Науковий вісник НГУ

Моделювання опускання земної поверхні при її підробці очисними роботами на вугільних шахтах

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №6 2020

Останнє оновлення: 01 січня 2021

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1274

Authors:

O. C. Зеленський, orcid.org/0000-0001-8780-587X, Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Кривий Ріг, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. С. Лисенко, orcid.org/0000-0002-5200-1211, Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Кривий Ріг, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

М. О. Алексєєв, orcid.org/0000-0001-8726-7469, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. С. Власов, orcid.org/0000-0003-2011-1085, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2020, (6): 121 - 127

https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-6/121

Abstract:

Мета. Обґрунтування методики моделювання опускання земної поверхні при її підробці очисними роботами на шахтах Західного Донбасу, що дозволяє розробити автоматизовану систему визначення зон і обсягів затоплення поверхні землі для мінімізації гідроекологічних ризиків при закритті шахт Західного Донбасу.

Методика. У даній роботі обґрунтовується методика моделювання процесів осідання земної поверхні, що дозволяє визначати площі й обсяги затопленої поверхні. Для цього розглянуті два типи моделей побудови поверхонь із регулярною сіткою: інтерполяційна й поліноміальна. Дані моделі дозволяють отримати адекватне уявлення поверхонь, а також є базисом для підрахунку обсягів, представлених у вигляді суми елементарних призм по кожному вузлу сітки.

Результати. Розроблений математичний і алгорит-мічний апарат дозволив створити ефективні моделі земної поверхні та водоносного горизонту, а також підрахувати обсяги зон між вихідною земною поверхнею та осілою, а також між водоносним горизонтом і осілою поверхнею для визначення площ і обсягів зон ділянок затоплення.

Наукова новизна. Полягає в обґрунтуванні методики моделювання процесів осідання земної поверхні для мінімізації гідроекологічних ризиків при ліквідації вугільних шахт.

Практична значимість. Полягає в розробці апаратного та програмного комплексу для забезпечення ефективного моделювання осідання земної поверхні при відпрацюванні вугільних пластів, а також для зменшення похибок при підрахунку обсягу зон затопленої поверхні.

Ключові слова: автоматизація, осідання, моделювання поверхні, затоплення, гідроекологічні ризики

References.

1. Kolchina, M. E., Konovalov, V. E., & Kolchina, N. V. (2017). Problems of safety and organization of rational land use of industrial towns within influence zones of underground mine workings. Proceedings of Ural State Mining University, 1(45), 37-43. https://doi.org/10.21440/2307-2091-2017-1-37-43.

2. Vichugova, A. A. (2016). Automation of software engineering process: methods and techniques. Applied Informatics, 11(3), 63-75. Retrieved from http://earchive.tpu.ru/bitstream/11683/37406/1/reprint-nw-15418.pdf.

3. Bondarenko, V., Kovalevska, I., Symanovych, G., Sotskov, V., & Barabash, M. (2018). Geomechanics of interference between the operation modes of mine working support elements at their loading. Mining Science, (25), 219-235. https://doi.org/10.5277/msc182515.

4. Kuchin, O. S., Chemakina, M. V., & Balafin, I. E. (2017). Displacement of undermining rock mass above the moving longwall. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (1), 55-60.

5. Dychkovskiy, R. O., Lozynskiy, V. H., Saik, P. B., Dubiei, Y. T., Caceres Cabana, E., & Shavarskyi, I. T. (2019). Technological, lithological and economic aspects of data geometrization in coal mining. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (5), 22-28. https://doi.org/10.29202/nvngu/2019-5/4.

6. Entin, A. L. (2019). Opportunities to apply geoinformation technologies to reconstruct and analyze historical surfaces of terrain. Historic informatics, (4), 97-107. https://doi.org/10.7256/2585-7797.2019.4.31692.

7. Teplov, A. A., & Maikov, K. A. (2017). Experimental studies of the modified algorithm of Delaunay triangulation. System administrator, (11), 93-95.

8. Altaeva, A., Sedina, S., Baltieva, A., & Kashnikov, Ju. (2017). Method for creating a 3D model of the field with the use of geoinformation technologies. Journal of Geography and Environmental Management, (45), 94-102. https://doi.org/10.26577/JGEM.2017.2.386.

9. Rotz, M., & Trynoski, R. (2018). 3D geologic modelling and mine planning to improve quarry and plant efficiency at cement operations. In 2018 IEEE-IAS/PCA Cement Industry Conference, (pp. 1-8). Nashville, USA: IAS/PCA. https://doi.org/10.1109/CITCON.2018.8373089.

10. Gordon Scott, V., & Clevenger, J. (2018). Computer Graphics Programming in OpenGL with C^. Sterling: Stylus Publishing. ISBN: 978-1683922216.

11. Raymond, C. H., & William, C. Y. (2015). OpenGL Data Visualization Cookbook. Birmingham: Packt Publishing LTD.ISBN: 978-1782169727.

12. Zelenskiy, A. S., Baran, S. V., & Lysenko, V. S. (2012). Automation geological survey software in the management information system ore mines: monograph. Kryvyi Rih: Publishing Center SHEE “NUC”. Retrieved from http://pnap.ap.edu.pl/index.php/pnap/article/view/173.

13. Kessenich, J., Sellers, G., & Shreiner, D. (2016). OpenGL Programming Guide: The official guide to learning OpenGL, version 4.5 with SPIR-V, Ninth edition. Boston: Addison-Wesley Professional. ISBN: 978-0134495491.

• < Попередня
• Наступна >