Науковий вісник НГУ

Результати досліджень Коктасжальського рудного поля (Центральний Казахстан)

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2020

Останнє оновлення: 15 липня 2020

Опубліковано: 15 липня 2020

Перегляди: 1970

Authors:

К. В. Дужнікова, докторант, orcid.org/0000-0003-0630-6273, Карагандинський державний технічний університет, м. Караганда, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Т. В. Кряжева, кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент, orcid.org/0000-0003-2804-020X, Карагандинський державний технічний університет, м. Караганда, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

К. Є. Толеубек, магістрант, orcid.org/0000-0003-2126-8084, Карагандинський державний технічний університет, м. Караганда, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 повний текст / full article

Abstract:

Мета. Прогнозна оцінка перспективних точок мінералізації та рудопроявлень міді, золота, срібла й попутних компонентів на Коктасжальському рудному полі.

Методика. Аналіз літературних і фондових матеріалів. Рекогносцирувальні маршрути для дослідження геологічної ситуації району. Під час проходження маршрутів були відібрані проби, проведене їх мінералогічне дослідження для визначення закономірностей розподілу основних рудних мінералів і домішок. Для визначення вмісту корисних компонентів використовувався фазовий хімічний аналіз, спектральний аналіз, спектрозолотометрія.

Результати. Матеріали та їх аналіз, отримані в результаті досліджень, істотно розширюють уявлення про досліджуване рудне поле. Основними рудоутворюючими мінералами є халькопірит і борніт, у значно менших кількостях у рудах присутні халькозин, пірит, молібденіт. Основними окисленими мінералами міді в порядку убування є малахіт, хризоколла, Халькантит, азурит. Завдяки детальним геологічним, мінералого-петрографічним, лабораторним дослідженням були виділені перспективні мідно-порфірові рудопроявлення. Просторово об’єднані та складені схеми ореолів із відображенням на них концентрацій корисних копалин, що рекомендується вивчити більш детально.

Наукова новизна. За результатами досліджень і аналізів були виділені нові перспективні точки мінералізації та зруденіння з використанням новітніх високоточних методів вивчення рудоутворюючих мінералів мідно-порфірових родовищ.

Практична значимість. Дослідження мінералогії рудного поля дозволяє визначити типоморфні особливості мінералів для пошуків і оцінки родовищ корисних копалин та для поліпшення комплексності використання сировини. Використання мінералогічних методів досліджень на сучасному рівні підвищує ефективність геологорозвідувальних робіт, сприяє пошуку нових перспективних площ і родовищ і в цілому збільшення мінерально-сировинної бази Казахстану, що є однією з найважливіших задач країн, що розвиваються. Результати проведених досліджень можуть служити основою для подальшого довивчення рудного поля, кількісної оцінки перспектив ресурсів, вибору методу відпрацювання та збагачення. Довивчення маловідомих мідно-порфірових рудопроявлень, пошуки нових родовищ міді, золота, срібла й супутніх компонентів є першочерговим завданням їх промислового освоєння в умовах сучасних технологій.

References.

1. Seitmuratova, E. Yu. (2019). Comments on the current state of the mineral-crystalline base of Kazakhstan and ways to strengthen it. Geology and Mineral Protection, 1(70), 12-17. Retrieved from https://elibrary.ru/item.asp?id=37167293.

2. Ermolov, P. V., Malchenko, E. G., Portnov, V. S., & Makat, D. K. (2017). A new method for in-depth forecasting of porphyry copper deposits in Central Kazakhstan. International scientific-practical conference “Innovative and promising technologies for exploration in Kazakhstan”, (pp. 50-55). Retrieved from http://repository.kstu.kz/xmlui/bitstream/handle/123456789/5839/%d0%a2%d1%80%d1%83%d0%b4%d1%8b%202.pdf?sequence=1&isAllowed=y.

3. Los, V. L., & Murzadilov, T. D. (2018). The concept and methodology of the new technological “mainstream”. Geology and protection of the bow, 3(68), 58-67. Retrieved from https://elibrary.ru/item.asp?id=35646450.

4. Arndt, N., Kesler, S., & Ganino, S. (2015). Classification, distribution and use of ore and ore deposits. Metals and society, 15-40. https://doi.org/10.1007/978-3-319-17232-3_2.

5. The Code of the Republic of Kazakhstan “On Subsoil and Subsoil Use” (2020). Retrieved from http://adilet.zan.kz/rus/docs/K1700000125.

6. Roonwal, G. S. (2018). The Search for Ore Deposits and Chances of Success.Mineral Exploration: Practical Application. Singapore: Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-10-5604-8_3.

7. Bustillo Revuelta, M. (2018). Mineral Deposits: Types and Geology. Mineral resources, 49-119. https://doi.org/10.1007/978-3-319-58760-8_2.

8. Duzhnikova, Ye. V., Kryazheva, T. V., & Kenzhin, B. M. (2019).The mineral composition of the ores and the conditions of their formation at the Koktaszhal deposit. Bulletin of the East Kazakhstan State Technical University named after D. Serikbayev, 1(83), 3-8.

9. Duzhnikova, Ye. V. (2019). Assessment of promising areas of the Koktaszhalore field. Problems of geology and subsoil development, 1, 151-153.

10. Cuney, M. (2018). Ore deposits. Encyclopedia of Geochemistry. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-39312-4_126.

• Наступна >