Оцінка втрат газу при його зберіганні у водоносних пластах Західного Донбасу
- Деталі
- Категорія: Розробка родовищ корисних копалин
- Останнє оновлення: 25 грудня 2013
- Опубліковано: 19 грудня 2012
- Перегляди: 5364
Автори:
І.О. Садовенко, доктор технічних наук, професор, Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», професор кафедри гідрогеології та інженерної геології, м. Дніпропетровськ, Україна
О.В. Інкін, кандидат технічних наук, доцент, Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», докторант кафедри гідрогеології та інженерної геології, м. Дніпропетровськ, Україна
З.М. Якубовська, кандидат технічних наук, Державний вищий навчальний заклад “Український державний хіміко-технологічний університет”, доцент кафедри фізики, м. Дніпропетровськ, Україна
Н.О. Максимова-Гуляєва, кандидат технічних наук,Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», доцент кафедри гідрогеології та інженерної геології, м. Дніпропетровськ, Україна
Реферат:
Мета. Оцінка впливу капілярних сил, дифузії та гравітації на формування втрат газу в середині пластів при експлуатації водоносного газосховища.
Методика. Розроблено й застосовано методику, що ґрунтується на аналітичному моделюванні динаміки газоводяного контакту та розрахунку втрат газу за рахунок дифузії, розчинення й заколонного перетікання, яка дозволяє оцінити сумарні безповоротні втрати газу на всіх етапах роботи сховища. Верифікацію моделі виконано для гірничо-геологічних умов Левенцівської структури Західного Донбасу.
Результати. Визначено форму газоводяного контакту залежно від його глибини та радіусу впродовж чотирьох тижнів після початку закачування газу у водоносний пласт. Втрати газу за один цикл роботи газосховища, за рахунок дифузії й розчинення, складуть 1,76% від його активного об’єму. Витоки газу із пласта-колектора через цементне кільце оцінюються в діапазоні 4-13·10-6 м3/с, а в межах кільцевих каналів досягають 1-7·10-3 м3/с. При цьому їх максимальні величини відповідають періодам нагнітання газу у сховище, а мінімальні – періодам зберігання та відбору газу. Сумарне перетікання газу по заколонному простору при закачуванні може перевищити 600 м3/добу, а в решті часу складе близько 120 м3/добу, що дає загальний річний об’єм втрат 103,34 тис. м3/рік або 0,07% від активного об’єму газу, що зберігається.
Наукова новизна. Шляхом моделювання виконано оцінку впливу капілярних сил, процесів дифузії та гравітації на формування втрат газу всередині пластів на різних етапах експлуатації водоносного газосховища.
Практична значимість. Встановлено, що сумарні безповоротні втрати, викликані розчиненням газу, його перетіканням через покрівлю колектора й заколонний простір свердловини, не перевищать 4% об’єму газу, що акумулюється. Така величина втрат є допустимою з урахуванням світового досвіду роботи підземних газосховищ.
2012_6_sadovenko | |
2013-12-24 420.68 KB 1559 |
Наступні статті з поточного розділу:
- Дослідження умов накопичення газу метану в підробленому вуглепородному масиві - 19/12/2012 10:56
- Режим гальмування поїзда - 19/12/2012 10:52
- Дослідження детонаційних характеристик шпурових зарядів патронованих емульсійних вибухових речовин - 19/12/2012 10:45
- Дослідно-промислова перевірка способу охорони виробки жорсткими спорудами з компенсаційними порожнинами в умовах шахти „Щегловська-Глибока“ - 19/12/2012 10:39
- Вплив динамічних навантажень на зміну структури порід різного генезису - 19/12/2012 10:31