Статті

Встановлення впливу глибини кар’єру на показники циклічно-потокової технології при відпрацюванні нерудних родовищ

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 1

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №1 2024

Останнє оновлення: 04 березня 2024

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1649

Authors:

Б.Ю.Собко, orcid.org/0000-0002-6872-8458, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О.В.Ложніков*, orcid.org/0000-0003-1231-0295, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

М.О.Чебанов, orcid.org/0000-0002-6681-2701, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В.П.Крячек, orcid.org/0009-0007-3701-072X, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнігран», м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2024, (1): 005 - 012

https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-1/005

Abstract:

Мета. Визначити ефективність циклічно-потокової технології при відпрацюванні кар’єрів нерудної сировини в залежності від місця розташування перевантажувальних пунктів, мобільних дробильно-сортувальних установок при змінній продуктивності підприємства.

Методика. У роботі використано комплекс методів досліджень: аналітичний – для встановлення залежності необхідної кількості автосамоскидів на підприємстві від глибини розробки нерудного кар’єру при заданій річній продуктивності; імітаційного моделювання – для визначення впливу глибини розробки нерудного родовища на відстань транспортування гірничої маси на поверхню кар’єру.

Результати. Визначені показники роботи транспортної системи розробки нерудного кар’єру з використанням автосамоскидів і конвеєрного транспорту в поєднанні з мобільно-дробильним комплексом, а також мобільною дробильно-сортувальною установкою на концентраційному горизонті. Встановлено, що застосування циклічно-потокової технології з мобільно-дробильним комплексом на концентраційному горизонті дозволяє скоротити відстань транспортування в 1,9 разів при глибині кар’єру 150 м.

Наукова новизна. Встановлена залежність продуктивності автосамоскидів та їх необхідної кількості від глибини й виробничої потужності нерудного кар’єру при використанні транспортної системи розробки. Визначено, що зростання глибини кар’єру з 50 до 150 м призведе до зростання кількості автосамоскидів від 2,6 до 3,6 разів у залежності від продуктивності кар’єру. У той же час, застосування циклічно-потоковій технології з мобільно-дробильним комплексом у кар’єрі дозволяє підвищити продуктивність автосамоскидів у 2,1 рази з 94,1 до 197,6 тис. т/рік за рахунок зменшення відстані транспортування автосамоскидів з 2525 до 575 м.

Практична значимість. Розроблена методика визначення впливу глибини кар’єру на параметри гірничотранспортного комплексу при використанні техніки циклічної й поточної дії на кар’єрах нерудної сировини, що враховує місце розташуванні мобільної дробильно-сортувальної установки, зміну глибини та річної продуктивності кар’єру, його площу й параметри траншей. Встановлені показники циклічно-потокової технології розробки, необхідні для подальшої техніко-економічної оцінки запропонованих рішень.

Ключові слова: кар’єр, родовище нерудної сировини, автосамоскид, циклічно-потокова технологія, мобільна дробарка

References.

1. Symonenko, V. I., Haddad, J. S., Cherniaiev, O. V., Rastsvieta­iev, V. O., & Al-Rawashdeh, M. O. (2019). Substantiating systems of open-pit mining equipment in the context of specific cost. Journal of The Institution of Engineers (India): Series D, 100, 301-305. https://doi.org/10.1007/s40033-019-00185-2.

2. Cherniaiev, O., Pavlychenko, A., Romanenko, O., & Vovk, Y. (2021). Substantiation of resource-saving technology when mining the deposits for the production of crushed-stone products. Mining of Mineral Deposits. https://doi.org/10.33271/mining15.04.099.

3. Carvalho, F. P. (2017). Mining industry and sustainable development: time for change. Food and Energy security, 6(2), 61-77. https://doi.org/10.1002/FES3.109.

4. Ishchenko, K., Konoval, V., & Lohvyna, L. (2019). An effective way to rock mass preparation on metallic and nonmetallic quarries Ukraine. E3S Web of Conferences, 109, 00031. EDP Sciences. https://doi.org/10.1051/e3sconf/201910900031.

5. Braun, T., Hennig, A., & Lottermoser, B. G. (2017). The need for sustainable technology diffusion in mining: Achieving the use of belt conveyor systems in the German hard-rock quarrying industry. Journal of Sustainable Mining, 16(1), 24-30. https://doi.org/10.1016/J.JSM.2017.06.003.

6. Sdvyzhkova, O., Moldabayev, S., Bascetin, A., Babets, D., Kuldeyev, E., Sultanbekova, Z., ..., & Issakov, B. (2022). Probabilistic assessment of slope stability at ore mining with steep layers in deep open pits. Mining of Mineral Deposits, 16(4). https://doi.org/10.33271/mining16.04.011.

