Науковий вісник НГУ

Структура та інтерпретація аномального геомагнітного поля Південно-Торгайської нафтогазоносної області

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №5 2023

Останнє оновлення: 27 жовтня 2023

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1739

Authors:

А. Е. Абетов, orcid.org/0000-0002-1866-7677, Satbayev University, м. Алмати, Республіка Казахстан

Д. Б. Муканов*, orcid.org/0000-0002-9628-2588, Satbayev University, м. Алмати, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2023, (5): 005 - 011

https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-5/005

Abstract:

Мета. Дослідження глибинної будови Південно-Торгайської нафтогазоносної області (НГО) для оцінки впливу магнітозбурюючих мас на процеси генерації, міграції, акумуляції та консервації скупчень вуглеводнів (ВВ) з урахуванням успадкованості режимів рифтового розвитку однойменного осадового басейну.

Методика. Комплексування даних регіональної магнітометрії з матеріалами глибокого буріння із залученням апріорних відомостей з історико-геологічного, структурно-формаційного, фільтраційно-ємнісного та інших факторів. При складній просторовій анізотропії геомагнітного поля й розподілу намагніченості гірських порід у земній корі, фізичні передумови застосування даних магніторозвідки забезпечують цілком коректну геологічну інтерпретацію одержуваних результатів.

Результати. Проведена класифікація та районування аномалій геомагнітного поля за їхньою морфологією, значеннями інтенсивності, градієнтності та розмірами, що дало можливість виконати ідентифікацію й геологічний прогноз магнітозбурюючих тіл, визначити їх якісні (структурні) ознаки. Встановлено різний ступінь намагніченості різновікових гірських порід Південно-Торгайської НГО, а також їхнє відносне взаєморозташування, структура та глибина залягання. Виявлено, що осадовий чохол і верхня частина фундаменту тут складені маломагнітними й немагнітними утвореннями, а верхні кромки магнітозбурюючих мас залягають на різній глибині в консолідованій корі, але, загалом, глибші за інтервали розрізу, розкриті глибоким бурінням.

Наукова новизна. Генетичні, історико-геологічні й тектоно-магматичні особливості Південно-Торгайського прогину різко відрізняються від суміжних з ним Нижньосирдар'їнського склепіння та Шу-Сарисуйської депресії. На сучасному етапі розвитку Південно-Торгайський осадовий басейн має значну ендогенну прогрітість літосфери на відміну від суміжних з ним Ниж­ньо­сир­дар’їнського склепіння та Шу-Сарисуйської депресії. Певною мірою це свідчить про успадкованість у режимі розвитку Південно-Торгайського осадового басейну від палеозойського й мезозойського етапів рифтогенезу.

Практична значимість. Глибоке залягання об’єктів магнітозбурення значною мірою розширює стратиграфічний інтервал відкладень, що можуть бути залучені до геологорозвідувального процесу. Успадкований режим рифтового розвитку басейну передбачає сприятливе поєднання утворення пасток ВВ широкого спектра, нафтогазоматеринських світ, шляхів міграції, акумуляції та консервації скупчень ВВ.

Ключові слова: геомагнітне поле, глибинний розлом, негативні й позитивні аномалії, напруженість, намагніченість, домезозойський фундамент, вуглеводні

References.

1. Wei, Y., Zifei, F., Junzhang, Z., Jiquan, Y., Mingjun, Z., Xiaofeng, S., …, & Yaping, L. (2012). Characteristics of strike-slip inversion structures of the Karatau fault and their Petroleum Geological significances in the South Turgay Basin, Kazakhstan. Petroleum Science, 9, 444-454. https://doi.org/10.1007/s12182-012-0228-3.

2. Zholtaev, G.Zh., & Shakhabaev, R.S. (n.d.). Tectonic development and oil and gas potential of the South Torgai trough. IIA-Aikos.10-15. ISBN 5-83-80-1679-5.

3. Kaukenova, A. S. (2021). Prospects for oil and gas potential in the South Torgai basin. News of higher educational institutions. Geology and exploration, 3, 38-45. https://doi.org/10.32454/0016-7762-2020-63-3-38-45.

