Відновлення міських підземних виробок з використанням вторинних полімерних композитів
/ 0
- Деталі
- Категорія: Екологічна безпека, охорона праці
- Останнє оновлення: 20 березня 2019
- Опубліковано: 04 березня 2019
- Перегляди: 2624
Authors:
Д. Ф. Гончаренко, д-р техн. наук, професор, orcid.org/0000-0003-1278-0895, Харківський національний університет будівництва та архітектури, м. Харків, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
А. В. Убийвовк, канд. техн. наук, доцент, orcid.org/0000-0001-5319-9429, Харківський національний університет будівництва та архітектури, м. Харків, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
О. О. Гармаш, канд. техн. наук, orcid.org/0000-0001-6155-6254, АТ „Південспецатоменергомонтаж“, м. Харків, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
М. П. Горох, orcid.org/0000-0003-4030-9558, КП „Харківводоканал“, м. Харків, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Abstract:
У даний час підземна інфраструктура великих міст України істотно зношена внаслідок тривалої експлуатації, неефективних рішень щодо захисту конструкцій від агресивного впливу середовища, низької якості матеріалів і будівельно-монтажних робіт при будівництві. Відновлення експлуатаційних характеристик, надійності й довговічності елементів підземної мережі виробок – витратне, технічно та організаційно складне завдання. Проте його вирішення необхідне для запобігання аварій, у тому числі таких, що мають серйозні екологічні та економічні наслідки. Існуючі сучасні технології виконання робіт з відновлення функціонування підземної інфраструктури великих міст, матеріали, що застосовуються для їх відновлення, з різною ефективністю дозволяють вирішувати зазначені задачі. Але разом з тим потреба зниження витрат на відновлення за рахунок саме використання вторинної полімерної сировини, удосконалення технологічних рішень і вирішення проблем екології мегаполісів є актуальним напрямом досліджень.
Мета.З урахуванням накопиченого досвіду експлуатації розробити геомеханічні моделі, та на їх основі запропонувати технічні рішення з відновлення експлуатаційної придатності, надійності й довговічності протяжних виробок міської підземної мережі.
Методика. Включає натурні обстеження експлуатованих підземних виробок, експериментальні дослідження полімерного матеріалу в умовах агресивного середовища й чисельне моделювання напружено-деформованого стану захисного облицювання на етапах зведення та експлуатації.
Результати.Свідчать про високу ефективність роботи даного полімерного матеріалу в умовах дії агресивного середовища; чисельне моделювання напружено-деформованого стану захисного облицювання дозволяє призначати оптимальні геометричні параметри елементів облицювання в залежності від механічних властивостей матеріалу та особливостей технології зведення облицювання.
Наукова новизна.Запропонована технологія відновлення кріплення протяжних підземних виробок і обґрунтована можливість застосування виробів з композитного матеріалу на основі вторинної полімерної сировини.
Практична значимість.Полягає в економічно ефективному вирішенні проблеми відновленні кріплення протяжних підземних виробок (тунелів) за рахунок використання вторинних полімерних матеріалів. Застосування виробів із цих матеріалів при відновленні кріплення протяжних підземних виробок (тунелів) має суттєвий економічний і екологічний ефект, а також забезпечує можливість проведення робіт з відновлення ділянок з обмеженим доступом.
Reference.
1.Bulgakov, Yu. V., 2015. Investigation of fracture process in the tunnel sewer pipe structure. Naukovyi Visnyk Budivnytstva, 1(79), pp. 79‒84.
2.Goncharenko, D. F., Starkova, O. V., Bondarenko, D. N. and Garmash, A. A., 2016. Effective method of repair and renovation of sewer tunnels. Promyslove budіvnitstvo і іnzhenernі sporudy, 5, pp. 33‒36.
3.Starkova, O. V., ed., 2017. Methodological bases of extension of operational life of underground engineering networks. Kharkiv: Raritety Ukrainy.
4.Garmash, A., Bondarenko, D., Zubko, G. and Goncharenko, D., 2016. On renovation of the destroyed tunnel sewer collector in Kharkiv. World Journal of Engineering, 13/1, pp. 72‒76.
5.Fisher, W., 2013. Abwasserrohre im Vergleich. KA Korrespondenz Abwasser, Abfall, 9(60), pp. 765‒772.
6.Orlov, V. N., Khrenov, K. E. and Bohomolova, Y. O., 2014. Restoration of dilapidated pipelines with precompressed polymer pipes. Vestnik MGSU, 2, pp. 105‒113.
7.Schmidt, U. and Bohatsch, A., 2014. Massnahmen gegen Geruch und Korrosion im Mindener Kanalnetz umgesetzt. KA Korrespondenz Abwasser, Abfall, 4(61), pp. 291‒298.
8.Kostyuk, T. A., 2015. Developing the tools for judicious choice of the composite with enhanced hydrophysical characteristics based on the quality characteristics.Information Processing Systems, 9(134), pp. 46‒50.
9.Abramian, S. H. and Potapov, A. A., 2014. Substantiation of economic safety of restoration technology for main pipelines. Vestnik MGSU, 8, pp. 91‒95.
10.Yurchenko, V. A. and Brigada, E. V., 2014. Kinetic characteristics of microbiological corrosion of concrete in water disposal networks. Voda i ekologiia: problemy i resheniia, 1(57), pp. 51‒61.
Архів журналу