Науковий вісник НГУ

Вплив параметрів технологічних процесів на якісні характеристики продуктів термолізу вугілля

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №1 2021

Останнє оновлення: 10 березня 2021

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1539

Authors:

М. О. Дріжд, orcid.org/0000-0001-7269-7626, Карагандинський технічний університет, м. Караганда, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ж. Т. Даулетжанова, orcid.org/0000-0001-9682-5127, Карагандинський технічний університет, м. Караганда, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Н. М. Замалієв, orcid.org/0000-0003-0628-2654, Карагандинський технічний університет, м. Караганда, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

А. Ж. Даулетжанов, orcid.org/0000-0002-1770-3728, Карагандинський технічний університет, м. Караганда, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2021, (1): 039 - 046

https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-1/039

Abstract:

Мета. Визначити й порівняти якісні та кількісні характеристики продуктів, отриманих за різних рівнів використання коксування, для раціоналізації технологічного процесу й розгляду більш глибокого використання вторинної сировини в умовах АО «Шубарколь Комір».

Методика. Виходячи з існуючої технології коксування, на базі підприємства були досліджені два варіанта температурного впливу на вугілля. Перший варіант – нагрівання вугілля до 900 °С, що проводить шляхом повільного термолізу вугілля в потоці висхідних газів. Другий варіант – швидкісне нагрівання вугілля до 900 °С з подальшим завантаженням продуктів, що виділяються до камери для додаткового піролізу при 800 °С, який проводиться з розвитком реакцій за участі кисневмісних газів із печі та ззовні.

Результати. На виробничому майданчику та в лабораторних умовах визначені склад і якісні характеристики продуктів термічної обробки довгополуменевого вугілля при різних температурних впливах. Відзначені відмінності у складі продуктів розкладання й визначено кількісний їх вихід.

Наукова новизна. Отримані аналітичні дані по продуктам коксування та встановлені залежності їх кількісних і фізичних параметрів від різних варіантів застосування термолізу на вугіллі Шубаркольского родовища.

Практична значимість. Результати роботи дозволяють удосконалювати технологію коксового виробництва шляхом уведення додаткової стадії піролізу, що призведе до покращення споживчих властивостей коксу, а також створюють умови для розробки методик використання вторинних продуктів виробництва.

Ключові слова: вугілля, Шубарколь, летючі речовини, піроліз, коксування, термоліз, термічний розклад

References.

1. Qin Zhihong (2018). New advances in coal structure model. International Journal of Mining Science and Technology, 28(4), 541-559. https://doi.org/10.1016/j.ijmst.2018.06.010.

2. Akhunbaev, A. M. (2017). State and prospects of the coal industry in Kazakhstan. Mining and Metallurgical Industry, 8, 26-29.

3. Prafulla Kumar Sahoo, Kangjoo Kim, Powell, M. A., & Equeenuddin, Sk. Md. (2016). Recovery of metals and other beneficial products from coal fly ash: a sustainable approach for fly ash management. International Journal of Coal Science & Technology, 3(3), 267-283. https://doi.org/10.1007/s40789-016-0141-2.

4. Sekhohola, L. M., & Cowan, A. K. (2017). Biological conversion of low-grade coal discard to a humic substance-enriched soil-like material. International Journal of Coal Science & Technology, 4(2), 183-190. https://doi.org/10.1007/s40789-017-0167-0.

5. AGMPORTAL (2019). AGMPORTAL The future of the coal industry lies in deep processing. Retrieved from https://agmpportal.kz/budushhee-ugolnoj-otrasli-za-glubokoj-pererabotkoj/.

6. Plakitkina, L. S. (2015). Analysis of the development of the coal industry in the Republic of Kazakhstan in the period from 2000–2014, and trends of perspective development. Journal “Coal”, 4, 80-82.

7. Drizhd, N. A., Dauletzhanov, A. Zh., Dauletzhanova, Zh. T., & Zamaliev, N. M. (2019). Qualitative characteristics of coal from the Shubarkol deposit and its applicability for the production of coke. Proceedings of the University, 3(76), 45-49.

8. GOST 18635-73 (2000). Coals of stone. Method for determining the yield of coking chemical. Moscow: Ministry of Ferrous Metallurgy of the USSR. Retrieved from http://docs.cntd.ru/document/gost-18635-73.

9. Bazhin, V. Yu., Sharikov, F. Yu., Feshchenko, R. Yu., & Su­dni­tsin, E. O. (2015). Impact on the structure and properties of coals during extreme heat treatment. International scientific research journal, 7(38), 13-15.

10. Kairbekov, Zh. K., & Suimbaeva, S. M. (2017). Scheme of the transformation of the organic mass of coal in the process of hydrogenation. Chemical Journal of Kazakhstan, 3(59), 246-251.

11. Strakhov, V. M. (2019). An effective way to improve the quality of foundry and metallurgical coke. Bulletin “Ferrous metallurgy”, 2, 147-153. https://doi.org/10.32339/0135-5910-2019-2-147-153.

• < Попередня
• Наступна >