Науковий вісник НГУ

Промисловий потенціал: оцінювання, моделювання та управління в умовах сталого розвитку

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №6 2020

Останнє оновлення: 01 січня 2021

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1212

Authors:

O. Є. Кузьмін, orcid.org/0000-0002-6014-6437, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна,  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Н. С. Станасюк, orcid.org/0000-0002-6885-9431, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна , e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

М. Я. Яструбський, orcid.org/0000-0002-8032-4501, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

O. Ю. Moгилевська, orcid.org/0000-0001-8482-7950, Київський міжнародний університет, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. С. Артюшок, orcid.org/0000-0003-4812-1613, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2020, (6): 128 - 135

https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-6/128

Abstract:

Мета. Світовою спільнотою концепція сталого економічного розвитку визнана як домінантна ідеологія розвитку суспільства у ХХІ столітті. Метою дослідження є вдосконалення теоретико-методологічних і методико-прикладних засад економічного оцінювання розвитку промислового потенціалу й розроблення на цій основі концептуальних засад державного управління, спрямованих на його збалансований розвиток, що сприятиме реалізації концепції сталого розвитку в державі.

Методика. Для досягнення поставленої мети використані: системний аналіз – для формування системи показників і індикаторів оцінювання; інтегральне оцінювання – для знаходження інтегральних рівнів показників; багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз – для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між факторами макросередовища й рівнями розвитку промислового потенціалу.

Результати. Запропоновано розглядати промисловий потенціал як полікомпонентну категорію за вхідними й вихідними індикаторами, виділення яких стало основою визначення інтегральних рівнів розвитку відтворювального й реалізованого потенціалів. Сформовані концептуальні основи державного управління збалансованим розвитком промислового потенціалу, основною ідеєю якого є реалізація засад сталого промислового розвитку за рахунок досягнення відповідних рівнів розвитку відтворювального та реалізованого потенціалів його складових. Як основний орієнтир державного управління розвитком промислового потенціалу визначено створення сприятливого макросередовища. Запропоновано для виявлення залежності між показниками макросередовища й результативними показниками розвитку промислового потенціалу використовувати такі індикатори: розвиток наукового потенціалу, розвиток освітнього потенціалу, розвиток споживчого потенціалу, макроекономічна стабільність, розвиток бізнес-середовища, інвестиційна активність, розвиток ринку праці, розвиток інфраструктури, демографічна ситуація, екологічна стабільність, рівень правопорядку, інноваційна активність. Розроблені економетричні моделі формування макросередовища для збалансованого розвитку промислового потенціалу. Ідентифіковані фактори суттєвого впливу на рівень розвитку відтворювального й рівень розвитку реалізованого промислового потенціалу. Результатом реалізації запропонованої концепції повинно стати досягнення високого рівня розвитку промислового потенціалу як на вході (етапі формування), так і на виході (етапі використання), оскільки наявність дисбалансів свідчить про виникнення проблем, нераціональне використання наявного потенціалу може провокувати виникнення структурних криз.

Наукова новизна. Обґрунтована, на умовах полікомпонентності, система індикаторів комплексного економічного оцінювання промислового потенціалу. Пропонований методологічний підхід дозволяє виділити два види промислового потенціалу (відтворювальний і реалізований), збалансована взаємодія яких є основою його розвитку, що слід ураховувати при розробленні концептуальних засад державного управління сталим розвитком. Розроблено комплекс моделей формування сприятливого макросередовища як результату мультиколінеарного впливу факторів, з огляду на результативні показники розвитку промислового потенціалу.

Практична значимість. Наведені результати можуть бути використані практиками, науковцями, представниками влади при розробленні стратегії сталого промислового розвитку, формуванні набору інструментів механізму державного управління розвитком промислового потенціалу з метою призупинення й ліквідації негативних тенденцій, притаманних сучасному етапу економічного розвитку.

Ключові слова: промисловий потенціал, індикатори оцінювання, розвиток, державне управління, збалансований розвитокb

References.

1. Patrick, L., & Tijaja, J. (2017). Global Value Chains and Industrial Policies. Retrieved from http://www.e15initiative.org.

2. Zhalila, A. (2014). Innovative economic development as a component of structural transformation of the economy of Ukraine. Kyiv: NISD. Retrieved from https://niss.gov.ua/publikacii/analitichni-dopovidi/innovaciyniy-rozvitok-promislovosti-yak-skladova-strukturnoi.

3. Onishi, A. (2015). Futures of Global Interdependence (FUGI) Global Modeling System: Integrated Global Model for Sustainable Development. Journal of Policy Modeling, 27(1), 101-135.

4. Marques, A. C., Fuinhas, J. A., & Tomás, C. (2019). Energy Efficiency and Sustainable Growth in Industrial Sectors in European Union Countries: A Nonlinear ARDL Approach. Journal of Cleaner Production, 1(2), 20-31.

5. Bogers, M., & West, J. (2014). Leveraging external sources of innovation: A review of research on open innovation. Journal of Product Innovation Management, 31(4), 814-831.

6. Kao, Y.-S., Nawata, K., & Huang, C.-Y. (2019). Systemic functions evaluation based technological innovation system for the sustainability of IoT in the manufacturing industry. Sustainability, 11(8), 2342.

7. Francisco Cleiton da Silva Paiva & Lílian Caporlíngua Giesta (2019). Socio-environmental management in micro and small industries of Pau dos Ferros-RN. Gestao e Producao, 3(2), 41-45.

8. Park, S. H., & Shin, W. S. (2019). Assessing a social responsibility model for sustainable company growth in the fourth industrial revolution. International Journal of Quality and Service Sciences, 3(2), 41-45.

9. Shpak, N. O., Stanasiuk, N. S., Hlushko, O. V., & Sroka, W. (2018). Assessment of the social and labor components of industrial potential in the context of corporate social responsibility. Polish Journal of Management Studies, 17(1), 209-220.

10. Marques, A. C., Fuinhas, J. A., & Tomás, C. (2019). Energy Efficiency and Sustainable Growth in Industrial Sectors in European Union Countries: A Nonlinear ARDL Approach. Journal of Cleaner Production, 1(2), 20-31.

11. Lee, H. S., & Choi, Y. (2019). Environmental performance evaluation of the Korean manufacturing industry based on sequential DEA. Sustainability, 11(3), 874.

12. Zhang, X., & Ye, B. (2019). The evaluation of industrial eco-innovation efficiency in China from the perspective of industry heterogeneity. Shengtai Xuebao/Acta Ecologica Sinica, 39(14), 5198-5207.

13. Cheng, R., & Li, W. (2019). Evaluating environmental sustainability of an urban industrial plan under the three-line environmental governance policy in China. Journal of Environmental Management, 20(251), 54-67.

14. Bezhentseva, T. V., Aleksandrova, N. N., & Matyus, E. G. (2018). Formation of system of indicators for evaluation of environmental activities. International Conference on Construction, Architecture and Technosphere Safety, (pp.1102-1109). Ghelybinsk, Russian Federation: South Ural State University Ghelybinsk; Russian Federation. Retrieved from http://toc.proceedings.com/47566webtoc.pdf.

15. Stanasiuk, N. S. (2018). Rozvytok promyslovoho potentsialu: ekonomichne otsinyuvannya, prostorovi aspekty ta derzhavne upravlinnya. Lʹviv: Vydavnytstvo Lʹvivsʹkoyi politekhniky.

16. State statistics service of Ukraine (2018). Statistical yearbook of Ukraine 2018. Retrieved from https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ1_u.htm.

• < Попередня
• Наступна >