Науковий вісник НГУ

Формаційний, фаціальний склад і рудоносність білозерської серії докембрію Українського щита в зеленокам’яних структурах Cереднього Придніпров'я

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 1

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Геологія

Останнє оновлення: 29 липня 2014

Опубліковано: 15 жовтня 2013

Перегляди: 3965

Aвтори:

М.В. Рузіна, доктор геологічних наук, професор, Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, професор кафедри геології та розвідки родовищ корисних копалин, м. Дніпропетровськ, Україна

О.А. Терешкова, кандидат геологічних наук, Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, доцент кафедри загальної та структурної геології, м. Дніпропетровськ, Україна

В.М. Іванов, кандидат геолого-мінералогічних наук, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, директор Науково-дослідного інституту геології, м. Дніпропетровськ, Україна

О.Я. Смірнов, Державний вищий навчальний заклад „Криворізький національний університет“, аспірант кафедри геології та прикладної мінералогії, м. Кривий Ріг, Україна

Реферат:

Мета. Полягає у вивченні речовинного складу, будови та взаємовідношення геологічних формацій білозерської серії докембрію Українського щита для обґрунтування перспектив її рудоносності.

Методи. Для дослідження речовинного складу застосовані оптичні методи досліджень у відбитому та у тому світлі, що проходить. Для виявлення металогенічної спеціалізації досліджуваних формацій застосовані сцинтиляційний емісійний спектральний аналіз, напівкількісний емісійний спектральний аналіз, кількісний полярографічний аналіз на золото, лазерний мікроспектральний аналіз. При вивчені генерацій карбонатів застосовані термічний і рентгеноструктурний аналіз.

Результати. Білозерська серія – унікальний за геохронологічним положенням і геолого-металогенічними особливостями стратиграфічний підрозділ докембрію Українського щита. Вона збереглася тільки у трьох з дев'яти зеленокам’яних структур граніт-зеленокам'яного блоку Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита, – Конкській, Верховцевській і Білозерській, де завершує розріз архейських утворень. Завдяки найбільшому збереженню і кращій вивченості вона прийнята за стратотип у Білозерській зеленокам’яній структурі, а сама Білозерська структура – за своєрідний еталон серед аналогічних структур Середнього Придніпров'я. У результаті проведених досліджень було вивчено формаційний, фаціальний склад білозерської серії та проведено обґрунтування перспектив її рудоносності, що дозволяє значно розширити металогенічні перспективи району досліджень.

Наукова новизна. Визначена дослідженнями раніше недоступних частин стратиграфічного розрізу білозерської серії, що дозволило: визначити кількісні відношення її породних компонентів, виявити типи ритмів теригенних формацій, уточнити їх фаціальний склад, виявити прояви гідротермальних метасоматитів, супутніх зруденінню та неметалічним видам мінеральної сировини; а також оцінити геологічні передумови виявлення нових рудних формацій.

Практична значимість. Полягає в обґрунтуванні необхідності пошуків супутніх залізу проявів міді, благородних металів, вольфраму, азбесту, тальку та магнезиту в межах гірничого відводу Запорізького залізорудного комбінату для забезпечення комплексного використання надр району, раніше відомого як традиційно залізорудний.

Список литературы / References:

1. Кравченко В.М. Металлогеническое значение белозерской серии докембрия Украинского щита / В.М. Кравченко, В.П. Жулид, М.В. Рузина // Вісник Дніпропетровського університету: серія Геологія та географія. – 1998. – № 1. – С. 3–10.

Kravchenko, V.M., Zhulid, V.P. and Ruzina, M.V. (1998), “Metallogenic significance of Belozerskaya series of Precambrian in the Ukrainian Shield”, Scientific Bulletin of Dnepropetrovsk University, Series Geology and Geography, no. 1, pp. 3–10.

2. Рузина М.В. Перспективная оценка комплекса полезных ископаемых, сопутствующих железорудным месторождениям в Белозерском железорудном районе / М.В. Рузина, И.В. Жильцова, Д.С. Пикареня // Наук. вісник НГАУ. – 2001. – № 4. – С. 60–61.

Ruzina, M.V., Zhyltsova,I.V. and Pikarenia, D.S. (2001), “Perspective estimate of raw material complex related to ferro-ore deposits in Belozersky ore region”, NaukovyivisnykNGAU, no.4, pp. 60–61.

      3. Коробейников А.Ф. – Новосибирск: изд-во СО РАН НИЦ ОИГГМ, 1999. – 235 с.

Korobeinikov, A.F. (1999), Netraditsionnye kompleksyzoloto-platinoidnykhmestorozhdeniyskladchatykhpoyasov, [Unconventional Complex Gold-Platinoid Deposits of Fold Belts], Publishing House of SB RAS, SIC UIGGM, Novosibirsk, Russia.

4.ЧернышовН.М. Платиноносные формации Курско-Воронежского региона (Центральная Россия) / ЧернышовН.М. – Воронеж: изд-во ВГУ, 2004. –с.

Chernyshov, N.M. (2004), PlatinonosnyyeformatsiiKursko-Voronezhskogoregiona (TsentralnayaRossiya), [Platinum-Bearing Formations of Kursk-Voronezh Region (Central Russia)], VSU, Voronezh, Russia.

2013_5_ruzina
2014-07-24  173.82 KB  1041

• < Попередня