Науковий вісник НГУ

Планувальні моделі санітарно-захисних зон навколо режимоутворюючих об’єктів

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №5 2022

Останнє оновлення: 30 жовтня 2022

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1853

Authors:

О.С.Петраковська, orcid.org/0000-0002-9437-9730, Київський національний університет будівництва та архітектури, м. Київ, Україна

М.В.Трегуб, orcid.org/0000-0002-2205-5622, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e‑mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ю.Є.Трегуб, orcid.org/0000-0002-6772-245X, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e‑mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ю.О.Заболотна, orcid.org/0000-0003-4360-5707, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e‑mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (5): 122 - 127

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-5/122

Abstract:

Мета. У зв’язку з ущільненням забудови та зміною містобудівного середовища, постає необхідність більш виваженого регулювання питань щодо врегулювання впливу режимоутворюючих об’єктів на навколишнє природне середовище. З метою всебічного врахування просторової складової локалізації джерел забруднення та об’єктів, що їх оточують, важливо провести моделювання й систематизацію можливих варіантів просторового розміщення санітарно-захисних зон навколо режимоутворюючих об’єктів. Це дозволить забезпечити обґрунтовані планувальні рішення та юридичне забезпечення для встановлення їх меж на місцевості й подальшої легалізації.

Методика. Методом системного аналізу було встановлено існування двох принципово різних групи планувальних моделей санітарно-захисних зон – з їх накладанням та без нього. Методом моделювання за характером самої моделі проаналізовані найпоширеніші випадки локалізації санітарно-захисних зон в обох групах. Використання зазначених методів загалом дозволило класифікувати планувальні моделі санітарно-захисних зон із подальшим обґрунтуванням їх особливостей.

Результати. Отримані результати дають підґрунтя фахівцям із містобудування, землеустрою та геодезії до застосування комплексного підходу при визначенні розміру й конфігурації санітарно-захисних зон навколо режимоутворюючих об’єктів. Важливо, що результати також можуть використовуватися фахівцями з екології під час обґрунтування розмірів санітарно-захисних зон.

Наукова новизна. Уперше були згруповані планувальні моделі санітарно-захисних зон, від яких залежить розмір і конфігурація цих зон, що будуть встановлюватися на місцевості. Отримані в результаті дослідження моделі були апробовані для встановлення санітарно-захисних зон навколо підприємства у м. Дніпро.

Практична значимість. Систематизовані планувальні моделі можна використовувати для точного визначення розміру агрегованої санітарно-захисної зони та конфігурації для подальшого встановлення її меж на місцевості.

Ключові слова: земельне адміністрування, девелопмент земель, земельні відносини, територіальне планування, охоронна зона, зона дії обмежень

References.

1. Verkhovna Rada of Ukraine (n.d.). The procedure for developing, updating, amending and approving of urban planning documentation, approved by a resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine 01.09.2021 No. 926. Retrieved from https://bit.ly/3T48t4V.

2. Petrakovska, O., & Trehub, Yu. (2018). Systematization of factors affecting definition of buffer zones. Scientific and technical collection Engineering Geodesy, 65, 92-103.

3. Petrakovska, O., Trehub, M., Trehub, Y., & Yankin, O. (2020). Determining and determinable factors influencing the size of zone of land-use restriction. Mining of Mineral Deposits, 14(1), 107-111.

4. Verkhovna Rada of Ukraine (n.d.). State sanitary regulations of planning and construction of settlements: order of Ministry of Health Protection of Ukraine 19.06.96 No. 173. Retrieved from https://bit.ly/3dKDwma.

5. Buzylo, V., Pavlychenko, A., Borysovska, O., & Saveliev, D. (2019). Investigation of processes of rocks deformation and the earth’s surface subsidence during underground coal mining. E3S Web of Conferences, 123, 01050. https://doi.org/10.1051/e3sconf /201912301050.

6. Buzylo, V., Pavlychenko, A., Savelieva, T., & Borysovska, O. (2018). Ecological aspects of managing the stressed-deformed state of the mountain massif during the development of multiple coal layers. E3S Web of Conferences, 60, 00013. https://doi.org/10.1051/e3sconf/20186000013.

7. Fernandes, E. (2008). Sustainable Land Management: Sourcebook. https://doi.org/10.1596/978-0-8213-7432-0.

8. Gavrilov, O. E., Eremeeva, S. S., Karaganova, N. G., Kazakov, A. V., & Mironov, A. A. (2021, March). Ecological activity area formation of an industrial enterprise: applied aspects. In IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 677(5), 052059. IOP Publishing. Retrieved from https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1755-1315/677/5/052059/pdf.

9. Shaimerdenova, A., Tireuov, K., Kerimova, U., & Mursalimova, E. (2020). Development of Industrial and Urban Areas in the Context of Ecological and Economic Security. Journal of Environmental Management & Tourism, 11(1(41)), 65-72.

10. Pavlychenko, A., Buchavyy, Yu., Fedotov, V., & Rudchenko, A. (2017). Development of methodological approaches to environmental evaluation of the influence of man-made massifs on the environmental objects. Technology Audit and Production Reserves, 4(3(36), 22-26. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.109243.

11. Muntyanu, P. (2021). The concept of the sanitary protection zone: approaches and definitions. Bulletin of Udmurt University Series Economics and Law, 31(5), 861-873.

• < Попередня
• Наступна >