Науковий вісник НГУ

Правове регулювання охорони праці в Європейському Союзі та Україні: компаративістський підхід

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №6 2019

Останнє оновлення: 13 січня 2020

Опубліковано: 13 січня 2020

Перегляди: 2675

Authors:

В. О. Заросило, доктор юридичних наук, професор, orcid.org/0000-0001-6935-5449, Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. В. Фатхутдінова, доктор філософських наук, професор., orcid.org/0000-0001-8990-0950, Київський університет туризму, економіки і права, м. Київ, Україна

Т. В. Морозовська, кандидат юридичних наук, доцент orcid.org/0000-0002-7906-2583, Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Т. Б. Аріфходжаєва, кандидат юридичних наук, доцент, orcid.org/0000-0002-1827-1699, Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Г. М. Строганова, кандидат педагогічних наук, доцент, orcid.org/0000-0003-2900-3152, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна

 повний текст / full article

Мета. Використати можливості компаративістського підходу для дослідження відповідності правового регулювання охорони праці в державах Європейського Союзу та України, а також з урахуванням отриманих результатів сформулювати стратегію розвитку законодавчої бази з охорони праці в Україні.

Методика. Своє дослідження автори побудували на можливостях компаративістського підходу. В якості основних були використані два принципи: а) принцип сумісності явищ, інститутів і установ; б) принцип відповідності один одному різних рівнів, форм і видів елементів порівнюваних систем.

Результати. Автори розглянули можливості компаративістського підходу, за допомогою якого порівняли смисли терміну „охорона праці“ в Україні та Європейському союзі. Автори довели їх невідповідність, а також необхідність відмовитися від використання терміна „охорона праці“ на користь терміна „Occupational safety and health“, що використовується в законах і нормативно-правових документах Європейського Союзу. Автори сформулювали основні напрямки нової стратегії правового регулювання охорони праці в Україні.

Наукова новизна. Використання компаративістського підходу при розгляді відповідності правового регулювання охорони праці в державах Європейського Союзу та України дозволило:

1. Довести необхідність заміни терміна „охорона праці“ терміном „Occupational safety and health“ („безпека і гігієна праці“), що використовується в законах і нормативно-правових документах Європейського Союзу.

2. Сформулювати стратегію розвитку законодавчої бази з охорони праці в Україні для її адаптації до фундаментальних принципів, узаконених Європейським Парламентом.

Практична значимість. Отримані результати дослідження розвивають законодавчу базу з охорони праці в Україні, а також адаптують її під ключові директиви, керівні принципи та стандарти Європейського Союзу, Організації Об'єднаних Націй, Всесвітньої організації охорони здоров'я, Міжнародної організації праці та інших авторитетних міжнародних організацій та інституцій. Дослідження усуває юридичну колізію, що склалася в українському законодавстві з охорони праці, яка порушує роботу правової системи та обмежує права громадян.

References.

1. Global Sustainable Development Report(2016). Retrieved from https://sustainabledevelopment.un.org/globalsdreport/

2. Deryabina, Ye. M. (2019). European law: questions of the theory and methodology of cognition. Monograph. Prospekt.

3. The Law of Ukraine “On Labor Protection”(2018). New version of January 20, 2018. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12.

4. Simintzi, E., Vig, V., & Volpin, P. (2015). Labor Protection and Leverage.The Review of Financial Studies, 28(2), 561-591. https://doi.org/10.1093/rfs/hhu053.

5. Belkhira, М., & Ben-Nasr, H. (2016). Labor protection and the privatization or partial privatization method. International Review of Economics & Finance, 44, 305-322. https://doi.org/10.1016/j.iref.2016.02.008.

6. Voloshyna, S. M. (2015). Сoncept of occupational safety and health. Naukovyy visnyk Uzhhorodsʹkoho Natsionalʹnoho universytetu. Seriya: Pravo, 35 (Ch. 1, T. 2), 48-51.

7. The Labor Code of Ukraine(2019). New version of June 21, 2019. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08.

8. The Law of Ukraine “On Mandatory State Social Insurance against Industrial Accident and Occupational Disease that Caused Disability” (2014). New version of April 1, 2014. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20140419.

9. Dreval, Yu. D. (2018). Тhe problem of the concept and categorial apparatus in the field of labor safety. Collection of scientific works of KhNPU named after G.S. Skovoroda “law”, (28), 15-20. https://doi.org/10.5281/zenodo.1316976.

10. The Constitution of Ukraine(2019). New version of February 21, 2019. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

11. The Law of Ukraine “On Adopting the National Social Program for Improvement of Safety, Workplace Hygiene and Production Environment in 2014‒2018” (2015). New version of January 1, 2015. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-18.

12. Smirnov, G., & Odintsova, A. (2019). “Homo Nooeconomicus” as a Human Image for the Noospheric Epoch. Future Human Image, 11, 91-97. https://doi.org/10.29202/fhi/11/10.

13. Rudenko, S., Bazaluk, O., Tsvykh, V., & Kalmuk, I. (2019). The Role of Philosophical Disciplines in Educational Strategies for Specialist Training in the Field of Public Administration. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (3), 158-163. https://doi.org/10.29202/nvngu/2019-3/22.

14. Kyvliuk, O., Polishchuk, O., Svyrydenko, D., & Yatsenko, O. (2018). Educational management as education diplomacy: strategies for Ukraine. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (3), 139-144. https://doi.org/10.29202/nvngu/2018-3/23.

15. European Agency for Safety and Health at Work(2019). Retrieved from https://osha.europa.eu/en.

16. EU Strategic Framework on Health and Safety at Work 2014–2020(2019). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM:2014:332:FIN.

17. International Labour Organization (ILO)(2019). Retrieved from https://www.ilo.org/global/lang--en/index.htm.

18. World Health Organization (WHO)(2019). Retrieved from https://www.who.int/

19. Bazaluk, O. (2019). The Revival of the Notion of Arete in Contemporary Philosophy. Schole, 13.1, 198-207. https://doi.org/10.25205/1995-4328-2019-13-1-198-207.

20. Khyzhna, О., & Lendiel-Siarkevych, А. (2018). Peace Education as Arts Education: In Search of New Strategies. Philosophy and Cosmology, 21, 74-83. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/21/8.

21. Lavrysh, Yu. (2018). Implementation of Transformative Sustainability Learning into Engineering Curricular. Future Human Image, 9, 63-73. https://doi.org/10.29202/fhi/9/6.

22. Svyrydenko, D., & Możgin, W. (2019). The Condition of Contemporary Ukrainian Culture: The Postcolonial Retrospective and Perspective. Ukrainian Policymaker, 4, 43-51. https://doi.org/10.29202/up/4/7.

• < Попередня
• Наступна >