Науковий вісник НГУ

Модель економічної співпраці в контексті реалізації ініціативи «Один пояс один шлях»

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №4 2024

Останнє оновлення: 28 серпня 2024

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 14

Authors:

М.Яструбський*, orcid.org/0000-0002-8032-4501, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ч.Ван, orcid.org/0009-0003-4264-5843, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна

Ц.Чжан, orcid.org/0009-0004-3036-1787, Цзіліньський університет, м. Чанчунь, Китайська Народна Республіка

С.Павловський, orcid.org/0000-0002-4087-6256, КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста», м. Київ, Україна

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2024, (4): 157 - 163

https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-4/157

Abstract:

Мета. Розробити рекомендації щодо ефективності економічного співробітництва між Україною та Китаєм у контексті реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях» (BRI), використовуючи гравітаційну модель торгівлі для аналізу факторів, що впливають на таке співробітництво.

Методика. Аналіз наукової літератури та інтернет-джерел – для визначення мети й завдань дослідження; методи формалізації – для опису характеристики, динаміки та станів гравітаційної моделі торгівлі; методи теорії гравітаційної моделі торгівлі – для аналізу факторів впливу на двосторонню торгівлю й побудови моделі економічної співпраці Китаю та України.

Результати. Розроблена гравітаційна модель торгівлі між Китаєм і Україною в контексті реалізації ініціативи «Один пояс один шлях», що ілюструє вплив на двосторонню торгівлю таких факторів, як розмір економіки, рівень попиту, портова інфраструктура, індекс ефективності логістики, участь у міжнародних організаціях і двосторонні угоди про взаємне визнання. Доведено, що географічна відстань і час оформлення торгівлі негативно впливають на ефективність двосторонньої торгівлі. Інституційні фактори також відіграють ключову роль у двосторонній торгівлі

Наукова новизна. Уперше запропоноване використання гравітаційної моделі торгівлі для оцінювання факторів впливу на двосторонню економічну співпрацю між Китаєм і Україною, що сприяє визначенню ключових факторів впливу на таку співпрацю. Доведено, що на динаміку двосторонніх торгових відносин суттєво впливає фактор інституційної стабільності та розвиток інфраструктури.

Практична значимість. Запропонований підхід дозволяє сформулювати пропозиції стосовно формування економічної політики, що спрямовані на посилення торговельної співпраці вздовж шляху BRI. Вони включають зміцнення будівництва інфраструктури, сприяння багатосторонньому співробітництву, створення ефективних механізмів економічного й торговельного співробітництва, прискорення розвитку зони вільної торгівлі в рамках BRI, усунення торговельних бар’єрів, посилення екологічного управління торгівлею та розкриття торгового потенціалу країн BRI.

Ключові слова: ініціатива «Один пояс, один шлях» (BRI), економічне й торговельне співробітництво, модель, фактор впливу, українсько-китайські відносини

References.

1. Li Wenyu, & Zhou Lei (2023). Analysis of the potential of economic and trade cooperation between China and countries along the “Belt and Road”. Chinese Business Theory, (18), 71-74. Retrieved from https://xueshu.baidu.com/usercenter/paper/show?paperid=161x04e0gn750rt0m27m0er0ud287198&site=xueshu_se&hitarticle=1.

2. Liang, H. (2024). The Belt and Road Initiative and New Global Governance: An Analysis of International Political Economy. Retrieved from https://www.icc.org.cn/publications/theories/2190.html.

3. Yastrubskyy, М., & Zhongjun Wang (2023). Peculiarities and trends of the development of economic and trade cooperation between China and Ukraine in the framework of the One Belt One Road initiative. Kyiv Economic Scientific Journal, (1), 93-102. https://doi.org/10.32782/2786-765X/2023-1-12.

4. Roberts, B. (2004). A gravity study of the proposed china-asean free trade area. The International Trade Journal, 18(4), 335-353. https://doi.org/10.1080/08853900490518208.

5. Yang, Y. (2019). An Empirical Analysis of Trade Potential and Trade Efficiency between China and Belt and Road Countries [J]. Price Monthly, 2019(5), 47-54. https://doi.org/10.14076/j.issn.1006-2025.2019.05.08.

6. Li Peng (2022). Quality Measurement and Influencing Factors of China’s Export Trade. Statistics & Decision-Making, (14), 138-142. https://doi.org/10.13546/j.cnki.tjyjc.2022.14.028.

7. Si, Z., Zhou, K., & Shao, J. (2019). Improving Efficiency and Approaching Potential of Foreign Trade Upgrading in China. Shanghai Journal of Economics, 1, 113-128. https://doi.org/10.19626/j.cnki.cn31-1163/f.2019.01.012.

