Статті

Проблеми постачання щебню для розвитку інфраструктури в Угорщині

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №6 2024

Останнє оновлення: 28 грудня 2024

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 23

Authors:

Л.Езіас, orcid.org/0009-0003-2637-2830, Університет Сечені Іштвана, м. Д’єр, Угорщина; ТОВ «Колас Нортстоун», м. Таркал, Угорщина

K.Козма, orcid.org/0000-0002-0352-9845, Університет Сечені Іштвана, м. Д’єр, Угорщина

Р. Томпа, orcid.org/0009-0009-3202-203X, ТОВ «Колас Нортстоун», м. Таркал, Угорщина; Інститут гірничої справи та енергетики, Університет Мішкольца, м. Мішкольц, Угорщина

С.Фішер*, orcid.org/0000-0001-7298-9960, Університет Сечені Іштвана, м. Д’єр, Угорщина, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2024, (6): 028 - 037

https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-6/028

Abstract:

Швидке розширення інфраструктурних проєктів Угорщини, особливо у сфері залізничного будівництва, значно збільшило попит на щебінь. Національні та ініціативи, фінансовані ЄС, спричинили перевантаження ланцюгів постачання, що призвело до логістичних труднощів і дефіциту матеріалів. Через обмежені потужності внутрішнього виробництва ефективне управління ресурсами є ключовим для забезпечення вчасного виконання проєктів. У цій роботі оцінюється ланцюг постачання щебеню в Угорщині, визначаються основні слабкі місця та пропонуються рішення для підвищення стійкості.

Мета. Дослідження вивчає логістичні й ланцюгові труднощі в постачанні щебеню для залізничних інфраструктурних проєктів Угорщини. Воно оцінює поточні обмеження постачання, пропонує способи покращення управління внутрішніми ресурсами та надає стратегії для зменшення залежності від імпорту з акцентом на стійкість.

Методика. Дослідження використовує моделювання геоінформаційної системи (ГІС) для аналізу маршрутів транспортування щебеню, пропонуючи способи оптимізації логістики. Також розглядаються виробничі потужності угорських карєрів, деякі з яких виробляють 15 000–25 000 тонн на місяць, і оцінюється вплив європейських (EN 13450) та угорських норм на якість і доступність матеріалів. Досліджується потенціал використання перероблених матеріалів у ланцюгу постачання.

Результати. Внутрішні карєри Угорщини не можуть задовольнити високий попит на залізничний баласт, який оцінюється у 192 000 тонн на рік, що змушує країну залежати від імпорту. Моделювання ГІС показує, що оптимізація маршрутів транспортування може зменшити витрати й викиди вуглецю. Використання дрібних фракцій каменю та перероблених матеріалів може допомогти зменшити дефіцит, причому перероблені матеріали можуть складати до 40 % залізничного баласту.

Наукова новизна. Інтегруючи геологічні, логістичні й нормативні аспекти, ця робота пропонує нові підходи до вирішення проблем ланцюга постачання щебеню в Угорщині. Використання ГІС-моделювання та перероблених матеріалів пропонує інноваційні рішення для зменшення впливу на довкілля.

Практична значимість. За результатами роботи запропоновані дієві стратегії для покращення ефективності ланцюга постачання щебеню в Угорщині, сприяння переробці сировини та оптимізації логістики. Ці рішення можуть бути застосовані як в Угорщині, так і в інших регіонах із подібними викликами у постачанні матеріалів для інфраструктури.

Ключові слова: постачання щебеню, будівельний матеріал, інфраструктурна логістика, залізничні будівельні проєкти

References.

1. Kuchak, A. T. J., Marinkovic, D., & Zehn, M. (2020). Finite element model updating–Case study of a rail damper. Structural Engineering and Mechanics, 73(1), 27-35. https://doi.org/10.12989/sem.2020.73.1.027.

2. Kuchak, A. T. J., Marinkovic, D., & Zehn, M. (2021). Parametric investigation of a rail damper design based on a lab-scaled model. Journal of Vibration Engineering Technologies, 9, 51-60. https://doi.org/10.1007/s42417-020-00209-2.

