Науковий вісник НГУ

Екологічна оцінка ефективності рекультивації земель Вільногірського гірничо-металургійного комбінату

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2020

Останнє оновлення: 15 липня 2020

Опубліковано: 15 липня 2020

Перегляди: 1936

Authors:

І. М. Лоза, кандидат біологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник, orcid.org/0000-0001-7876-8624, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. Є. Пахомов, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри зоології та екології, orcid.org/0000-0002-5192-6140, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. І. Чорна, доктор біологічних наук, професор, завідувачка кафедри екології та охорони навколишнього середовища, orcid.org/0000-0002-8815-130X, Дніпровський державний аграрний університет, м. Дніпро, Україна

Н. В. Ворошилова, кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища, orcid.org/0000-0003-1434-3285, Дніпровський державний аграрний університет, м. Дніпро, Україна

 повний текст / full article

Abstract:

Прискорення природної регенерації або цілеспрямоване формування екологічно стійких і цінних у господарському, природоохоронному, естетичному відношенні штучних культурбіогеоценозів є одним із важливих завдань рекультиваційних заходів Вольногірського гірничо-металургійного комбінату як провідного підприємства металургійної галузі України із виробництва концентратів рідкісних металів. Він є сировинною базою ряду важливих для економіки України галузей, таких як хімічна, електротехнічна й машинобудівна.

Мета. Оцінка якості рекультивації території видобутку Вільногірського гірничо-металургійного комбінату з метою прогнозування потенціалу відновлення екологічних функцій техногенно порушеної екосистеми. Об’єк­том дослідження виступали рекультивовані ґрунти Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, для яких досліджувались основні фізико-хімічні характеристики за загальноприйнятими методиками; результати представлено у вигляді схематичних картограм потужності гумусованого шару й підстилаючих порід.

Методика. Для реалізації екологічного напряму рекультивації гірничих територій застосовується ландшафтно-екологічний підхід з урахуванням необхідності покращення екологічного стану місцевості шляхом упорядкування сільськогосподарських угідь або лісових насаджень, упорядкування території для рекреаційних потреб. Для агрохімічного дослідження ґрунту відбирали зразки ґрунту для проведення агрохімічних аналізів, таких як вміст гумусу, вилучення води, склад частинок і вологість ґрунту.

Результати. Дослідження продемонстрували, що у ході технічного етапу рекультивації земель Вільногірського гірничо-металургійного комбінату було одержано штучний ґрунт, що за фізико-хімічними характеристиками є подібним натуральному зональному чорнозему звичайному малогумусному глибокому середньосуглинковому на лесах, що існував на цій ділянці до проведення гірничо-видобувних робіт. Хоча рекультивований ґрунт має дещо меншу родючість, він може використовуватися з метою лісорозведення. Відсутність засолення верхніх шарів ґрунту свідчить про близькість його основних фізичних і хімічних характеристик до зонального природного чорнозему. Таким чином, технічний етап рекультивації даної ділянки рекультивації виконано на належному рівні. Рекультивований ґрунт характеризується фізико-хімічними властивостями, позитивними з екологічної точки зору (відсутність засолення, вміст гумусу, фізичні властивості). Це свідчить про близькість досліджених фізичних і хімічних характеристик до зонального природного чорнозему. Можна прогнозувати, що лісові породи, висаджені у майбутньому на цій ділянці, сприятимуть натуралізації та забезпечать сталий розвиток новоутвореної штучної екосистеми.

Наукова новизна. Полягає в тому, що при оцінці якості рекультивації пропонується врахувати екологічні умови, придатні для розвитку ґрунтової біоти. Ці тварини вносять значний екологічний внесок у позитивну трансформацію екологічних особливостей ґрунту.

Практична значимість. Виконана наукова робота є частиною поточного цілісного екологічного завдання щодо забезпечення людини набором матеріальних і нематеріальних послуг – природних ресурсів і здорового середовища.

References.

1. Brevik, E. C., & Sauer, T. J. (2015). The past, present, and future of soils and human health studies. Soil, 1(1), 35-46. https://doi.org/10.5194/soil-1-35-2015.

2. Khaledian, Y., Kiani, F., Ebrahimi, S., Brevik, E. C., & Aitkenhead-Peterson, J. (2017). Assessment and monitoring of soil degradation during land use change using multivariate analysis. Land Degradation and Development, 28(1), 128-141. https://doi.org/10.1002/ldr.2541.

3. Marenkov, O. M., Holoborodko, K. K., Voronkova, U. S., & Nesterenko, O. S. (2017). Impact of ions of zinc and cadmium on body weight, fertility and condition of the tissues and organs of Procambarus virginalis (Decapoda, Cambaridae). Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(4), 628-632. https://doi.org/10.15421/021796.

4. Zhang, C., Mora, P., Dai, J., Chen, X., Stephanie Giusti-Miller, S., Ruiz-Camacho, N., …, & Lavelle, P. (2016). Earthworm and organic amendment effects on microbial activities and metal availability in a contaminated soil from China Applied Soil Ecology, 104, 54-66. https://doi.org/10.1016/j.apsoil.2016.03.006.

5. Beniston, J. W., Lal, R., & Mercer, K. L. (2016). Assessing and managing soil quality for urban agriculture in a degraded vacant lot soil. Land Degradation and Development, 27(1), 996-1006. https://doi.org/10.1001/ldr.23426.

6. Fresco, L. O. (2016). The significance of soils and soil science towards realization of the United Nations Sustainable Development Goals. Soil, 2(1), 111-128.

7. Karaca, A. (2011). Biology of Earthworms, Soil Biology, 24, Springer-Verlag Berlin Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-642-14636-7_16.

8. Loza, I. M., Pakhomov, O. Y., Chorna, V. I., & Voroshilova, N. V. (2018). Evaluation of remediation efficiency of manganese quarry lands after open-cut mining: ecosystem approach. Naukovyi Visnyk Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 122-128. https://doi.org/10.29202/nvngu/2018-4/16.

9. Chaplygina, A. B., Pakhomov, O. Y., & Brygadyrenko, V. V. (2019). Trophic links of the song thrush (Turdus philomelos) in transformed forest ecosystems of North-Eastern Ukraine. Biosystems Diversity, 27(1), 51-55. https://doi.org/10.15421/011908.

10. Keesstra, S. D., Bouma, J., Wallinga, J., Tittonell, P., Smith, P., Cerdà, A., …, & Fresco, L. O. (2016). The significance of soils and soil science towards realization of the United Nations Sustainable Development Goals. Soil, 2(1), 111-128. https://doi.org/10.5194/soil-2-111-2016.

• < Попередня
• Наступна >