Науковий вісник НГУ

Громадянське суспільство як суб’єкт формування державної політики у сфері використання та охорони надр

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Економіка та управління

Останнє оновлення: 09 січня 2019

Опубліковано: 27 грудня 2018

Перегляди: 2964

Authors:

О. П. Васильченко, доктор юридичних наук, доцент, orcid.org/0000-0002-4464-3708, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. С. Лотюк, доктор юридичних наук, доцент, orcid.org/0000-0001-7119-754Х, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Н. Ю. Гуть, кандидат юридичних наук, orcid.org/0000-0002-6984-6245, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Abstract:

Мета. Розкрити особливості конституційних принципів паритетного партнерства громадянського суспільства та держави у процесі формування державної політики у сфері використання та охорони надр як об’єктів власності українського народу. Провести аналіз взаємодії громадянського суспільства та держави, визначити контрольні функції інститутів громадянського суспільства у сфері використання надр. Визначити форми участі й контролю інститутів громадянського суспільства у сфері використання та охорони надр.

Методика. Автори використовували структурно-функціональний метод, а також порівняльно-правовий, історико-ретроспективний, формально-догматичний, конкретно-соціологічний методи. Автори наголошують на необхідності використання інституційного методу дослідження.

Результати. Автори розглянули розвиток громадянського суспільства в Україні на початку ХХІ століття й прийшли до висновку, що він відбувається на основі істотно модернізованої системи конституційних цінностей. Кожна здобута перемога громадянського суспільства над бездіяльністю органів державної влади супроводжується новими принципами взаємодії громадянського суспільства та влади. Запропоновано в основу державної політики у сфері використання та охорони надр закласти принцип антропокосмізму, що в сучасній науці трансформувався в парадигму Ментального Всесвіту. Згідно iз принципом антропокосмізму держава повинна діяти виключно на благо людини майбутнього, шляхом усебічного забезпечення пріоритету його прав, свобод і законних інтересів у процесі діяльності публічної адміністрації. Власність, а саме, надра, не можуть бути використані на шкоду людині й суспільству. Автори визначили, що в основі надання контрольних повноважень інститутам громадянського суспільства належить можливість їх впливу на державу з метою захисту законних інтересів народу як власника надр.

Наукова новизна. Розроблена система форм участі інститутів громадянського суспільства у сфері використання та охорони надр. До форм участі віднесені: звернення громадян, підготовка та ініціювання прийняття або скасування нормативно-правового акту, проведення мирних зборів, мітингів з метою впливу на прийняття рішень уповноваженими органами публічної адміністрації, здійснення професійного представництва інтересів громадськості в органах публічної влади. Виділені основні форми контролю громадянського суспільства, його інститутів органів державної влади та органів місцевого самоврядування: проведення експертизи ефективності прийнятих рішень публічною адміністрацією; утворення спільних з публічною адміністрацією консультативно-дорадчих і експертних органів, комісій з метою врахування громадської думки під час формування державної політики у сфері використання та охорони надр; надання органам публічної адміністрації експертних пропозицій.

Практична значимість. Використання отриманих результатів дозволяє визначити ефективні форми участі й контролю громадянського суспільства та його інститутів у процесі реалізації прав власника надр, а саме: володіння, користування й розпорядження надрами. Інститути громадянського суспільства від імені українського народу здійснюють права власника надр, у межах, визначених Конституцією й законами України. І в той же час забезпечують громадський контроль діяльності органів державної влади та органами місцевого самоврядування. Такий комплексний і системний підхід до ролі інститутів громадянського суспільства веде до посилення їх впливу на прийняття суспільно-важливих рішень у сфері використання надр, а також охорони надр від неправомірних посягань з боку держави та інших суб’єктів. Цей підхід запропоновано закріпити шляхом доповнення статті 13 Конституції України таким положенням: „Громадянське суспільство і держава в Україні є рівними партнерами в забезпеченні та захисті прав Українського народу як власника землі, її надр, водних та інших природних ресурсів“.

References.

1. Bazaluk, O., 2016. Corruption in Ukraine: Rulers’ Mentality and the Destiny of the Nation, Geophilosophy of Ukraine. Cambridge Scholars Publishing.

2. Voronkova, V., 2015. The Civil Society as a Paradigm, Concept and Social Construct Philosophical Discourse. Philosophy and Cosmology, 15, pp. 198‒215.

3. Berchenko, G., 2014. Civil Society in Ukraine: Constitutional Aspects. Kharkiv: Yurayt.

4. Korniyevskyi, O. A. and Rozumnyi, M. M., eds. 2015. The development of civil society in Ukraine: an analytical report. Kyiv: NISD.

5. Volynets, S. S., 2017. Development of civil society as an object of scientific research. Public administration aspects, 5(8‒9), pp. 11‒21. DOI: 10.15421/15201724.

6. Bazaluk, O., 2016. The Theory of Evolution: From a Space Vacuum to Neural Ensembles and Moving Forward. Cambridge Scholars Publishing.

7. Bazaluk, O., 2017. Plato’s and Isocrates’ Traditions in the Development of Educational Theories in the History of Culture. Annals of the University of Craiova – Philosophy Series, 40(2), pp. 5‒18.

8. Bazaluk, O., 2018. The Feature Transformations of the Basic Meanings of Greek Paideia in the Educational Theories in the Middle Ages. Schole, 12.1, pp. 243‒258. DOI: 10.21267/AQUILO.2018.12.10428.

9. Kastrup, B., 2018. The Next Paradigm. Future Human Image, 9, pp. 41‒51. DOI: 10.29202/fhi/9/4.

10. Kastrup, B., 2017. Making Sense of the Mental Universe. Philosophy and Cosmology, 19, pp. 33‒49.

11. Kirsh, M., 2016. What in the World is Universe?: A Prime Example. Philosophy and Cosmology, 17, pp. 106‒117.

12. Kieliszek, Z., 2018. National Identity as an Important Topic of the Research of the Man in the Future: “Opening” the Potential of the Fichtean Concept of National Identity. Philosophy and Cosmology, 20, pp. 83‒91. DOI: 10.29202/phil-cosm/20/7.

13. Naumenko, R., 2017. Management for the Society of the Future: New Trends in the Training for Civil Servants in Ukraine. Philosophy and Cosmology, 19, pp. 117‒125.

14. Rudenko, S., Sapenko, R., Bazaluk, O. and Tytarenko, V., 2018. Management Features of International Educational Projects Between Universities of Poland and Ukraine. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, pp. 142‒147. DOI: 10.29202/nvngu/2018-2/21.

15. Bazaluk, O., Svyrydenko, D. and Terepyshchyi, S., 2017. Structural-Functional Models of Integration and Reintegration of Ukrainian Educational Landscape. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5, pp. 163‒168.

16. McGrath, Ch., 2018. Master Narratives of Ukrainian Political Culture. Future Human Image, 9, pp. 74‒81. DOI: 10.29202/fhi/9/7.

17. Liashenko, I. and Rudenko, S., 2018. The management features of the university preparatory department. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 1, pp. 132‒138. DOI: 10.29202/nvngu/2018-1/6.

 повний текст / full article

• Наступна >