Науковий вісник НГУ

Підвищення концентрації важких металів у ґрунтах поблизу електрогенераторів у місті Самарра (Ірак)

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2022

Останнє оновлення: 11 липня 2022

Опубліковано: 11 липня 2022

Перегляди: 2499

Authors:

Б.М.І.Аль-Хілалі, orcid.org/0000-0001-6590-1086, Факультет біології, коледж освіти, Університет Самарри, м. Самарра, Республіка Ірак

Я.Х.Махмуд, orcid.org/0000-0001-5997-6276, Факультет біології, коледж освіти, Університет Самарри, м. Самарра, Республіка Ірак

М.A.Тияб, orcid.org/0000-0003-4711-637X, Факультет прикладної фізики, коледж прикладних наук, Університет Самарри, м. Самарра, Республіка Ірак, e-mail: mustafa.a @uosamarra.edu.iq

М.M.Раджаб, orcid.org/0000-0001-8021-0099, Факультет геології, коледж науки, Університет Тікрита, м. Тікрит, Республіка Ірак

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (3): 131 - 135

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-3/131

Abstract:

Мета. Визначення рівнів концентрації різних важких металів і вуглецю у ґрунтах чотирьох районів міста Самарра, що знаходяться поблизу джерел забруднення (електрогенераторів).

Методика. Із джерела забруднювача відбиралися проби на відстані 5, 10, 15 та 20 метрів. Потім визначалися концентрації заліза (Fe), свинцю (Pb), міді (Cu), кадмію (Cd), а також вуглецю.

Результати. Визначено, що концентрації заліза й міді знаходяться в межах допустимих, що встановлені Агентством з охорони навколишнього середовища США. Проте забруднені кадмієм і свинцем ґрунти за концентрацією перевищують допустимі межі. Концентрація металу збільшується з віддаленістю від джерела. Концентрація металу низька на відстані 5 м від джерела забруднення, потім зростає на більшій відстані. Причому метали виявляють у ґрунтах на відстані 10 м, потім їх концентрація ще більше зростає на відстані до 20 м. Концентрації металу й вуглецю на відстані 20 м найбільші.

Наукова новизна. У цьому дослідженні визначено рівень концентрації забруднюючих речовин важких металів, а також вплив відходів виробництва електроенергії на мегаполіс. Згідно з дослідженням, концентрація цих компонентів зростає навколо виробників електроенергії.

Практична значимість. Концентрації важких металів у ґрунтах збільшуються в міру віддалення від джерела забруднення.

Ключові слова: важкі метали, ґрунт, електрогенератори, мідь, кадмій, свинець, залізо, вуглець

References.

1. Fagbote, E.O., & Olanipekun, E.O. (2010). Evaluation of the status of heavy metal pollution of soil and plant (Chromolaena odorata) of Agbabu Bitumen Deposit Area, Nigeria. American-Eurasian Journal of Scientific Research, 5(4), 241-248.

2. Kadriu, S., Sadiku, M., Kelmendi, M., & Sadriu, E. (2020). Studying the heavy metals concentration in discharged water from the Trepça Mine and flotation, Kosovo. Mining of Mineral Deposits, 14(4), 47-52. https://doi.org/10.33271/mining14.04.047.

3. Sadiku, M., Kadriu, S., Kelmendi, M., & Latifi, L. (2021). Impact of Artana mine on heavy metal pollution of the Marec river in Kosovo. Mining of Mineral Deposits, 15(2), 18-24. https://doi.org/10.33271/mining15.02.018.

4. Cheng, H., Li, M., Zhao, C., Li, K., Peng, M., Qin, A., & Cheng, X. (2014). Overview of trace metals in the urban soil of 31 metropolises in China. Journal of Geochemical Exploration, (139), 31-52. https://doi.org/10.1016/j.gexplo.2013.08.012.

5. Ying, L., Shaogang, L., & Xiaoyang, C. (2016). Assessment of heavy metal pollution and human health risk in urban soils of a coal mining city in East China. Human and Ecological Risk Assessment: An International Journal, 22(6), 1359-1374. https://doi.org/10.1080/10807039.2016.1174924.

6. Zhang, C., Appel, E., & Qiao, Q. (2012). Heavy metal pollution in farmland irrigated with river water near a steel plant-magnetic and geochemical signature. Geophysical Journal International, 192(3), 963-974. https://doi.org/10.1093/gji/ggs079.

7. Ul Hassan, Z., Ali, S., Rizwan, M., Hussain, A., Akbar, Z., Rasool, N., & Abbas, F. (2017). Role of Zinc in Alleviating Heavy Metal Stress. Essential Plant Nutrients, 351-366. https://doi.org/10.1007/978-3-319-58841-4_14.

8. Sandeep, G., Vijayalatha, K. R., & Anitha, T. (2019). Heavy metals and its impact in vegetable crops. International Journal of Chemical Studies, 7(1), 1612-1621.

9. Haroon, B., Ping, A., Pervez, A., Faridullah, & Irshad, M. (2018). Characterization of heavy metal in soils as affected by long-term irrigation with industrial wastewater. Journal of Water Reuse and Desalination, 9(1), 47-56. https://doi.org/10.2166/wrd.2018.008.

10. Alghobar, M. A., & Suresha, S. (2017). Evaluation of metal accumulation in soil and tomatoes irrigated with sewage water from Mysore city, Karnataka, India. Journal of the Saudi Society of Agricultural Sciences, 16(1), 49-59. https://doi.org/10.1016/j.jssas.2015.02.002.

