Статті

Стійкий розвиток економіки в умовах енергетичної кризи

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 1

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №4 2022

Останнє оновлення: 01 вересня 2022

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 2685

Authors:

І.О.Штундер, orcid.org/0000-0001-7778-3072, Державний торговельно-економічний університет, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

С.О.Кушнір, orcid.org/0000-0002-1410-1887, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

І.В.Перевозова, orcid.org/0000-0002-3878-802X, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

С.П.Калініна, orcid.org/0000-0002-2892-0410, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Е.О.Савченко, orcid.org/0000-0002-7384-6029, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В.С.Ніценко, orcid.org/0000-0002-2185-0341, Фонд SCIRE, м. Варшава, Республіка Польща, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (4): 156 - 161

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-4/156

Abstract:

Мета. Встановити фактори впливу енергетичної кризи на формування сталої економіки. Запропонувати метод прогнозування балансу виробництва та споживання енергії. Встановити рівень кореляції індикаторів сталого розвитку та енергетичних показників.

Методика. Методи пізнання використані для виконання роботи: аналізу й синтезу для вибору теми й мети дослідження; контент-аналізу для огляду літератури; критичного аналізу для виявлення невирішених аспектів проблеми та національних особливостей кризи; сходження від абстрактного до конкретного для доведення взаємозв’язку енергетичної кризи та досягнення цілей стійкого розвитку (SDG); системного аналізу для обґрунтування необхідності енергобалансу та імпортозаміщення енергоресурсів; індукції й дедукції для вибору SDG, на які впливає енергетична криза та моделі прогнозування енергобалансу, встановленню рівня кореляції з індикаторами SDG; ідеалізації та формалізації для виявлення чинників, стримуючих формування сталої економіки.

Результати. Встановлено, що окрім загальносвітових чинників енергетичної кризи для національних економік є власні чинники впливу на темпи досягнення SDG. Указані основні причини розриву між обсягами виробництва й споживання енергії та тренди імпортозаміщення в енергетичному секторі. Доведена наявність прямого та зворотного впливу темпів розвитку енергетики й сталим розвитком. Встановлено, що вирішення проблеми сталого розвитку економіки полягає в системному забезпеченні динамічного балансу виробництва й споживання енергії, та імпортозаміщенні енергоресурсів.

Наукова новизна. Установлені причини зменшення рівня релевантності прогнозування та енергетичного плану, необхідного для досягнення ЦСР. Установлено значний рівень кореляції між показником Mtoe та групами індикаторів сталого розвитку та те, що покажчик відносних коливань щодо середнього Mtoe, є інтегральним індикатором досягнення ЦСР.

Практична значимість. Для прогнозування енергоспоживання й моделювання сценаріїв сталого розвитку запропоновано метод MCDA і кількісного підходу до його реалізації.

Ключові слова: енергетична криза, сталий розвиток, технологічне оновлення, імпортозаміщення енергоресурсів

References:

1. Resniova, E., & Ponomarenko, T. (2021). Sustainable Development of the Energy Sector in a Country Deficient in Mineral Resources: The Case of the Republic of Moldova. Sustainability, 13, 3261. https://doi.org/10.3390/su13063261.

2. Havrysh, V., Nitsenko, V., Perevozova, I., Kulyk, T., & Vasylyk, O. (2022). Alternative Vehicle Fuels Management: Energy, Environmental and Economic Aspects. In Zaporozhets A. (Ed.). Advanced Energy Technologies and Systems I. Studies in Systems, Decision and Control, 395, 91-115. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-85746-2_5.

3. Klarin, T. (2018). The Concept of Sustainable Development: From it’s Beginning to the Contemporary Issues. Zagreb International Review of Economics & Business, 21(1), 67-94. https://doi.org/10.2478/zireb-2018-0005.

4. Vogela, J., Steinbergerba, J. K., O’Neilla, D. W., Lambca, W. F., & Krishnakumard, J. (2021). Socio-economic conditions for satisfying human needs at low energy use: An international analysis of social provisioning. Global Environmental Change, 69, 102287. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2021.102287.

