Науковий вісник НГУ

Походження матеріалу кам’яних артефактів з Новоолександрівського кургану

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №6 2024

Останнє оновлення: 28 грудня 2024

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 116

Authors:

І.С.Нікітенко*, orcid.org/0000-0003-4207-2427, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Д.Л.Тесленко, orcid.org/0000-0001-6543-1547, Дніпровська археологічна експедиція Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

М.В.Нетеча, orcid.org/0009-0009-5887-5110, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2024, (6): 005 - 012

https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-6/005

Abstract:

Мета. Визначити походження гірських порід, що були використані для виробництва стародавніх кам’яних знарядь та виробів, знайдених при розкопках Новоолександрівського кургану «Сура-Оба».

Методика. Дослідження проводилося із застосуванням методу петрографічного аналізу матеріалу кам’яних артефактів у прозорих шліфах. Хімічний склад досліджуваних порід визначався методом рентгенофлуоресцентного аналізу. Отримані дані порівнювалися з особливостями подібних порід із різних проявів, використовуючи шліфи гірських порід із природних відслонень і раніше вивчених кам’яних артефактів, а також дані геологічних звітів і відповідної літератури.

Результати. Було досліджено 13 кам’яних артефактів епохи енеоліту, доби бронзи й раннього залізного віку, представлених вівтарним каменем, відбійниками, точильними каменями, сокирою-молотом і різноманітними поліфункціональними знаряддями з поховань Новоолександрівського кургану «Сура-Оба». У результаті проведених досліджень встановлено, що їх матеріал представлений пісковиками, гранітом, амфіболітом, кварцовою породою, долерито-базальтом, актинолітитом та епідозитом. Більшість зразків досліджуваної колекції мають подібні аналоги серед порід Середнього Придніпров’я та можуть бути місцевого походження. З території Східного Приазов’я може походити зразок мікропорфірового долерито-базальту, а олігоміктовий пісковик, найбільш вірогідно, походить із проявів кам’яновугільної системи Донецького басейну.

Наукова новизна. Уперше кам’яні знаряддя й вироби, знайдені під час археологічних розкопок кургану «Сура-Оба» у с. Новоолександрівка, були досліджені за допомогою петрографічного аналізу, а також встановлені вірогідні місця їх походження.

Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані при проведенні наукових досліджень з історії та археології, а також у науково-популярних працях та екскурсійній діяльності.

Ключові слова: кам’яні знаряддя, петрографія, енеоліт, доба бронзи, сармати, Новоолександрівський курган, Україна

References.

1. Nikitenko, I.S., & Teslenko, D.L. (2022). On the material of the cromlech-crepidoma stone blocks of the Novooleksandrivka kurgan, Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (2), 5-10. https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-2/005.

2. Barros, M. P., Blasi, A. M., & Politis, G. G. (2022). Analysis of lithic artifacts from Arroyo Seco 2 (Interserrana Area, Buenos Aires Province, Argentina), petrographic identification and possible provisioning sources. Arqueologia, 28(2), 9985. https://doi.org/10.34096/arqueologia.t28.n2.9985.

3. Jordão, P., & Pimentel, N. (2022). Flint sources and mobility at the Chalcolithic (3500–2200 BCE) settlement of Zambujal (Portugal). Geoarchaeology, 37(3), 522-543. https://doi.org/10.1002/gea.21885.

4. Burgert, P., & Přichystal, A. (2022). Marble as a material for the production of bracelets in Neolithic Central Europe. Archaologisches Korrespondenzblatt, 1(52), 27-40. https://doi.org/10.11588/ak.2022.1.94321.

5. Biró, T. K., Hegedűs, P., & Szilágyi, K. (2021). Database for the “Large facility analytical studies of polished and ground stone artefacts for the reconstruction of prehistoric transregional trade routes in the Carpathian Basin and its surroundings” project. Archeometriai Muhely, 18(3), 261-272. https://doi.org/10.55023/issn.1786-271X.2021-019.

6. Dulijba, P., Lisowska, E., & Soida, J. (2019). The beginning of the use of quartz-sericite schist whetstones in Silesia in the light of new discoveries from La Tene culture settlements. Archaologisches Korrespondenzblatt, 49(3), 353-370. https://doi.org/10.11588/ak.2019.3.78026.

7. Daragan, M. N., & Mytrokhyn, O. V. (2021). Enigmatic Stone Spheroids From Scythian Burial at Krasnyi Podol of Ukraine: Petrographic Characteristic, Place of Mining and Processing Methods. Mineralogical Journal (Ukraine), 3(43), 104-112. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.43.03.104.

