Науковий вісник НГУ

Оцінка ризику через вплив важких металів на здоров’я людини в районі «Ім. 2 липня» та навколо нього (Косовська-Митровице, Косово)

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2023

Останнє оновлення: 27 червня 2023

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1922

Authors:

М.Садіку, orcid.org/0000-0002-9387-8124, Факультет харчових технологій, Університет «Іса Болетіні», м. Митровиця, Республіка Косово

М.Кельменді*, orcid.org/0000-0001-7002-2406, Факультет харчових технологій, Університет «Іса Болетіні», м. Митровиця, Республіка Косово

С.Кадріу, orcid.org/0000-0001-6223-3342, Факультет харчових технологій, Університет «Іса Болетіні», м. Митровиця, Республіка Косово

Л.Лічі, orcid.org/0000-0001-5627-3671, Факультет геології та гірничої справи, Політехнічний університет Тірани, м. Тірана, Республіка Албанія

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2023, (3): 081 - 088

https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-3/081

Abstract:

Мета. Визначення рівня забруднення ґрунту важкими металами в районі «Ім. 2 липня», а також дослідження впливу забруднення на здоров’я мешканців цього району. Мета дослідження полягала у визначенні вікової категорії, найбільш схильної до ризику впливу забруднення, на основі теорії оцінки ризику, оцінки неканцерогенного й канцерогенного ризиків.

Методика. Зразки ґрунту в районі «Ім. 2 липня» були відібрані довільно. Після підготовки зразків методом ICP-OES було визначено вміст свинцю, миш’яку, цинку, міді, нікелю, марганцю, хрому й кадмію. Для розрахунку специфічних показників були застосовані аналітичні формули, дані показники включають індекс геоакумуляції, коефіцієнт збагачення, добове споживання важких металів, індекс небезпеки, оцінку ризику розвитку онкологічних захворювань, загальний ризик розвитку онкологічних захворювань протягом життя. Вони показують рівень забруднення ґрунту й ризик наявності важких металів, небезпечних для здоров’я людини.

Результати. Результати показують, що вміст свинцю, миш’яку, цинку, нікелю, марганцю, хрому й кадмію у ґрунті в районі «Ім. 2 липня», на додаток до міді, перевищує значення, встановлені ФАО/ВООЗ. Значення індексу небезпеки й загального ризику розвитку онкологічних захворювань протягом життя у дітей відповідно до неканцерогенного й канцерогенного ризику високе, тоді як у дорослих воно нижче, що вказує на те, що діти схильні до більшого ризику.

Наукова новизна. Забруднення ґрунту на території району «Ім. 2 липня» відбувається через діяльність трьох промислових звалищ. Це забруднення впливає на здоров’я людини, потрапляючи через дихальні шляхи, шкіру та травний тракт.

Практична значимість. Розглянуті особливі показники впливу важких металів на здоров’я людини, що дозволить обґрунтовано сповістити мешканців про те, що вони живуть у високонебезпечному й забрудненому середовищі, яке викликає негативні наслідки для здоров’я.

Ключові слова: важкі метали, індекс небезпеки, добове споживання, неканцерогенний ризик, канцерогенний ризик

References.

1. Nannoni, F., Protano, G., & Riccobono, F. (2011). Fractionation and geochemical mobility of heavy elements in soils of a mining area in northern Kosovo. Geoderma, 161(1-2), 63-73. https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2010.12.008.

2. Boisa, N., Bird, G., Brewer, P. A., Dean, J. R., Entwistle, J. A., Kemp, S. J., & Macklin, M. G. (2013). Potentially harmful elements (PHEs) in scalp hair, soil and metallurgical wastes in Mitrovica, Kosovo: the role of oral bioaccessibility and mineralogy in human PHE exposure. Environment international, (60), 56-70. https://doi.org/10.1016/j.envint.2013.07.014.

3. Kadriu, S., Sadiku, M., Kelmendi, M., & Sadriu, E. (2020). Studying the heavy metals concentration in discharged water from the Trepça Mine and flotation, Kosovo. Mining of Mineral Deposits, 14(4), 47-52. https://doi.org/10.33271/mining14.04.047.

4. Adimalla, N., & Wang, H. (2018). Distribution, contamination, and health risk assessment of heavy metals in surface soils from northern Telangana, India. Arabian Journal of Geosciences, 11(21), 684. https://doi.org/10.1007/s12517-018-4028-y.

5. Zhou, H. (2015). Soil heavy metal pollution evaluation around mine area with traditional and ecological assessment methods. Journal of Geoscience and Environment Protection, 3(10). https://doi.org/10.4236/gep.2015.310005.

6. Tchounwou, P. B., Yedjou, C. G., Patlolla, A. K., & Sutton, D. J. (2012). Heavy metal toxicity and the environment. Molecular, clinical and environmental toxicology, 133-164. https://doi.org/10.1007/-978-3-7643-8340-4_6.

7. Solomons, N. W. (2013). Update on Zinc Biology. Annals of Nutrition and Metabolism, 62(1), 8-17. https://doi.org/10.1159/000348547.

8. Chasapis, Ch. T., Ntoupa, PS. A., Spiliopoulou, C. A., & Stefanidou, M. E. (2020). Recent aspects of the efects of zinc on human health. Archives of Toxicology. https://doi.org/10.1007/s00204-020-02702-9.