3. Kampczyk, A., & Rombalska, K. (2023). Configuration of the geometric state of railway tracks in the sustainability development of electrified traction systems. Sensors, 23(5), 2817. https://doi.org/10.3390/s23052817.

4. Fischer, S., & Szürke, S. K. (2023). Detection process of energy loss in electric railway vehicles. Facta Universitatis, Series: Mechanical Engineering, 21(1), 81-99. https://doi.org/10.22190/FUME221104046F.

5. SNAP-SEE project (2019). Sustainable Aggregates Planning in South East Europe. Retrieved from http://www.snapsee.eu.

6. European Commission (2023). Critical raw materials. Retrieved from https://single-market-economy.ec.europa.eu/sectors/raw-materials/areas-specific-interest/critical-raw-materials_en.

7. Ézsiás, L., Kozma, K., Tompa, R., & Fischer, S. (2024). Supplementary reference list. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.26170.81605/1.

8. Sumbal, M. (2023). Sustainable technology strategies for transportation and logistics challenges: an implementation feasibility study. Sustainability, 15(21), 15224. https://doi.org/10.3390/su152115224.

9. Ézsiás, L., & Fischer, S. (2023). Alternative uses for crushed stone products generated to meet the raw material needs of asphalt production in Hungary. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (5), 66-73. https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-5/066.

10. Butt, A., Arshi, T., Rao, V., & Tewari, V. (2020). Implications of belt and road initiative for supply chain management: a holistic view. Journal of Open Innovation Technology Market and Complexity, 6(4), 136. https://doi.org/10.3390/joitmc6040136.

11. Sawyerr, E. (2023). Impact pathways: unravelling the hybrid food supply chain – identifying the relationships and processes to drive change. International Journal of Operations & Production Management, 44(7), 1310-1323. https://doi.org/10.1108/ijopm-05-2023-0362.

12. Rosi, M., & Obrecht, M. (2023). Sustainability topics integration in supply chain and logistics higher education: where is the middle east? Sustainability, 15(8), 6955. https://doi.org/10.3390/su15086955.

13. Bozhyk, D., Sokur, M., & Biletskyi, B. (2022). Determining the rational operating parameters for granite crushing to obtain cubiform crushed stone. Mining of Mineral Deposits, 16(3), 18-24. https://doi.org/10.33271/mining16.03.018.

14. Saik, P., Dreshpak, O., Ishkov, V., Cherniaiev, O., & Anisimov, O. (2024). Change in the qualitative composition of non-metallic mineral raw materials as a result of blasting operations. Mining of Mineral Deposits, 18(3), 114-125. https://doi.org/10.33271/mining18.03.114.

15. Cherniaiev, O., Anisimov, O., Saik, P., Dychkovskyi, R., & Lozynskyi, V. (2024). On the issue of shipping finished products in mining of non-metallic mineral raw materials. E3S Web of Conferences, 567, 01005. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202456701005.

16. Rehman, S. (2017). Reverse logistics and challenges: supply chain management of automobile industry. Advances in Applied Sciences, 2(5), 80. https://doi.org/10.11648/j.aas.20170205.15.

17. Chikwava, B., Shee, H., Millcock, S., & Chapman, P. (2022). Organic compost supply chain analysis: a tce perspective. Operations and Supply Chain Management an International Journal, 15(4), 526-539. https://doi.org/10.31387/oscm0510364.

18. Lee, K., & Wu, Y. (2014). Integrating sustainability performance measurement into logistics and supply networks: a multi-methodological approach. The British Accounting Review, 46(4), 361-378. https://doi.org/10.1016/j.bar.2014.10.005.

19. Török, Á. (2015). Los Angeles and Micro-Deval values of volcanic rocks and their use as aggregates, examples from Hungary. In G. Lollino, A. Manconi, F. Guzzetti, M. Culshaw, P. Bobrowsky, & F. Luino (Eds.). Engineering Geology for Society and Territory-Volume 5: Urban Geology, Sustainable Planning and Landscape Exploitation, (pp. 115-118). Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-09048-1_23.

