Науковий вісник НГУ

Моніторинг – складова курсу «Безпека життєдіяльності та охорона праці»

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 1

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №5 2022

Останнє оновлення: 30 жовтня 2022

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1935

Authors:

Л.Демчук, orcid.org/0000-0001-5698-7113, Державний університет «Житомирська політехніка», м. Житомир, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О.Герасимчук, orcid.org/0000-0002-3025-9211, Державний університет «Житомирська політехніка», м. Житомир, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (5): 170 - 173

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-5/170

Abstract:

Мета. Аналіз, узагальнення та осмислення досвіду використання сучасних методів контролю, а також визначення психолого-педагогічних основ застосування тестового контролю при вивченні дисципліни «Охорона праці».

Методика. Задля реалізації поставленої мети була використана низка наукових методів, зокрема систематизація, теоретичний аналіз і узагальнення.

Результати. Було розглянуто поняття «контроль», як підсистема в рамках системи навчання в цілому. Розглянуті завдання, функції та види контролю. Контроль виступає як ефективний засіб керування, корекції та стимулювання. Невід’ємною складовою контролю є система оцінювання, що розуміється як механізм здійснення контрольно-діагностичного зв’язку між викладачем і студентом із приводу успішності освітнього процесу. Проаналізовані типи перевірок рівня освітніх досягнень і виокремлені їх переваги й недоліки. Сенсом контролю знань є оцінка. Визначені функції оцінки як інструменту стимулювання пізнавальних процесів. Розглянуті переваги системи рейтингової оцінки. Встановлено, що у процесі перевірки та оцінювання важливо прагнути й досягати систематичності, об’єктивності визначення рівня навчальних досягнень студентів за основними вимогами відповідно до конкретних цілей та індивідуальних особливостей розвитку пізнавальних здібностей.

Наукова новизна. Була розглянута та проаналізована ефективність сучасної системи контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів, об’єктивність і репрезентативність отриманих результатів в умовах дистанційного навчання.

Практична значимість. Перевірка знань студентів повинна давати об’єктивні відомості не лише про кінцевий результат освітньої діяльності, але й про неї саму: чи відповідає форма дій даному етапу засвоєння. Правильно поставлений контроль навчальної діяльності студентів дозволяє викладачу оцінювати одержані ними знання, уміння, навички, вчасно надати необхідну допомогу й досягти поставлених цілей навчання.

Ключові слова: заклад вищої освіти, моніторинг, контроль навчальних досягнень, оцінювання, рейтингова оцінка

References:

1. Irving, K. E. (2020). Technology-assisted formative assessment. Learning and Performance Assessment: Concepts, Methodologies, Tools, and Applications, 435-453. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-0420-8.ch021.

2. Vivek, B., Kamat, J., & Kittur, K. (2017). Quantifying the quality of higher and technical education: salient perspectives, International Journal of System Assurance Engineering and Management, 8, 515-527. https://doi.org/10.1007/s13198-016-0428-0. 

3. Sandström, C., Wennberg, K., Wallin, M.W., & Zherlygina, Y. (2018). Public policy for academic entrepreneurship initiatives: a review and critical discussion. Journal of Technology Transfer, 43(5), 1232-1256. https://doi.org/10.1016/j.seps.2020.100814.

4. Asadi, M., Reza, G., Akbari, R., & Ghafar, R. (2016). Program evaluation of the New English Textbook (prospect 1) in the Iranian Ministry of Education. Theory and Practice in Language Studies, 6(2), 291-301. https://doi.org/10.17507/ tpls.0602.10.

5. Lee, J., & Zuilkowski, S. (2017). Conceptualising education quality in Zambia: a comparative analysis across the local, national and global discourses. Comparative Education, 18, 1-20. https://doi.org/10.1080/03050068.2017.1348020.

6. Centobelli, P., Cerchione, R., Esposito, E., & Shashi, S. (2019). The mediating role of knowledge exploration and exploitation for the development of an entrepreneurial university. Management Decision, 57(12), 3301-3320. https://doi.org/10.1108/MD-11-2018-1240.

7. Subrahmanyam, A. (2017). Relationship between service quality, satisfaction, motivation and loyalty: A multi-dimensional perspective. Quality Assurance in Education, 25(2), 171-188. https://doi.org/10.1108/QAE-04-2013-0016.

8. Tridane, M., Belaaouad, S., Benmokhtar, S., Gourja, B., & Radid, M. (2015). The impact of formative assessment on the learning process and the unreliability of the mark for the summative evaluation. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 197, 680-685. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.07.058.

9. Arsenijević, J. (2011). Methodology for assessment of knowledge management in higher education institutions. African Journal of Business Management, 5(8), 3168-3178.

10. Johnson, C. C., Sondergeld, T. A., & Walton, J. B. (2019). A Study of the Implementation of Formative Assessment in Three Large Urban Districts. American Educational Research Journal, 56(6), 2408-2438. https://doi.org/10.310 2/0002831219842347.

11. Hsu, S., Wang, Y., Cheng, C., & Chen, Y. (2016). Developing a decomposed alumni satisfaction model for higher education institutions. Total Quality Management & Business Excellence, 27(9-10), 979-996. https://doi.org/10.1080/14783363.2015.1054102.

12. Giones, F. (2019). University–industry collaborations: an industry perspective. Management Decision, 57(12), 3258-3279. https://doi.org/10.1108/MD-11-2018-1182.

13. Sahney, S.  (2016). Use of multiple methodologies for developing a customer-oriented model of total quality management in higher education. International Journal of Educational Management, 30(3), 326-353. https://doi.org/10.1108/IJEM-09-2014-0126.

14. Khalil, M. (2021). Responsiveness to quality assurance implementation: an institutional theory perspective. Quality Assurance in Education, 29(1), 41-52. https://doi.org/10.1108/QAE-06-2020-0074.

15. Rybnicek, R., Leitner, K.-H., Baumgartner, L., & Plakolm, J. (2019). Industry and leadership experiences of the heads of departments and their impact on the performance of public universities. Management Decision, 57(12), 3321-3345. https://doi.org/10.1108/MD-10-2018-1173.

16. Kuzmina, M., Protas, O., Fartushok, T., Raievska, Y., & Ivanova, I. (2020). Formation of Students’ Competence of Tertiary Educational Institutions by Practical Training Aids. International Journal of Higher Education, 9(7), 279-288. https://doi.org/10.5430/ijhe.v9n7p279.

17. Flek, R., & Prince, T. (2014). Developing and Teaching an Honors Calculus Course in a Community College. Hispanic Educational Technology Services Online Journal, IV. Retrieved from http://hets.org/ejournal/2014/07/19/developing-and-teaching-an-honors-calculus-course-in-a-community-college.

18. O’Sullivan, D. (2017). Evolution of internal quality assurance at one university – a case study. Quality Assurance in Education, 25(2), 189-205. https://doi.org/10.1108/QAE-03-2016-0011.

19. Kohler, B., & Alibegovic, E. (2015). Assessing for Learning. Mathematics Teaching in the Middle School, 424-433. https://doi.org/10.5951/mathteacmiddscho.20.7.0424.

20. Hashmi, S., Hussain, S., Zaman, T., Arshad, S., & Akhtar, N. (2021). Formative assessment practices implemented in english language learning programs in SINDH. Humanities & Social Sciences Reviews, 9(3), 703-712. https://doi.org/10.18510/hssr.2021.9369.

• < Попередня
• Наступна >