8. Korinnyi, V. I., Rud, V. S., & Kosakivskyi, V. A. (2016). Petrographic determinations of tools from Trypillia settlements of the Buh-Dniester interfluve. In Archaeological Studies in Ukraine. Kyiv: Starodavnii Svit, 246-247. Retrieved from http://www.vgosau.kiev.ua/AP-ADU/ADU_2015.pdf.

9. Nikitenko, I. S., Starik, O. V., & Ganotskiy, V. I. (2022). The Provenance of Raw Materials of the Second Complex (2018) of Stone Casting Moulds from the Archaeological Monument of Tokivske-1 (Ukraine). Interdisciplinaria Archaeologica, 13(1), 41-52. https://doi.org/10.24916/iansa.2022.1.4.

10. Vernyhorova, Yu. V. (2015). Stratigraphic scheme for the Neogene deposits of the Northern Black Sea region and adjacent part of the Ukrainian Shield. Geology and Ore Content of Ukraine, 1(1), 81-124. https://doi.org/10.15421/121510.

11. Hozhyk, P. F. (Ed.) (2013). Stratigraphy of Upper Proterozoic and Phanerozoic of Ukraine. Vol. 1: Stratigraphy of Upper Proterozoic, Paleozoic and Mesozoic of Ukraine. Kyiv: Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine. Lohos. Retrieved from https://www.researchgate.net/profile/Leonid-Yakushyn/publication/360110294_Stratigraphy_of_Upper_Proterozoic_and_Phanerozoic_of_Ukraine_Volume_1_Stratigraphy_of_Upper_Proterozoic_Paleozoic_and_Mesozoic_of_Ukraine/links/6262a9341b747d19c29f324a/Stratigraphy-of-Upper-Proterozoic-and-Phanerozoic-of-Ukraine-Volume-1-Stratigraphy-of-Upper-Proterozoic-Paleozoic-and-Mesozoic-of-Ukraine.pdf.

12. Mametova, L. F., Mirek, A., & Kozii, Ye. S. (2020). Pyritization of the Middle Carboniferous Sandstones of the Donbas. Mineralogical Journal (Ukraine), 2(42), 14-19. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.02.014.

13. Soldatenko, Y., El Albani, A., Ruzina, M., Fontaine, C., Nesterovsky, V., Paquette, J.-L., Meunier, A., & Ovtcharova, M. (2019). Precise U-Pb age constrains on the Ediacaran biota in Podolia, East European Platform, Ukraine. Scientific Reports, 9, 1675. https://doi.org/10.1038/s41598-018-38448-9.

14. Nikitenko, I., & Kutsevol, M. (2018). The Material Provenance of Medieval Stone Babas from the Collection of the Dnipropetrovsk Historical Museum. Archaeometry, 6(60), 1135-1152. https://doi.org/10.1111/arcm.12382.

15. Usenko, O. V. (2014). Formation conditions of granitoids of Middle-Dnieper granite-greenstone area. Geophysical Journal, 2(36), 57-74. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v36i2.2014.116118.

16. Sukach, V., Kurylo, S., & Grinchenko, O. (2016). Tonalite-throndemite-granodiorite (TTG) associations of the Middle Dnieper Archean craton. Visnyk Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 1(72), 20-27. https://doi.org/10.17721/1728-2713.72.03.

17. Stepaniuk, L. M., & Kurylo, S. I. (2019). Geochemistry of two-feldspar granites of the Middle Dnieper: monography. Kyiv: Naukova dumka. ISBN 978-966-00-1671-2.

18. Sukach, V.V. (2015). Petrogenesis of Auly Series Amphibolites in Bazavluchok River Basin, Middle Dnipro Megablock of the Ukrainian Shield. Mineralogical Journal (Ukraine), 1(37), 69-85. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.37.01.069.

19. Sukach, V. V. (2014). Mezoarchean greenstone structures of the Middle Dnipro area of the Ukrainian Shield: stratigraphic sections, substance composition and age correlation. Mineralogical Journal, 2(36), 77-91. Retrieved from http://mineraljournal.org.ua/sites/default/files/sites/default/files/MJ_2_2014.pdf.

20. Velikanova, O.  Yu., & Velikanov, Yu. F. (2010). Petrological and geochemical features and ore bearing of ultrabasites of Devladovsky massif (Middle Dnipro). Geochemistry and Ore Formation, 28, 103-108. 

• Наступна >