2071-789X.2019/12-1/19.

14. Knoema (2020). Ukraine – Number of researchers in R&D. Retrieved from https://knoema.com/atlas/Ukraine/Number-of-researchers-in-RandD.

15. International Organization for Migration (2021). Migration in Ukraine: figures and facts 2021. Retrieved from https://ukraine.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1861/files/documents/migration_in_ukraine_facts_and_figures_2021-ukr_web.pdf.

16. World Bank (2021). GDP (current US$) – Ukraine. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD?locations=UA.

17. Eurostat (2022). R&D expenditure. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=R%26D_expenditure#Gross_domestic_expenditure_on_R.26D.

18. Gorodnichenko, Y., Sologoub, I., & Weder di Mauro, B. (2022). Rebuilding Ukraine: Principles and policies. Paris Report 1. Paris: Centre for Economic Policy Research. Retrieved from https://cepr.org/system/files/publication-files/178114-paris_report_1_rebuilding_ukraine_principles_and_policies.pdf.

19. OECD (2023). International Migration Outlook 2022. Retrieved from https://www.oecd-ilibrary.org/sites/30fe16d2-en/1/3/1/index.html?itemId=/content/publication/30fe16d2-en&_csp_=97175d429ae5e4e04cd3cccbbfc84945&itemIGO=oecd&itemContentType=book#component-d1e20377.

20. Kyiv International Institute of Sociology (2022). Local self-government and territorial organization of power in the context of a large-scale Russian invasion. Retrieved from https://kiis.com.ua/materials/pr/20221219_m/Sociology_lsg_2022.pdf.

21. United Nations (2021). World Economic Situation and Prospects 2022 Statistical Annex. Retrieved from https://www.un.org/development/desa/dpad/wp-content/uploads/sites/45/WESP2022_ANNEX.pdf.

22. Nirmela, C., & Yüksek, L. T. (2021). The effects of brain drain on developing economies. Case study: Bosnia and Herzegovina. Retrieved from https://katalog.marmara.edu.tr/veriler/cokluortam/cokluortam/C/D/D/C/F/61c19e1735dd4.pdf.

23. OECD (2020). A Global Profile of Emigrants to OECD Countries: Younger and More Skilled Migrants from More Diverse Countries. Retrieved from https://one.oecd.org/document/DELSA/ELSA/WD/SEM(2020)4/En/pdf.

24. Leitner, S. M. (2021). Net Migration and Skills Composition in the Western Balkans between 2010 and 2019: Results from a Cohort Approach Analysis. Vienna Institute for International Economic Studies.

25. UNFPA Bosnia and Herzegovina (2021). Survey on youth emigration in Bosnia and Herzegovina. Retrieved from https://eeca.unfpa.org/en/publications/survey-youth-emigration-bosnia-and-herzegovina-0.

26. Euractiv, Taylor A. (2021). Balkan brain drain could be costing the region its future. Retrieved from https://www.euractiv.com/section/enlargement/news/balkan-brain-drain-could-be-costing-the-region-its-future/.

27. German Marshall Fund, Icoski, M. (2022). Toward a New Youth Brain-drain Paradigm in the Western Balkans. Retrieved from https://www.gmfus.org/news/toward-new-youth-brain-drain-paradigm-western-balkans.

28. Gulina, O. R. (2020). Diaspora engagement mapping. Moldova. Retrieved from https://diasporafordevelopment.eu/wp-content/uploads/2020/04/CF_Moldova-v.5.pdf.

29. Dan, B.-D. (2019). Leaving the Promised Land: A look at Israel’s emigration challenge. Shoresh Research Paper. Retrieved from https://shoresh.institute/archive.php?f=research-paper-eng-emigration.pdf.

30. Zered, E. (2020). Israelis with Academic Education Abroad and Steps Taken to Return Them to Israel. The Knesset Research and Information Center. Retrieved from https://main.knesset.gov.il/EN/activity/mmm/IsraeliAcademicsAbroad.pdf.

• < Попередня
• Наступна >