20. Daultani, Y., Cheikhrouhou, N., Pratap, S., & Prajapati, D. (2022). Forward and reverse logistics network design with sustainability for new and refurbished products in e-commerce. Operations and Supply Chain Management an International Journal, 15(4), 540-550. https://doi.org/10.31387/oscm0510365.

21. Onyango, J. (2023). Supply chain solutions for essential medicine availability during covid-19 pandemic. Journal of Humanitarian Logistics and Supply Chain Management, 14(1), 118-133. https://doi.org/10.1108/jhlscm-05-2022-0056.

22. Gruchmann, T., Melkonyan, A., & Krumme, K. (2018). Logistics business transformation for sustainability: assessing the role of the lead sustainability service provider (6pl). Logistics, 2(4), 25. https://doi.org/10.3390/logistics2040025.

23. Dobroszek, J. (2020). Supply chain and logistics controller – two promising professions for supporting transparency in supply chain management. Supply Chain Management an International Journal, 25(5), 505-519. https://doi.org/10.1108/scm-04-2019-0169.

24. Thoolen, P. (2023). Interdisciplinary challenges associated with rapid response in the food supply chain. Supply Chain Management an International Journal, 29(3), 444-459. https://doi.org/10.1108/scm-01-2023-0040.

25. Forslund, H., Björklund, M., & Ülgen, V. (2021). Challenges in extending sustainability across a transport supply chain. Supply Chain Management an International Journal, 27(7), 1-16. https://doi.org/10.1108/scm-06-2020-0285.

26. Tasche, L. (2023). Digital supply chain twins in urban logistics system. Tehnički Glasnik, 17(3), 405-413. https://doi.org/10.31803/tg-20230518081537.

27. Aggarwal, B., Aggarwal, R., & Singh, S. P. (2018). Studying the inter-relationship amongst the barriers to implementation of analytics in manufacturing supply chains. International Journal of Computer Applications, 181(34), 12-19. https://doi.org/10.5120/ijca2018918236.

28. Fulconis, F., Paché, G., & Reynaud, E. (2019). Frugal supply chains: a managerial and societal perspective. Society and Business Review, 14(3), 228-241. https://doi.org/10.1108/sbr-06-2018-0059.

29. Sumbal, M. (2023). Logistics performance system and their impact on economic corridors: a developing economy perspective. Industrial Management & Data Systems, 124(3), 1005-1025. https://doi.org/10.1108/imds-03-2023-0151.

30. Pham, N. (2023). Role of green logistics in the construction of sustainable supply chains. Polish Maritime Research, 30(3), 191-211. https://doi.org/10.2478/pomr-2023-0052.

31. Ézsiás, L., Tompa, R., & Fischer, S. (2024). Investigation of the possible correlations between specific characteristics of crushed stone aggregates. Spectrum of Mechanical Engineering and Operational Research, 1, 10-26. https://doi.org/10.31181/smeor1120242.

32. Volkov, V., Taran, I., Volkova, T., Pavlenko, O., & Berezhnaja, N. (2020). Determining the efficient management system for a specialized transport enterprise. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 185-191. https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-4/185.

33. Baldini, G., Oliveri, F., Braun, M., Seuschek, H., & Hess, E. (2012). Securing disaster supply chains with cryptography enhanced RFID. Disaster Prevention and Management an International Journal, 21(1), 51-70. https://doi.org/10.1108/09653561211202700.

34. Saukenova, I., Oliskevych, M., Taran, I., Toktamyssova, A., Aliakbarkyzy, D., & Pelo, R. (2022). Optimization of schedules for early garbage collection and disposal in the megapolis. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(3(115)), 13-23. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251082.

35. Eurostat (2022). Key Figures on European Transport. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/documents/15216629/15589759/KS-07-22-523-EN-N.pdf.

36. Hungarian Central Statistical Office – Magyar Központi Statisztikai Hivatal (2022). Transport performance, 2022. I. quarter. Retrieved from https://www.ksh.hu/docs/hun/xftp/stattukor/sza/20221/index.html.

