Статті

Переробка рідкісноземельної руди кори вивітрювання

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Authors:


М. Р. Шаутенов, orcid.org/0000-0002-0266-3882, НАТ «Казахський національний дослідницький технічний університет імені К. І. Сатпаєва», м. Алмати, Республiка Казахстан,  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

А. Бегалінов, orcid.org/0000-0002-4793-6207, НАТ «Казахський національний дослідницький технічний університет імені К. І. Сатпаєва», м. Алмати, Республiка Казахстан,  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Н. Т. Акказіна*, orcid.org/0000-0002-9042-6130, НАТ «Казахський національний дослідницький технічний університет імені К. І. Сатпаєва», м. Алмати, Республiка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-корреспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


повний текст / full article



Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2024, (3): 035 - 041

https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-3/035



Abstract:


Швидкий розвиток високотехнологічних галузей про­мисловості відбувається за рахунок рідкісних і рідкісноземельних металів, що використовуються у приладобудуванні, радіоелектроніці тощо. Матеріали з них знаходять застосування насамперед у військово-промисловій та авіаційно-космічній галузях і мають стратегічне значення для держави.


Мета.
Розробка технології збагачення важкозбагачуваної рідкісноземельної руди кори вивітрювання на основі комбінованої гравітаційно-флотаційної схеми зба­гачення.


Методика.
Дослідження з переробки даної мінеральної сировини здійснювалося на основі гравітаційно-флотаційного збагачення з отриманням рідкісноземельного концентрату. Дослідження зі збагачення виконувалися на відібраній пробі руди з родовища. На підставі виконання ситового й седиментаційного аналізів вивчено розподіл суми рідкісноземельних елементів (РЗЕ) у класах крупності руди та продуктах збагачення. Фракційним аналізом визначена гравітаційна збагачуваність руди.


Результати.
Розроблено метод гравітаційного збагачення з використанням розробленого гравітаційного апарату та флотаційного збагачення піскової та глинистої фракцій досліджуваної руди. Гравітаційним збагаченням отримано концентрат зі вмістом суми рідкісноземельних елементів (РЗЕ) 1053,76 г/т, флотаційним збагаченням глинистої фракції руди отримано концентрат зі вмістом РЗЕ 590,0 г/т.


Наукова новизна.
Для знешламлювання руди використано розроблений ультразвуковий аерогідродешламатор. Розроблена гравітаційна технологія переробки важкозбагачуваної рідкісноземельної руди кори вивітрювання з використанням віброцентробіжного чашевого апарату, що дає змогу інтенсифікувати вилучення тонкодисперсних частинок руди. Рідкісноземельна руда класу крупності -0,045 + 0 мм (глиниста фракція) і класу -2,5 + 0,045 мм (піщана фракція) піддавалася флотаційному збагаченню.


Практична значимість.
Результати досліджень можуть бути використані в технологічних процесах переробки важкозбагачуваних рідкісноземельних та інших руд кори вивітрювання.


Ключові слова:
рідкісноземельна руда, клас крупності, гравітаційно-флотаційне збагачення, концентрат, відходи збагачення

References.


1. Omirserikov, M., Dyussembayeva, K., Isayeva, L., Kembayev, M., & Assubayeva, S. (2015). Forms of occurrence of rare earth elements in the weathering crust of Kundybay deposit (North Kazakhstan). International Multidisciplinary Scientific Geo Conference Surveying Geolo­gy and Mining Ecology Management, SGEM, (p.159-166). Retrieved from https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-84958124731&origin=resultslist#metrics.

2. E2nergy (2019). Four metals on which renewable energy depends. Retrieved from https://eenergy.media/news/8876.

3. Mingaleeva, R. D. (2023). Reserves and extraction of rare earth metals and elements as a key factor in the renewable energy sector development at the the world economy transformation current stage. Vestnik universiteta, (5), 37-45. https://doi.org/10.26425/1816-4277-2023-5-37-45.

4. USGS (2023). Rare Earths Statistics and Information. Retrieved from https://www.usgs.gov/centers/national-minerals-information-center/rare-earths-statistics-and-information.

5. Yushina, T. I., Petrov, I. M., Grishaev, S. I., & Cherny, S. A. (2015). World market and technologies for processing rare earth metals: current state and prospects. Mining Journal, (2), 59-64.

6. Cheng, S. K., Li, W. B., Han, Y. X., Sun, Y. S., Gao, P., & Zhang, X. L. (2023). Recent process developments in beneficiation and metallurgy of rare earths: A review. Journal of Rare Earths, 629-642. https://doi.org/10.1016/j.jre.2023.03.017.

7. McNulty, T., Hazen, N., & Park, S. (2022). Processing the ores of rare-earth elements. MRS Bulletin, 47, 258-266. https://doi.org/10.1557/s43577-022-00288-4.

8. Lan, X., Gao, J., Du, Y., & Guo, Z. (2018). Mineral evolution and separation of rare-earth phases from Bayan Obo rare-earth concentrate in a super-gravity field. Journal of Alloys and Compounds, 731, 873-880. https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2017.10.100.

9. Jordens, A., Cheng, Y. P., & Waters, K. E. (2013). A review of the beneficiation of rare earth element bearing minerals. Minerals Engineering, 41, 97-114. https://doi.org/10.1016/j.mineng.2012.10.017.

10. Jordens, A., Sheridan, R. S., Rowson, N. A., & Waters, K. E. (2014). Processing a rare earth mineral deposit using gravity and magnetic separation. Minerals Engineering, 62, 9-18. https://doi.org/10.1016/j.mineng.2013.09.011.

11. Abaka-Wood, G. B., Zanin, M., Addai-Mensah, J., & Skinner, W. (2018). The upgrading of rare earth oxides from iron-oxide silicate rich tailings: Flotation performance using sodium oleate and hydroxamic acid as collectors. Advanced Powder Technology, 29(12), 3163-3172. https://doi.org/10.1016/j.apt.2018.08.019.

12. Bayysbekov, Sh., Shautenov, M. R., Peregudov, V. V., Bozhko, A. N., Sazhin, Yu. G., & Akkazina, N. T. (2012). Centrifugal hydraulic concentrator. (Patent 25645 the Republic of Kazakhstan). Retrieved from https://kzpatents.com/6-ip25645-centrobezhnyjj-gidrokoncentrator.html.

13. Shautenov, M. R., Telkov, Sh. A., Begalinov, A. B., Motovilov, I. Yu., & Akkazina, N. T. (2013). Granulometric composition and distribution of rare earth elements in weathering crust ore. Mining Journal of Kazakhstan, (1-2), 88-93.

14. Peregudov, V. V., Shautenov, M. R., Ozhogin, G. A., & Motovilov, I. Yu. (2015). Vibrocentrifugal bowl apparatus of periodic action. (Innovative patent of the Republic of Kazakhstan No. 30418). NIIS. Retrieved from https://kzpatents.com/9-ip30418-vibrocentrobezhnyjj-chashevyjj-apparat-periodicheskogo-dejjstviya.html.

 

Наступні статті з поточного розділу:

Відвідувачі

6762244
Сьогодні
За місяць
Всього
1033
42050
6762244

Гостьова книга

Якщо у вас є питання, побажання або пропозиції, ви можете написати їх у нашій «Гостьовій книзі»

Реєстраційні дані

ISSN (print) 2071-2227,
ISSN (online) 2223-2362.
Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України.
Реєстраційний номер КВ № 17742-6592ПР від 27.04.2011.

Контакти

49005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 19, корп. 3, к. 24 а
Тел.: +38 (056) 746 32 79.
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ви тут: Головна