Статті

Екологічна ефективність гуматового реагенту у внутрішніх і зовнішніх гідрозабійках кар’єрів

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2024

Останнє оновлення: 08 липня 2024

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 197

Authors:

В. П. Щокін*, orcid.org/0000-0001-9709-1831, Криворізький національний університет, м. Кривий Ріг, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

А. В. Павличенко, orcid.org/0000-0003-4652-9180, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна

В. В. Єжов, orcid.org/0009-0002-9638-1030, Криворізький національний університет, м. Кривий Ріг, Україна

М. В. Кормер, orcid.org/0000-0002-6509-0794, Державний університет економіки і технологій, м. Кривий Ріг, Україна

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2024, (3): 128 - 134

https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-3/128

Abstract:

Мета. Розробка екологоорієнтованої технології буровибухових робіт у кар’єрах, що дозволить забезпечити ефективну дегазацію й пилопригнічення при масових вибухах шляхом застосування природнього гуматового реагенту у внутрішніх і зовнішніх гідрозабійках.

Методика. У роботі використано комплекс методів досліджень: аналітичний – для встановлення основних техніко-економічних показників, що впливають на собівартість буро-вибухових робіт; техніко-економічний аналіз – для встановлення взаємозв’язків собівартості робіт, забруднення атмосфери після масових вибухів із видами гідрозабійок і концентрацій гуматового реагенту.

Результати. Наведені результати дослідно-промислових випробувань ефективності застосування гуматового реагенту при попередньому зволоженні блоків і при його використанні у внутрішніх і зовнішніх гідрозабійках, що призводить до суттєвого зниження пилоутворення й дегазації масових вибухів. У період виробничих досліджень із 2017 по 2021 рр. в умовах підприємств холдингу Метінвест ПАТ «ІнГЗК», «ПівнГЗК», «ЦГЗК», а також «АрселорМіттал Кривий Ріг», АТ «ПівдГЗК» і ТОВ «Рудомайн» підтверджена екологічна ефективність застосування внутрішньої й зовнішньої гідрозабійок з використанням гуматового реагенту ТУ У 20.5-43384697-001:2020. При застосуванні водного розчину гуматового реагенту концентрацією 3 % у внутрішній і зовнішній гідрозабійках екологічний ефект у середньому складає: пилоподавлення – 54 %; нейтралізація оксиду вуглецю – 62 %; нейтралізація оксидів азоту – 55 %. За результатами промислових випробувань підтверджені наукові гіпотези щодо процесів зв’язування частинок пилу у пилогазовій хмарі, а також ефекту нейтралізації вибухових газів.

Наукова новизна. Встановлені взаємозалежності концентрації гуматового реагенту у внутрішніх і зовнішніх гідрозабійках і зв'язування частинок пилу при масових вибухах з екологічною ефективністю за показниками пило- та газопригнічення. Промислові дослідження дозволити підтвердити наукову гіпотезу про нейтралізацію СО гуматовим реагентом при масових вибухах, що ґрунтується на теорії Ленгмюра.

Практична значимість. Розроблена екологоорієнтована технологія буровибухових робіт у кар’єрах, що базується на використанні гуматового реагенту у внутрішніх і зовнішніх гідрозабійках та дозволяє промисловим підприємствам, які використовують масові вибухи, знизити викиди пилу, оксидів вуглецю та оксидів азоту.

Ключові слова: масові вибухи, кар’єр, забійки, гуматовий реагент, пилогазова хмара, екологічна ефективність

References.

1. Kononenko, M., & Khomenko, O. (2021). New theory for the rock mass destruction by blasting. Mining of Mineral Deposits, 15(2), 111-123. https://doi.org/10.33271/mining15.02.111.

2. Wanjun, T., & Qingxiang, C. (2018). Dust distribution in open-pit mines based on monitoring data and fluent simulation. Environmental Monitoring and Assessment, 190(11), 632. https://doi.org/10.1007/s10661-018-7004-9.

3. Zari, M., Smith, R., & Ferrari, R. (2023). Evaluation of Dust Emission Rate from Landfill Mining Activities. Detritus, 25, 78-89. https://doi.org/10.31025/2611-4135/2023.18328.

4. Wang, Y., Du, C., Wang, J., & Li, H. (2022). Chemical Dust Suppression Technology and Its Applications in Mines (Open-pit Mines). Springer Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-16-9380-9.