7. Dryzhenko, A., Moldabayev, S., Shustov, A., Adamchuk, A., & Sarybayev, N. (2017). Open pit mining technology of steeply dipping mineral occurences by steeply inclined sublayers. International Multidisciplinary Scientific GeoConference Surveying Geology and Mining Ecology Management, SGEM, 17(13), 599-606. https://doi.org/10.5593/sgem2017/13/s03.076.

8. Kawalec, W., Król, R., & Suchorab, N. (2020). Regenerative belt conveyor versus haul truck-based transport: Polish open-pit mines facing sustainable development challenges. Sustainability, 12(21), 9215. https://doi.org/10.3390/su12219215.

9. Paricheh, M., Osanloo, M., & Rahmanpour, M. (2017). In-pit crusher location as a dynamic location problem. Journal of the Southern African Institute of Mining and Metallurgy, 117(6), 599-607. https://doi.org/10.17159/2411-9717/2017/v117n6a11.

10. Owolabi, A. O. (2019). Loading and haulage equipment selection for optimum production in a granite quarry. International Journal of Mining Science, 5, 35-40. https://doi.org/10.20431/2454-9460.0502004.

11. Shamsi, M., Pourrahimian, Y., & Rahmanpour, M. (2022). Optimisation of open-pit mine production scheduling considering optimum transportation system between truck haulage and semi-mobile in-pit crushing and conveying. International Journal of Mining, Reclamation and Environment, 36(2), 142-158. https://doi.org/10.1080/17480930.2021.1996983.

12. Khussan, B., Abdiev, A., Bitimbayev, M., Kuzmin, S., Issagulov, S., & Matayev, A. (2022). Substantiation and development of innovative container technology for rock mass lifting from deep open pits. Mining of Mineral Deposits, 16(4). https://doi.org/10.33271/mining16.04.087.

13. Abbaspour, H., Drebenstedt, C., Paricheh, M., & Ritter, R. (2019). Optimum location and relocation plan of semi-mobile in-pit crushing and conveying systems in open-pit mines by transportation problem. International Journal of Mining, Reclamation and Environment, 33(5), 297-317. https://doi.org/10.1080/17480930.2018.1435968.

14. Shustov, O., & Perkova, T. (2022). Methodological principles of the selection of a resource-saving technology while developing water-bearing placer deposits. Mining of Mineral Deposits, 16(3). https://doi.org/10.33271/mining16.03.115.

15. Tolovkhan, B., Smagulova, A., & Khuangan, N. (2023). Studying rock mass jointing to provide bench stability while Northern Katpar deposit developing in Kazakhstan. Mining of Mineral Deposits, 17(2), 99-111. https://doi.org/10.33271/mining17.02.099.

16. Colangelo, F., Navarro, T. G., Farina, I., & Petrillo, A. (2020). Comparative LCA of concrete with recycled aggregates: A circular economy mindset in Europe. The International Journal of Life Cycle Assessment, 25, 1790-1804. https://doi.org/10.1007/s11367-020-01798-6.

17. Gorova, A., Pavlychenko, A., Borysovs’ka, O., & Krups’ka, L. (2013). The development of methodology for assessment of environmental risk degree in mining regions. Annual Scientific-Technical Colletion – Mining of Mineral Deposit, 207-209. https://doi.org/10.1201/b16354-38.

18. Sdvyzhkova, O., Babets, D., Kravchenko, K., & Smirnov, A. V. (2015). Rock state assessment at initial stage of longwall mining in terms of poor rocks of Western Donbass. New Developments in Mining Engineering: Theoretical and Practical Solutions of Mineral Resources Mining, 65-70. https://doi.org/10.1201/B19901-13.

19. Drebenstedt, C. (2017). Selection of environmentally safe open-pit technology for mining water-bearing deposits. Mining of Mineral Deposits, 11(3), 70-75. https://doi.org/10.15407/mining11.03.070.

20. Levytskyi, V., & Skyba, G. (2019). Conceptual development of the transition from drill and blast excavation to non-blasting methods for the preparation of mined rock in surface mining. Rudarsko-geološko-naftni zbornik, 34(3). https://doi.org/10.17794/rgn.2019.3.3.

21. Yu, H., & Zahidi, I. (2023). Environmental hazards posed by mine dust, and monitoring method of mine dust pollution using remote sensing technologies: An overview. Science of The Total Environment, 864, 161135. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.161135.

22. Gumenik, I. (2015). Current condition of damaged lands by surface mining in Ukraine and its influence on environment. New Developments in Mining Engineering, 2015, 139. https://doi.org/10.1201/B19901-26.

• Наступна >