5. Burke, M. J. (2020). Energy-Sufficiency for a Just Transition: A Systematic Review. Energies, 13(10), 2444. https://doi.org/10.3390/en13102444.

6. Haberl, H., Wiedenhofer, D., Vir ́ag, D., Kalt, G., Plank, B., Brockway, P., …, & Creutzig, F. (2020). A systematic review of the evidence on decoupling of GDP, resource use and GHG emissions, part II: synthesizing the insights. Environmental Research Letters, 15, 065003. https://doi.org/10.1088/1748-9326/ab842a.

7. Thomas, S., Thema, J., Brischke, L.-A., Leuser, L., Kopatz, M., & Spitzner, M. (2019). Energy sufficiency policy for residential electricity use and per-capita dwelling size. Energy Efficiency, 12, 1123-1149. https://doi.org/10.1007/s12053-018-9727-4.

8. Santika, W. G., Anisuzzaman, M., Bahri, P. A., Shafiullah, G. M., Rupf, G. V., & Urmee, T. (2019). From goals to joules: A quantitative approach of interlinkages between energy and the Sustainable Development Goals. Energy Research & Social Science, 50, 201-214. https://doi.org/10.1016/j.erss.2018.11.016.

9. Nadimi, R., & Tokimatsu, K. (2018). Energy use analysis in the presence of quality of life, poverty, health, and carbon dioxide emissions. Energy, 153, 671-684. https://doi.org/10.1016/j.energy.2018.03.150.

10. Liu, B., & Matsushima, J. (2019). Annual changes in energy quality and quality of life: A cross-national study of 29 OECD and 37 non-OECD countries. Energy Reports, 5, 1354-1364. https://doi.org/10.1016/j.egyr.2019.09.040.

11. Grubler, A., Wilson, C., Bento, N., Boza-Kiss, B., Krey, V., McCollum, D. L., …, & Valin, H. (2018). A low energy demand scenario for meeting the 1.5 ◦C target and sustainable development goals without negative emission technologies. Nature Energy, 3, 515-527. https://doi.org/10.1038/s41560-018-0172-6.

12. Millward-Hopkins, J., Steinberger, J. K., Rao, N. D., & Oswald, Y. (2020). Providing decent living with minimum energy: a global scenario. Global Environmental Change, 65, 102168. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2020.102168.

13. Nieto, J., Carpintero, O., Miguelb, L. J., & Blas, I. (2020). Macroeconomic modelling under energy constraints: Global low carbon transition scenarios. Energy Policy, 137, 111090. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.111090.

14. Oswald, Y., Owen, A., & Steinberger, J. K. (2020). Large inequality in international and intranational energy footprints between income groups and across consumption categories. Nature Energy, 5, 231-239. https://doi.org/10.1038/s41560-020-0579-8.

15. Kumar, J. C. R., & Majid, M. A. (2020). Renewable energy for sustainable development in India: current status, future prospects, challenges, employment, and investment opportunities. Energy, Sustainability and Society, 10, 2. https://doi.org/10.1186/s13705-019-0232-1.

16. Chen, C., Pinar, M., & Stengos, T. (2020). Renewable energy consumption and economic growth nexus: Evidence from a threshold model. Energy Policy, 139, 111295. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2020.111295.

17. Ozcan, B., & Ozturk, I. (2019). Renewable energy consumption-economic growth nexus in emerging countries: A bootstrap panel causality test. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 104, 30-37. https://doi.org/10.1016/j.rser.2019.01.020.

18. Bazaluk, O., Havrysh, V., Cherednichenko, O., & Nitsenko, V. (2021). Chemically Recuperated Gas Turbines for Offshore Platform: Energy and Environmental Performance. Sustainability, 13, 12566. https://doi.org/10.3390/su132212566.

19. Andreichenko, A., Andreichenko, S., & Smentyna, N. (2021). Ensuring Biosphere Balance in the Context of Agricultural Waste Management. Philosophy and Cosmology, 26, 46-61. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/26/4.

20. Khudolei, V. Y., Ponomarenko, T. V., & Prokopenko, O. V. (2018). Energy efficiency as a part of energy trilemmа. Scientific bulletin of Polissia, 1(13), 201-208.

• < Попередня
• Наступна >