Науковий вісник НГУ

Освітній менеджмент як освітня дипломатія: стратегії для України

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 1

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Економіка та управління

Останнє оновлення: 17 липня 2018

Опубліковано: 03 липня 2018

Перегляди: 4848

Authors:

О. Кивлюк, доктор філософських наук, професор, orcid.org/0000-0002-7900-9299, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. Поліщук, доктор філософських наук, доцент, orcid.org/0000-0002-9838-7105, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, м. Хмель­ницький, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Д. Свириденко, доктор філософських наук, доцент, orcid.org/0000-0001-6126-1747, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. Яценко, кандидат філософських наук, orcid.org/0000-0003-0584-933X, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Abstract:

Мета. За умови практичної відсутності наукової дискусії довкола концепту „освітня дипломатія“ у вітчизняному дослідницькому полі, автори ставлять за мету здійснення аналізу евристичного потенціалу цього концепту щодо подолання поточних протиріч розвитку української системи вищої освіти на тлі розширення категорійно-понятійного апарату сучасного освітнього менеджменту.

Методика. Авторами були застосовані системний, аналітичний, абстрагування, конкретно-історичний методи та метод моделювання, а також підходи культурологічних досліджень, зокрема, сучасної теорії гібридності.

Результати. У дослідженні вдалося обґрунтувати управлінський потенціал освітньої дипломатії для розв’язання протиріч розвитку української системи вищої освіти. Показано, що брак теоретичної дискусії довкола можливостей освітньої дипломатії та практичної імплементації її підходів в управлінську практику знижує ефективність модернізаційних процесів. На тлі можливостей підвищення ефективності реалізації стратегій глобалізації вищої освіти, продемонстровані можливості освітньої дипломатії для подолання поточних колізій розвитку вищої освіти, ініційованих фактом дезінтеграції освітнього простору й системи управління ним.

Наукова новизна. Уперше в сучасному українському дискурсі менеджменту був продемонстрований потенціал концепту „освітня дипломатія“ для розв’язання глобальних і локальних (національних) протиріч розвитку вищої освіти й системи менеджменту освіти. Виявлена потреба практичної імплементації підходів освітньої дипломатії, ураховуючи позитивний закордонний досвід їх використання. Уперше продемонстровані недооцінені для української традиції менеджменту освіти можливості освітньої дипломатії, здатної на практиці реалізувати принципи консенсусних практик, урегулювання протиріч тощо в конкретних соціокультурних умовах з метою надання стратегіям модернізації вищої освіти ефективного характеру.

Практична значимість. Отримані результати здатні постати орієнтиром для модернізації освітньої політики в умовах дезінтеграції освітнього простору, забезпечення державної політики в умовах порушеної територіальної цілісності України, зокрема, при розробці сценаріїв реінтеграції вітчизняного освітнього простору.

References.

1. Bartram, L., Malhoyt-Lee, J., Sheen-Diaz, C. and Sullivan, J., 2015. Education Diplomacy in Action: Touching Lives: Education Diplomacy in Service to Others, Childhood Education, 91(2), pp. 156‒159. DOI: 10.1080/00094056.2015.1018797.

2. Center for Education Diplomacy. Available at: <http://www.educationdiplomacy.org> [Accessed 08 Sep­tember 2017].

3. Foster, K., 2010. The Principles and Practice of Educational Management, School Leadership & Management, 22:4, pp. 456‒457. DOI: 10.1080/ 13632430210001591903.

4. Bazaluk, O., 2017. Plato’s and Isocrates’ Traditions in the Development of Educational Theories in the History of Culture. Annals of the University of Craiova – Philosophy Series, 40(2), pp. 5‒18.

5. Bazaluk, O. and Nezhyva, О., 2016. Martin Heidegger and Fundamental Ontology. Annals of the University of Craiova – Philosophy Series, 38(2), pp. 71‒83.

6. Ntuli, E. and Nyarambi, A., 2015. Learning in a Global Context: Education Diplomacy in Primary Grade Content Preparation. Childhood Education, 91(2), pp. 111‒116. DOI: 10.1080/00094056.2015.1018789.

7. Hladchenko, M., 2014. Perspectives of the Development of the Strategic Management in Ukrainian Higher Education, The New Educational Review, 35(2), pp. 240‒253.

8. Campbell, C., 2010. Exploring recent developments and debates in education management, Journal of Education Policy, 14:6, pp. 639‒658. DOI: 10.1080/ 026809399286143.

9. Nezhyva, O., 2016. Features of Formation of Ukrainian Education Policy, Future Human Image, 6, pp. 81‒90.

10. Krichevsky, S., 2017. A Management Concept of the Technosphere’s Evolution, Philosophy and Cosmology, 18, pp. 153‒164.

11. Bazaluk, О., Svyrydenko, D. and Terepyshchyi, S., 2017. Structural-Functional Models of Integration and Reintegration of Ukrainian Educational Landscape. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5, pp. 163‒168.

12. Svyrydenko, D., 2017. Divided Universities: The Postcolonial Experience of Contemporary Ukrainian Higher Education. Future Human Image, 7, pp. 128‒134.

13. Andriukaitiene, R., Voronkova, V., Kyvliuk, O., Maksimenyuk, M. and Sakun, A., 2017. Theoretical insights into expression of leadership competencies in the process of management, Problems and Perspectives in Management, 15(1), pp. 220‒226. DOI: 10.21511/ppm.15(1-1).2017.09.

14. Gomilko, O., Svyrydenko, D. and Terepyshchyi, S., 2016. Hybridity in the Higher Education of Ukraine: Global Logic or Local Idiosyncrasy? Philosophy and Cosmology, 17, рр. 177‒199.

15. Hladchenko, M., 2016. The organizational identity of Ukrainian universities as claimed through their mission statements, Tertiary Education and Management, 22(4), pp. 376‒389. DOI: 10.1080/13583883.2016.1236144.

16. Oleksiyenko, A., 2015. Internationalization legacies and collaboration challenges: Post-imperial hybrids and political fallouts in Russian higher education, Frontiers of Education in China, 10(1), pp. 23‒45. DOI: 10.3868/s110-004-015-0003-7.

17. Ilnitskiy, D., 2014. Social and economic diminutions of educational diplomacy: theory, practice and methods of analysis, Strategy for development of Ukraine. Economy, sociology, law: scientific journal, 1, pp.72–80.

 повний текст / full article

• Наступна >