Науковий вісник НГУ

Структурно-функціональні моделі інтеграції й реінтеграції освітнього ландшафту України

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Економіка та управління

Останнє оновлення: 19 листопада 2017

Опубліковано: 19 листопада 2017

Перегляди: 3311

Authors:

О.О.Базалук, д-р філос. наук, проф., Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, проф. кафедри філософії, м. Київ, Україна, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Д.Б.Свириденко, д-р філос. наук, доц., Національний педагогічний університеті імені Михайла Драгоманова, проф. кафедри методології наук та міжнародної освіти, м. Київ, Україна, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

С.О.Терепіщий, д-р філос. наук, доц., Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, проф. кафедри соціальної філософії, філософії освіти та освітньої політики, м. Київ, Україна, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Abstract:

Мета. Сфокусувати зусилля на аналізі двох структурно-функціональних моделей – інтеграції й реінтеграції освітнього ландшафту, що розділений конфліктом. Це завдання виглядає актуальним, зважаючи на практичні потреби розробки концептуальної моделі постконфліктної відбудови системи освіти Донецької й Луганської областей та Автономної республіки Крим.

Методика. Теоретико-методологічною рамкою дослідження виступають постколоніальна теорія (Postcolonial Studies) і теорія гібридності (Hybridity Theory). Варто зазначити, що в Україні постколоніальні дослідження у сфері освіти не набули розвитку на відміну від світового дискурсу. Використані такі методи: теоретико-методологічний аналіз; концептуалізація; систематизація; моделювання; експертна оцінка.

Результати. Запропоновані дві структурно-функціональні моделі: 1) інтеграції; 2) реінтеграції освітнього ландшафту України. Структурно-функціональна модель реінтеграції включає п’ять елементів: безпекові фактори; економічні фактори; психологічні фактори; культурні фактори; образ людини майбутнього. Запропонована структурно-функціональна модель реінтеграції освітнього ландшафту України включає чотири рушійні сили – освітня політика, економіка освіти, культурна ідентичність, розвиток людського капіталу, що розгортаються на двох рівнях – внутрішнього й зовнішнього середовища. Розглянуті головні теорії прийняття рішень у сфері управління освітою й вказано на можливість їх застосування у процесі управління процесом реінтеграції.

Наукова новизна. Розроблені дві структурно-функціональні моделі інтеграції й реінтеграції освітнього ландшафту України. Модель інтеграції освітнього ландшафту України представлена у вигляді чотирикомпонентної циклічної матриці – нова освітня політика, економіка знань, управління людським капіталом, формування культурної ідентичності.

Практична значимість. Використання отриманих результатів в освітній практиці дозволяє запустити процес реінтеграції й відбудови системи освіти в конфліктній і постконфліктній ситуації, зокрема, у Донецькій і Луганській областях та Автономній республіці Крим.

References:

1. Merriam-Webster, 2017. Dictionary by Merriam-Webster [online]. Available through: <https://www.merriam-webster.com> [Accessed 19 September 2017].

2. Bazaluk, O. and Blazhevych, T., 2016. The Philosophy of War and Peace. Philosophy and Cosmology, 17, рр. 12‒25.

3. Klepko, S., 2017. Pedagogy of Peace and Philosophy of War: the Search for Truth. Future Human Image, 7, pp. 46‒49.

4. Pherali, T., 2016. Education: Cultural reproduction, revolution and peacebuilding in conflict-affected societies. In: The Palgrave Handbook of Disciplinary and Regional Approaches to Peace. Palgrave Macmillan UK.

5. Bekerman, Z. and Zembylas, M., 2017. Mediating Collective Memories and Official Histories in Conflict-Affected Societies: Pedagogical Responses to “Individual” Narratives and Competing Collective Memories. In: International Perspectives on Teaching Rival Histories. Palgrave Macmillan UK.

6. Milton, S. and Barakat, S., 2016. Higher education as the catalyst of recovery in conflict-affected societies. Globalisation, Societies and Education, 14(3), pp. 403‒421.

7. Dodonov, R., Kovalskyi, H., Dodonova, V. and Kolinko, M., 2017. Polemological Paradigm of Hybrid War Research. Philosophy and Cosmology, 19, рр. 97‒109.

8. Terepyshchyi, S. O., 2016. Modern educational landscapes: monograph. Kyiv: Fenix.

9. Naumenko, R., 2017. Management for the Society of the Future: New Trends in the Training for Civil Servants in Ukraine. Philosophy and Cosmology, 19, рр. 117–125.

10. Bazaluk, O. and Blazhevych, T., 2013. Cosmic Education: Formation of a Planetary and Cosmic Personality. Philosophy and Cosmology, 14, рр. 147–160.

11. Terepyshchyi, S., 2015. Modern Theories and Models of Decision Making at Education Policy. Gileya: Scientific Bulletin, 96, pp. 334‒339.

12. Bruce, K., 2016. Management science, planning, and demand management. Journal of Management History, 22(2), pp. 171‒198.

13. Hebbar, R. R. and Mathew, A. O., 2017. Impact of Quality Culture on Total Quality Management Practices and Quality Performance-A Case Study. Calitatea, 18(157).

14. Davydova, N., Dorozhkin, E. and Fedorov, V., 2016. Innovative Process Development in the Framework of Scientific Educational Network: Management Model. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5, pp. 157‒163.

15. Svyrydenko, D., 2017. Divided Universities: The Postcolonial Experience of Contemporary Ukrainian Higher Education. Future Human Image, 7, pp. 128‒134.

5_2017_Bazaluk
2017-11-15  1.74 MB  789

• < Попередня