Науковий вісник НГУ

Тектоно-седиментаційна еволюція південно-західної частини українських флішевих Карпат.

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 2

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Геологія

Останнє оновлення: 10 жовтня 2015

Опубліковано: 10 жовтня 2015

Перегляди: 3668

Автори:

О.М. Гнилко, кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України , старший науковий співробітник, м. Львів, Україна

С.Р. Гнилко, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, інженер, м. Львів, Україна

Л.В. Генералова, кандидат геологічних наук, доцент, Львівський національній університет імені Івана Франка, доцент, м. Львів, Україна

Реферат:

Мета. Відтворення тектоно-седиментаційного розвитку південно-західної частини українських флішевих Карпат.

Методи. Були досліджені природні розрізи крейдово-палеогенового флішу із застосуванням методу фаціального, зокрема седиментологічного та мікропалеонтологічного аналізу.

Результати. У відкладах Монастирецького, Магурського та Дуклянського покривів Українських Карпат встановлені (для більшості літостратонів уперше) характерні текстурно-структурні ознаки, які свідчать, що ці відклади є літифікованими продуктами турбідитних, зернових та грязекам’яних потоків, а також придонних течій та фонового геміпелагічного осадження. Виявлено, що розподіл асоціацій дрібних форамініфер у стратиграфічному розрізі Дуклянського покриву вказуює на зміну палеобатиметричних умов від нижньобатіально-абісальних, з перевагою аглютинуючого бентосу (крейда, палеоцен і еоцен), до батіальних вище форамініферового лізокліну з перевагою планктону (верхній еоцен) і до верхньобатіально-субліторальних з планктоном і розмаїтим вапнистим бентосом (олігоцен). Монастирецькій, Магурській, Дуклянській тектонічним одиницям притаманні ряд рис (зокрема „омолодження“ відкладів від внутрішніх до зовнішніх (суб)покривів, приуроченість грубозернистих та більш мілководних літофацій до верхів їх стратиграфічних розрізів), які дають можливість розглядати ці одиниці як давню акреційну призму, що в еоцені–олігоцені конседиментаційно нарощувалась новими насувними пластинами.

Наукова новизна. Реконструйовані процеси та обстановки накопичення відкладів Монастирецького, Магурсь-кого та Дуклянського покривів. Запропонована модель втягування цих відкладів у акреційну призму.

Практична значимість. Більш детальне й поглиблене застосування методів седиментологічного та мікрофауністичного аналізу та складання ретроспективних моделей еволюції дасть можливість прогнозувати просторово-вікове поширення літофацій, зокрема піскуватих чи глинистих, що необхідно для пошуків корисних копалин.

Список літератури / References

1. „Foraminifera and sedimentary paleoenvironment of the Lower Cretaceous Black Shale formation (Ukrainian Carpathians)“, Mineralia Slovaca, Vol. 29, No. 4–5, p. 333

2. Гнилко О.М. Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма / О.М. Гнилко // Геодинаміка. – 2012. – № 1. – С. 67–78.

Hnylko, O.M. (2010), „Tectonic subdivision of the Carpathians in term`s of the terrane tectonics. Article 2. The Flysch Carpathian – ancient accretionary prism“, Geodynamika, no. 1, pp. 67–78.

3. Csontos, L. and Vörös, A. (2004), „Mesozoic plate tectonic reconstruction of the Carpathian region“, Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, Vol. 210, pp. 1–56.

4. Csontos, L., Argenio, B. and Doglioni C. (2006), The Carpathian-Pannonian Region: A Reviev of Mesozoic-Cenozoic Stratigraphy and Tectonics. Vol. 1. Stratigraphy. Vol. 2. Geophysics, Tectonics, Facies, Paleogeography, Hantken Press, Budapest, Hungary.

5. Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат / [Вялов О.С., Гавура С.П., Даныш В.В. и др.]. – К.: Изд-во „Наук. думка„. – 1998. – 204 с.

Vialov, O.S., Gavura, S.P. and Danysh V.V. (1998), Stratotipy melovykh i paleogenovykh otlozheniy Ukrainskikh Karpat [The stratotype of Cretaceous and Paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians], Naukova Dumka, Kiev, Ukraine.

6. Oszczypko, N., Oszczypko-Glowec, M., Golonka, J. and Krobicki M. (2005), „Position of the Marmarosh Flysch (Eastern Carpathians) and relation to the Magura Nappe (Western Carpathians)“, Acta Geologica Hungarica, Vol. 48, No. 3, p. 259–282.

7. Oszczypko, N., Uchman, A. and Malata E. (2006), Rozwój paleotektoniczny basenów Karpat zewnętrznych i Pienińskiego pasa skałkowego [Development of basin paleotectonics of the Outer Carpathians and the Pieniny Klippen Belt], Instytut Nauk Geologicznych Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków, Poland.

8. Bindiu, R. and Filipescu, S. (2011), „Agglutinated Foraminifera from the Northern Tarcau Nappe (Eastern Carpathians, Romania)“, Studia UBB Geologia, Vol. 56, No. 2, p. 31–41.

9. Bubik, M. (1995), „Cretaceous to Paleogene agglutinated foraminifera of the Bilé Karpaty unit (West Carpathians, Czech Republik)“, Grzybowski Foundation Special Publication, Proceedings of the Fourth international Workshop on Agglutinated Foraminifera. Kraków, Poland. No. 3, p. 71–116.

10. Nagymarosy, A. and Baldi-Beke, M. (1993), „The Szolnol unit and its probable paleogeographic position“, Tectonophysics. Vol. 226, pp. 457–470.

2015_02_hnylko
2015-10-10  2.3 MB  1417

• Наступна >