Науковий вісник НГУ

Фінансове забезпечення макрорегіонів у період військової агресії

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 1

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №4 2023

Останнє оновлення: 28 серпня 2023

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1599

Authors:

Р. Г. Сніщенко*, orcid.org/0000-0003-2857-0980, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, м. Хмельницький, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. І. Гринчуцький, orcid.org/0000-0001-5501-0263, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ю. М. Нікольчук, orcid.org/0000-0001-7466-2558, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, м. Хмельницький, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. О. Лопатовська, orcid.org/0000-0002-9301-3833, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, м. Хмельницький, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Л. М. Крот, orcid.org/0000-0001-9999-0144, Кременчуцький національний університет імені М. Остроградського, м. Кременчук, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2023, (4): 157 - 163

https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-4/157

Abstract:

Мета. Формулювання основних чинників, що впливають на внутрішню міграцію населення в період військової агресії, створення економіко-математичної моделі, яка відтворюватиме кількість внутрішньо переміщених осіб для прогнозу фінансового забезпечення макрорегіонів.

Методика. У дослідженні були використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: метод критичного аналізу, наукової абстракції та узагальнення наукового досвіду сучасних теоретичних досліджень, методи статистичного аналізу, експертних оцінок, системно-комплексний підхід.

Результати. Визначені основні відмінності причин міграції громадян країни в мирний і у воєнний час. Окреслені фактори, що посилюють поведінкову невизначеність переміщуваних осіб. Запропоноване створення економіко-математичних моделей, що відтворюватимуть динаміку кількості переміщених людей для прогнозу фінансового забезпечення макрорегіонів за допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу. Визначені змінні показники, що мають найбільший вплив на кількість новоприбулих на зазначених територіях.

Наукова новизна. Наведені у статті економіко-математичні моделі відтворюють динаміку кількості внутрішньо переміщених осіб на основі статистичних даних репрезентативного опитування. На відміну від існуючих, вони враховують основні чинники, що впливають на внутрішню міграцію населення в період військової агресії.

Практична значимість. Наведені у роботі економіко-математичні моделі можуть бути застосовані на практиці в методиках розрахунку фінансових потреб регіонів, окремих областей і населених пунктів для прогнозу кількості вимушених мігрантів. Запропонована у роботі методика розрахунку прогнозної кількості внутрішніх мігрантів дозволяє своєчасно коригувати складові економіко-математичних моделей, що сприяє підвищенню їх достовірності.

Ключові слова: забезпечення фінансове, міграція, переміщені особи, макрорегіон, збройна агресія, фінансові потреби

References.

1. Hawkar, I., & Hassan, C. Q. (2017). Post-traumatic Stress Disorder Symptoms Resulting from Torture and Other Traumatic Events among Syrian Kurdish Refugees in Kurdistan Region, Iraq. Frontiers in Psychology, (8), 1-8. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00241.

2. Abdo, N., Sweidan, F., & Batieha, A. (2019). Quality-of-life among Syrian refugees residing outside camps in Jordan relative to Jordanians and other countries. PeerJ. https://doi.org/10.7717/peerj.6454.

3. Aziz, I. A., Hutchinson, C. V., & Maltby, J. (2014). Quality of life of Syrian refugees living in camps in the Kurdistan Region of Iraq. Reerj. https://doi.org/10.7717/peerj.670.

4. Boor, C., Amos, R., Nevitt, S., Dowrick, C., & White, R. (2020). Systematic review of factors associated with quality of life of asylum seekers and refugees in high-income countries Systematic review of factors associated with quality of life of asylum seekers and refugees in high-income countries. Conflict and Health. https://doi.org/10.1186/s13031-020-00292-y.

5. Masri, A. l., Müller, M., Nebl, J., Greupner, Th., Hahn, A., & Straka, D. (2021). Quality of life among Syrian refugees in Germany: a cross-sectional pilot study. Archives of Public Health, (79).

https://doi.org/10.1186/s13690-021-00745-7.

6. Mukonin, Yu. V. (2017). Organizing, planning and executing evacuation. Kropyvnytskyi: EMC civil protection and life safety of Kirovohrad Region.

7. Shcherbey, M. V., & Tsitsei, V. I. (2021). Guidelines for implementation of authority in the field of civil protection in the united territorial communities. Uzhhorod: Drukarnya Breza.

8. Zadoya, A. O. (2018). Enterprises and migration facilities of ukrainian youth. European vector of economic development, (2), 36-47. https://doi.org/10.32342/2074-5362-2018-25-2.

9. Podra, O., & Petryshyn, N. (2021). Migration processes in Ukraine: volumes, reasons, consequences. Economic analysis, (31), 52-59. https://doi.org/10.35774/econa2021.03.052.

10. Shkarlet, S. M., Margasova, V. G., Korkots, O. M., & Ruzhy­tskyi, Yu. V. (2018). Financial instruments of state policy of economic development in Ukraine: monograph. Chernihiv: ChNTU.

11. Margasova, V. G. (2021). Risk management tools for emergencies in the context of global informatization. Special Issue: Innovation in the Economy and Society of the Digital Age, 5(39), 1-11. https://doi.org/10.25115/eea.v39i5.4780.

12. Pylypenko, Y. I., Pylypenko, H. M., & Alieksieienko, D. D. (2020). Civil Coordination as a Factor in the Efficiency of Provision of Local Public Goods. Business Inform, (3), 8-15. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-8-15.

13. Otenko, V. I., Otenko, I. P., & Fatyanov, D. (2022). Monitoring the Development of the Export and Import Potential of the Regions Montenegrin. Journal of Economics; Podgorica, 18(2), 39-50. https://doi.org/10.14254/1800-5845/2022.18-2.4.

14. The EU’s response to the migration crisis in Europe. We are with Ukraine. Retrieved from https://ukraine.europarl.europa.eu.

15. Report on internal displacement in Ukraine. Survey of the general population. UN International Organization for Migration. Retrieved from https://dtm.iom.int/reports.

16. TOV “MinfinMedia”. Official site (2022). Retrieved from http://www.minfin.com.ua/.

17. State Statistics Service of Ukraine (2022). Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/.

18. Government portal. Official site (2022). Retrieved from https://www.kmu.gov.ua.

19. National Social Service of Ukraine (2022). Retrieved from https://nssu.gov.ua/vpo.

• < Попередня
• Наступна >