11. Srivastava, V., Sarkar, A., Singh, S., Singh, P., De Araujo, A. S. F., & Singh, R. P. (2017). Agroecological Responses of Heavy Metal Pollution with Special Emphasis on Soil Health and Plant Performances. Frontiers in Environmental Science, (5), 64. https://doi.org/10.3389/fenvs.2017.00064.

12. Kleckerova, A., & Docekalová, H. (2014). Dandelion plants as a biomonitor of urban area contamination by heavy metals. International Journal of Environmental Resources, (8), 157-164.

13. Keshavarzi, B., Mokhtarzadeh, Z., Moore, F., Rastegari Mehr, M., Lahijanzadeh, A., Rostami, S., & Kaabi, H. (2015). Heavy metals and polycyclic aromatic hydrocarbons in surface sediments of Karoon River, Khuzestan Province, Iran. Environmental Science and Pollution Research, 22(23), 19077-19092. https://doi.org/10.1007/s11356-015-5080-8.

14. Liu, J., Liu, Y. J., Liu, Y., Liu, Z., & Zhang, A. N. (2018). Quantitative contributions of the major sources of heavy metals in soils to ecosystem and human health risks: A case study of Yulin, China. Ecotoxicology and Environmental Safety, (164), 261-269. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2018.08.030.

15. Marrugo-Negrete, J., Pinedo-Hernández, J., & Díez, S. (2017). Assessment of heavy metal pollution, spatial distribution and origin in agricultural soils along the Sinú River Basin, Colombia. Environmental Research, (154), 380-388. https://doi.org/10.1016/j.envres.2017.01.021.

16. Yan, X., Liu, M., Zhong, J., Guo, J., & Wu, W. (2018). How Human Activities Affect Heavy Metal Contamination of Soil and Sediment in a Long-Term Reclaimed Area of the Liaohe River Delta, North China. Sustainability, 10(2), 338. https://doi.org/10.3390/su10020338.

17. Chaoua, S., Boussaa, S., El Gharmali, A., & Boumezzough, A. (2019). Impact of irrigation with wastewater on accumulation of heavy metals in soil and crops in the region of Marrakech in Morocco. Journal of the Saudi Society of Agricultural Sciences, 18(4), 429-436. https://doi.org/10.1016/j.jssas.2018.02.003.

18. Jan, A., Azam, M., Siddiqui, K., Ali, A., Choi, I., & Haq, Q. (2015). Heavy Metals and Human Health: Mechanistic Insight into Toxicity and Counter Defense System of Antioxidants. International Journal of Molecular Sciences, 16(12), 29592-29630. https://doi.org/10.3390/ijms161226183.

19. Ahmed, A. (2018). Heavy metal pollution – A mini review. Journal of Bacteriology & Mycology: Open Access, 6(3). https://doi.org/10.15406/jbmoa.2018.06.00199.

20. Alloway, B. J. (2013). Heavy Metals in Soils. In Alloway, B. J. (Ed.). Environmental Pollution, (pp. 11-50). Springer Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4470-7.

21. Singh Sidhu, G. P. (2016). Heavy Metal Toxicity in Soils: Sources, Remediation Technologies and Challenges. Advances in Plants & Agriculture Research, 5(1). https://doi.org/10.15406/apar.2016.05.00166.

22. Aksu, A. (2015). Sources of metal pollution in the urban atmosphere (A case study: Tuzla, Istanbul). Journal of Environmental Health Science and Engineering, 13(1), 1-10. https://doi.org/10.1186/s40201-015-0224-9.

23. Naderizadeh, Z., Khademi, H., & Ayoubi, S. (2016). Biomonitoring of atmospheric heavy metals pollution using dust deposited on date palm leaves in southwestern Iran. Atmósfera, 29(2), 141-155. https://doi.org/10.20937/ATM.2016.29.02.04.

24. Suvarapu, L. N., & Baek, S. O. (2016). Determination of heavy metals in the ambient atmosphere. Toxicology and Industrial Health, 33(1), 79-96. https://doi.org/10.1177/0748233716654827.

25. Tripathi, D. K., Singh, S., Singh, S., Mishra, S., Chauhan, D. K., & Dubey, N. K. (2015). Micronutrients and their diverse role in agricultural crops: advances and future prospective. Acta Physiologiae Plantarum, 37(7). https://doi.org/10.1007/s11738-015-1870-3.

26. Ryzhenko, N. O., Kavetsky, S. V., & Kavetsky, V. M. (2018). Cd, Zn, Cu, Pb, Co, Ni phytotoxicity assessment. Polish Journal of Soil Science, 50(2), 197. https://doi.org/10.17951/pjss.2017.50.2.197.

27. Zeng, G., Wan, J., Huang, D., Hu, L., Huang, C., Cheng, M., & Jiang, D. (2017). Precipitation, adsorption and rhizosphere effect: The mechanisms for Phosphate-induced Pb immobilization in soils – A review. Journal of Hazardous Materials, (339), 354-367. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2017.05.038.

28. Hussein, M. A., Theyab, M. A., Mahmood, Y. H., & Al-Hilali, B. M. I. (2020). Heavy metals (Fe, Cu, Ni, Pb, Cd, Zn, Cr) effects on soil and plants in street crossroads at Samarra city-Iraq. Materials Engineering & Science, 2231(1). https://doi.org/10.1063/5.0000443.

29. Theyab, M. A., Al-Hilali, B. M. I., & Fadhil, M. A. (2020). Study the Effects of Shari Lake on the Physical and Chemical Properties for Groundwater in Samarra City. Defect and Diffusion Forum, (398), 173-178. https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/DDF.398.173.

• < Попередня
• Наступна >