37. Hungarian Association of Logistic Service Centers – Magyar Logisztikai Szolgáltató Központok Szövetsége (2024). Freight transport performance continues to fall due to economic difficulties in the EU. Retrieved from https://www.mlszksz.hu/tovabb-csokkent-az-aruszallitas-teljesitmenye-az-eu-s-gazdasagi-nehezsegek-miatt/?v=35b5282113b8.

38. European Aggregates Association (2023). Roadmap to 2030. Retrieved from https://www.aggregates-europe.eu/wp-content/uploads/2023/03/UEPG-Roadmap2030_Web.pdf.

39. European Commission (2019). The European Green Deal. Retrieved from https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en.

40. Statista (2024). Distribution of carbon dioxide (CO₂) emissions in the European Union (EU-27) in 2022, by sector. Retrieved from https://www.statista.com/statistics/1240108/sector-carbon-dioxide-emissions-shares-eu/.

41. Geotrade (2023). How construction and demolition waste affects climate change? Retrieved from www.geotrade.hu/hogyan-befolyasoljak-az-epitesi-es-bontasi-hulladekok-a-klimavaltozast/.

42. Építész Fórum (2021). Reducing CO₂ emissions from construction through renovation Retrieved from https://epiteszforum.hu/az-epitkezesek-co2-kibocsatasanak-csokkentese-felujitason-keresztul.

43. Roemer Construction (2023). Sustainable construction solutions for the environment. Retrieved from https://roemer.hu/fenntarthato-epitoipari-megoldasok/.

44. Hungarian Public Road Nonprofit Zrt – Magyar Közút Nonprofit Zrt. (2019). Bridges with a total load capacity of 40 t and below 40 t on the road network of Borsod-Abaúj-Zemplén county. Retrieved from https://internet.kozut.hu/wp-content/uploads/2019/korlatozasok/sulykorlatozas-terkepek/Borsod_40t_sulykorl.jpg.

45. Dižo, J., & Blatnický, M. (2019). Investigation of ride properties of a three-wheeled electric vehicle in terms of driving safety. Transportation Research Procedia, 40, 663-670. https://doi.org/10.1016/j.trpro.2019.07.094.

46. Tompa, R. (2020). Vasúti ágyazati zúzottkövek minőségi paramétereinek változásai a rakodás és szállítás függvényében. Műszaki Földtudományi Közlemények, 89(2), 7-13.

47. Betonopus (2000). Vasúti ágyazati zúzottkövek minőségi követelményei. Retrieved from https://www.betonopus.hu/notesz/vasuti-zuzottko.pdf.

48. Buruzs, A., & Kozma, K. (2023). The realization of a circular economy in the construction industry and its adaptation to EU standards in Hungary. Chemical Engineering Transactions, 107(1), 535-540. https://doi.org/10.3303/CET23107090.

49. Kozma, K. (2022). Az építési-bontási hulladék. In: Boros, A., & Torma, A. (Eds.), Innovatív újrahasznosítás a zöld építésgazdaság területén, (pp. 20-29). Győr, Magyarország: Universitas-Győr Nonprofit Kft.

50. Kozma, K. (2022). Az Európai Uniós és a hazai célok az építési-bontási hulladék vonatkozásában. In: Boros, A., & Torma, A. (Eds.). Innovatív újrahasznosítás a zöld építésgazdaság területén, (pp. 41-49). Győr, Magyarország: Universitas-Győr Nonprofit Kft.

51. NIF Zrt. (2022). Vasúti infrastruktúrás beruházások adatai. Retrieved from https://archivum.nif.hu/.

52. Indraratna, B., Salim, W., & Rujikiatkamjorn, C. (2023). Advanced rail geotechnology: Ballasted track (2 ^nd ed.). CRC Press, p. 466. https://doi.org/10.1201/9781003278979.

53. Gou, Y., Xie, J., Fan, Z., Markine, V., Connolly, D. P., & Jing, G. (2022). Railway ballast material selection and evaluation: A review. Construction and Building Materials, 344, 128218. https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2022.128218.

• < Попередня
• Наступна >