8. Wan, L., & Gao, X. (2014). The Impact of Cultural, Geographic, and Institutional Triple Distance on China’s Import and Export Trade: Empirical Data from 32 Countries and Regions. International Trade Exploration, 30(5), 39-48. https://doi.org/10.13687/j.cnki.gjjmts.2014.05.004.

9. Wang, T., Jia, Y., & Xu, L. (2015). Countermeasures for China’s Promotion of Trade Facilitation in the Silk Road Economic Belt. Economic Observer, 91-95. Retrieved from https://xueshu.baidu.com/usercenter/paper/show?paperid=6fee0942fa2de6c6e08120e2de2657e8&site=xueshu_se.

10. Liu Wei, & Gao Zhigang (2018). Research on Trade Links, Influencing Factors and Efficiency of Countries along the Silk Road Economic Belt: An Empirical Study Based on Social Network Analysis and Stochastic Frontier Gravitational Model. Russian, Central Asian, and Eastern European Studies. Retrieved from https://xueshu.baidu.com/usercenter/paper/show?paperid=120a0g20t12200h0902r0xp0sf729160&site=xueshu_se.

11. Kong, Q., & Dong, H. (2015). Measurement of Trade Facilitation Level and Trade Potential of Belt and Road Countries. International Trade Issues, 12, 158-168. Retrieved from https://www.docin.com/p-2140683974.html.

12. Zhang, P. (2018). Research on the Impact of Infrastructure Construction on Bilateral Trade of Asian Countries along the Belt and Road Initiative: An Analysis Based on the Extended Gravity Model. World Economic Studies, 670-682. https://doi.org/10.13516/j.cnki.wes.2018.06.007.

13. Liu, H. (2022). The Logic and Ideas of Empowering the New Development Pattern of Overseas Economic and Trade Cooperation Zones in the Belt and Road Initiative. Reform, 2, 48-60. Retrieved from https://d.wanfangdata.com.cn/periodical/ChlQZXJpb2RpY2FsQ0hJTmV3UzIwMjMxMjI2Eg1nYWlnMjAyMjAyMDA2Ggh4a3dhNDI4MQ%3D%3D.

14. Zhang, W., & Qi, X. (2023). Ten Years Review and Prospect of Economic and Trade Cooperation in the Belt and Road Initiative. China Foreign Exchange, 8-12. https://doi.org/10.13539/j.cnki.11-5475/f.2023.10.003 .

15. Shu, Zh., & Yastrubskyy, M. (2024). Modeling of fiscal policy systems in the conditions of Ukrainian-Chinese economic cooperation. Kyiv Economic Scientific Journal, (4), 259-275. https://doi.org/10.32782/2786-765X/2024-4-35.

16. Zhang, W., & Zhang, Sh. (2020). Research on the Influencing Factors of China’s Foreign Trade Zhang. The Journal of Quantitative & Technical Economics, 11, 81-98. https://doi.org/10.13653/j.cnki.jqte.2020.11.005.

17. Zhang, Sh., Kaikun, W., Yastrubskyi, M., & Huang, Ch. (2023). Carbon emissions from international trade and consumption: assessing the role of cumulative risk for EU and Chinese economic development. Energy Strategy Reviews, 50, 101219-1–101219-11. https://doi.org/10.1016/j.esr.2023.101219.

18. State statistics service of Ukraine (2023). Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/.

19 Zhang, H. (2017). Risks and Counter Measures in the Cooperation between China and Ukraine under the “One Belt and One Road” (OBOR) Initiative. Peace and Development, 1, 110-122. Retrieved from https://www.sohu.com/a/236631483_100000001.

20. Yu, Y., Zhao, M., & Zhao, C. (2021). Research on the Cooperation Potential of China and Countries along the Belt and Road Initiative in Grain Production. Regional Openness and Cooperation, 115-124. https://doi.org/10.14017/j.cnki.2095-5766.2021.0112.

21. Zhang, H. (2021). Promoting China-Ukraine Belt and Road Cooperation on the Basis of Multilateralism. Chinese Investment Journal, 14-16. Retrieved from https://www.investgo.cn/article/yw/tzyj/202111/569150.html.

22. Chen, L. (2021). Opportunities, Challenges, and Countermeasures of Tourism Service Trade between China and Belt and Road Countries. Foreign Economic and Trade Practice Journal, 1, 81-84. Retrieved from https://www.taodocs.com/p-985327517.html.

23. Yu, T. (2021). China’s Foreign Economic and Trade Relations and Global Economic and Trade Pattern Reconstruction under the Belt and Road Initiative. Journal of Business Economics Research, 3, 149-151. https://doi.org/10.3969/j.issn.1002-5863.2021.03.038.

24. Zheng, X., Jin, X., & Yastrubskyy, M. (2023). Corporate digital transformation and financial reporting quality: an empirical study of Chinese listed companies. Transformations in Business and Economics, (60), 246-265. https://doi.org/10.1016/j.frl.2023.104229.

• < Попередня
• Наступна >