5. Cherniaiev, O., Pavlychenko, A., Romanenko, O., & Vovk, Y. (2021). Substantiation of resource-saving technology when mining the deposits for the production of crushed-stone products. Mining of Mineral Deposits, 15(4), 99-107. https://doi.org/10.33271/mining15.04.099.

6. Tverda, O., Kofanova, O., Repin, M., Kofanov, O., Tkachuk, K., Guts, N., & Cabana, E. (2021). A resource efficient and environmentally safe charge structure for mining in an open-pit. Mining of Mineral Deposits, 4(15), 84-0. https://doi.org/10.33271/mining15.04.084.

7. Zabolotny, S. (2023). Monitoring of the Sanitary and Protective Zones of the Iron Ore Quarry of the Northern Mining and Processing Plant. 17 ^th International Conference Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment, 1, 1-5. https://doi.org/10.3997/2214-4609.2023520055.

8. Samarakoon, K. G. A. U., Chaminda, S. P., Jayawardena, C. L., Dassanayake, A. B. N., Kondage, Y. S., & Kannangara, K. A. T. T. (2023). A Review of Dimension Stone Extraction Methods. Mining, 3, 516-531. https://doi.org/10.3390/mining3030029.

9. Cevizci, H. (2015). The Environmental and Ecological Effects of the Plaster Stemming Method for Blasting: A case study. Ekoloji, 24(95), 17-22. https://doi.org/10.5053/ekoloji.2015.11.

10. Yi, H., Zhang, X., Yang, H., Li, L., Wang, Y., & Zhan, S. (2023). Controlling toxic and harmful gas in blasting with an inhibitor. PLoS ONE, 18(12), e0291731. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0291731.

11. Ptak, M., & Merenda, B. (2016). Emission of pollutants to atmosphere in surface mining operations. Mining science, 23(1), 127-136. https://doi.org/10.5277/MSCMA1622312.

12. Saka, M. B., & Hashim, M. H. M. (2024). Critical assessment of the effectiveness of different dust control measures in a granite quarry. Journal of Public Health Policy, 45, 212-233. https://doi.org/10.1057/s41271-024-00481-6.

13. Huang, Z., Ge, S., Jing, D., & Yang, L. (2019). Numerical simulation of blasting dust pollution in open-pit mines. Applied Ecology and Environmental Research, 17(5), 10313-10333. https://doi.org/10.15666/aeer/1705_1031310333.

14. Fan, L., & Liu, S. (2021). Respirable nano-particulate generations and their pathogenesis in mining work- places: a review. International Journal of Coal Science and Technology, 8(2), 179-198. https://doi.org/10.1007/s40789-021-00412-w.

15. Pysmennyi, S., Chukharev, S., Kyelgyenbai, K., Mutambo, V., & Matsui, A. (2022). Iron ore underground mining under the internal overburden dump at the PJSC Northern GZK. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1049 (1), 012008. https://doi.org/10.1088/1755-1315/1049/1/012008.

16. Du, C. F., Wang, J. Z., & Wang, Y. (2022). Study on environmental pollution caused by dumping operation in open pit mine under different factors. Journal of Wind Engineering and Industrial Aerodynamics, 226, 105044. https://doi.org/10.1016/j.jweia.2022.105044.

17. Chaulya, S. K., Tiwary, R. K., Mondal, S. K., Mondal, G. C., Singh, T. B., Singh, S., Singh, R. S., ..., & Singh, K. K. K. (2022). Air Quality Impact Assessment and Management of Mining Activities Around an International Heritage Site in India. Mining, Metallurgy and Exploration, 39(2), 573-590. https://doi.org/10.1007/s42461-022-00547-7.

18. Chen, Z., Du, C., Wang, J., & Wang, Y. (2023). Influence of Recirculation Flow on the Dispersion Pattern of Blasting Dust in Deep Open-Pit Mines. ACS Omega, 8(34), 31353-31364. https://doi.org/10.1021/acsomega.3c03528.

19. Bhullar, M. S., & Pandey, D. C. (2023). Characterization and investigation of PM10 in different area of surface mine. AIP Conference Proceedings, 2521, 020005. https://doi.org/10.1063/5.0112903.

20. Shchokin, V., Yezhov, V., Shchokina, O., & Sobczyk, W. (2023). Methodology for Determining Emissions of Pollutants into Atmospheric Air by Open-Pit Mining Works. Inzynieria Mineralna, 1, 185-188. https://doi.org/10.29227/IM-2023-01-23.

• < Попередня
• Наступна >