9. Rysbekov, K., Yinli, Bi., Demeuov, S., Mukanova, G., & Zhakypbek, Y. (2021). Assessment of soil polution by нeavy metals in the area of open mining works. Engineering Journal of Satbayev University, 143(6), 14-25. https://doi.org/10.51301/vest.su.2021.i6.03.

10. Karim, N. (2018). Copper and human health-a review. Journal of Bahria University Medical and Dental College, 8(2), 117-122. https://doi.org/10.51985/JBUMDC2018046.

11. Genchi, G., Carocci, A., Lauria, G., Sinicropi, M. S., & Catalano, A. (2020). Nickel: Human health and environmental toxicology. International journal of environmental research and public health, 17(3), 679. https://doi.org/10.3390/ijerph17030679.

12. Rivera-Mancía, S., Ríos, C., & Montes, S. (2011). Manganese accumulation in the CNS and associated pathologies. Biometals, (24), 811-825. https://doi.org/10.1007/s10534-011-9454-1.

13. Bahadır, Z., Bulut, V. N., Ozdes, D., Duran, C., Bektas, H., & Soylak, M. (2014). Separation and preconcentration of lead, chromium and copper by using with the combination coprecipitation-flame atomic absorption spectrometric determination. Journal of Industrial and Engineering Chemistry, 20(3), 1030-1034. https://doi.org/10.1016/ j.jiec.2013.06.039.

14. Genchi, G., Sinicropi, M. S., Lauria, G., Carocci, A., & Catalano, A. (2020). The effects of cadmium toxicity. International journal of environmental research and public health, 17(11), 3782. https://doi.org/10.3390/ijerph-17113782.

15. Sadiku, M., Kadriu, S., Kelmendi, M., & Latifi, L. (2021). Impact of Artana mine on heavy metal pollution of the Marec river in Kosovo. Mining of Mineral Deposits, 15(2), 18-24. https://doi.org/10.33271/mining15.02.018.

16. ZareZadeh, R., Rezaee, P., Lak, R., Masoodi, M., & Ghorbani, M. (2017). Distribution and accumulation of heavy metals in sediments of the northern part of mangrove in Hara Biosphere Reserve, Qeshm Island (Persian Gulf). Soil and Water Research, 12(2), 86-95. https://doi.org/10.17221/16/2016-SWR.

17. Chen, X., Liu, M., Ma, J., Liu, X., Liu, D., Chen, Y., & Qadeer, A. (2017). Health risk assessment of soil heavy metals in housing units built on brownfields in a city in China. Journal of Soils and Sediments, 17(6), 1741-1750. https://doi.org/10.1007/s11368-016-1625-9.

18. Wang, N., Han, J., Wei, Y., Li, G., & Sun, Y. (2019). Potential ecological risk and health risk assessment of heavy metals and metalloid in soil around Xunyang mining areas. Sustainability, 11(18), 4828. https://doi.org/10.3390/ su11184828.

19. Kamunda, C., Mathuthu, M., & Madhuku, M. (2016). Health risk assessment of heavy metals in soils from Witwatersrand Gold Mining Basin, South Africa. International Journal of Environmental Research and Public Health, 13(7), 663. https://doi.org/10.3390/ijerph13070663.

20. Nikolaidis, C., Orfanidis, M., Hauri, D., Mylonas, S., & Constantinidis, T. (2013). Public health risk assessment associated with heavy metal and arsenic exposure near an abandoned mine (Kirki, Greece). International journal of environmental health research, 23(6), 507-519. https://doi.org/10.1080/09603123.2013.769202.

21. Li, Z., Ma, Z., van der Kuijp, T. J., Yuan, Z., & Huang, L. (2014). A review of soil heavy metal pollution from mines in China: pollution and health risk assessment. Science of the total environment, (468), 843-853. https://doi.org/10.1016/-j.scitotenv.2013.08.090.

22. Kusin, F. M., Azani, N. N. M., Hasan, S. N. M. S., & Sulong, N. A. (2018). Distribution of heavy metals and metalloid in surface sediments of heavily-mined area for bauxite ore in Pengerang, Malaysia and associated risk assessment. Catena, (165), 454-464. https://doi.org/10.1016/j.catena.2018.02.029.

23. Adimalla, N. (2020). Heavy metals contamination in urban surface soils of Medak province, India, and its risk assessment and spatial distribution. Environmental Geochemistry and Health, 42(1), 59-75. https://doi.org/10.1007/s10653-019-00270-1.

24. Adimalla, N. (2020). Heavy metals contamination in urban surface soils of Medak province, India, and its risk assessment and spatial distribution. Environmental Geochemistry and Health, 42(1), 59-75. https://doi.org/10.1186/s12302-021-00577-w.

25. Ilechukwu, I., Osuji, L. C., Okoli, C. P., Onyema, M. O., & Ndukwe, G. I. (2021). Assessment of heavy metal pollution in soils and health risk consequences of human exposure within the vicinity of hot mix asphalt plants in Rivers State, Nigeria. Environmental Monitoring and Assessment, 193(8), 461. https://doi.org/10.1007/s10661-021-09208-6.

• < Попередня
• Наступна >