4. Paragulgov, T. Kh., Paragulgov, Kh. Kh., Fazylov, E. M., & Musina, E. S. (2013). “Watt” Corporation; Institute of Geological Sciences. K. I. Satpaeva, Almaty. South Torgay sedimentary basin - material composition and oil and gas content of pre-Mesozoic formations. Proceedings of the National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan. Series of Geology and Engineering Sciences, 1(397), 44-54. ISBN 2224-5278.

5. Votsalevsky, E. S., Daukeev, S. Zh., Kolomiets, V. P., Komarov, V. P., Paragulgov, Kh. Kh., Pilifosov, V. M., & Shlygin, D. A. (2002). Deep structure and mineral resources of Kazakhstan. Oil and gas, (3). National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan, Almaty. ISBN: 9965-13-760-9.

6. Abetov, A. E., & Uzbekov, A. N. (2018). Anomalous magnetic field of Central Kazakhstan Geology and conservation of mineral resources. Almaty, 4(69), 47-53. ISBN: 2414-4282.

7. Bulekbaev, Z. E., Votsalevsky, E. S., & Shakhabaev, R. S. (1996). Oil and gas fields of Kazakhstan. Almaty: Publishing House of the Institute of Mineral Raw Materials. Retrieved from https://www.geokniga.org/books/13580.

8. Uzhkenov, B. S., Akylbekov, S. A., & Mazurov, A. K. (2002). Map of the anomalous magnetic field (Та) of Kazakhstan. Scale 1:1000000 Explanatory note. Almaty.

9. Akylbekov, S. A., Uzhkenov, B. S., & Nusipov, E. (2004). Anomalous field of Kazakhstan. Kokshetau.

10. Tleubergenova, A. K., Rabbimov, Kh. T., & Tursunova, I. N. (2022). Physical properties of rocks in the area of the Shu-Sarysu sedimentary basin. International Journal of Advanced Technology and Natural Sciences, 1(3), 4-12. https://doi.org/10.24412/2181-144Х-2022-1-4-12.

11. Watson, G., & Enkin, R. (1993). The fold test in paleomagnetism as a parameter estimation problem. Geophysical Research Letter, 20(19), 2135-3137. https://doi.org/10.1029/93GL01901.

12. Abetov, A. E., & Mukanov, D. B. (2023). Rifting in the pre-Cretaceous history of the geological development of the South Turgai Sedimentary Basin. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference “International Satbayev Conference (Satbayev Readings – 2023). Science and technology: from idea to implementation”, II(5-9), 41-47. https://doi.org/10.51301/ISC.2023.v2.08.

13. Alexeiev, D. V., Bykadorov, V. A., Volozh,Y. A., & Sapozhni­kov, R. B. (2017). Kinematic analysis of Jurassic grabens of soulthern Turgai and the role of the Mesozoic stage in the evolution of the Karatau–Talas–Ferghana strike-slip fault, Southern Kazakhstan and Tian Shan. Geotectonics, 51, 105-120. https://doi.org/10.1134/S0016852117020029.

14. Windley, B. F., Alexeiev, D., Xiao, W. J., Kroner, A., & Gombosuren, B. (2007). Tectonic models for accretion of the Central Asian Orogenic Belt. Journal of the Geological Society, London, 164, 31-47. https://doi.org/10.1144/0016-76492006-022.

15. Filippova, I. B., Bush, V. A., & Didenko, A. N. (2001). Middle Paleozoic subduction belts: the leading factor in the formation of the Central Asian fold-and-thrust belt. Russian Journal of Earth Sciences, 3, 405-426. https://doi.org/10.2205/2001ES000073.

16. Kirscher, U., Zwing, A., Alexeiev, D. V., Echtler, H. P., & Bach­tad­se, V. (2013). Paleomagnetism of Paleozoic sedimentary rocks from the Karatau Range, Southern Kazakhstan: Multiple remagnetization events correlate with phases of deformation. Journal of geophysical research: solid earth, 118, 3871-3885. https://doi.org/10.1002/jgrb.50253.

17. Ashirov, T. (1985). Geothermal anomalies during seismotectonic activation of the Earth’s crust. Geothermal studies in Central Asia and Kazakhstan, (pp. 150-157). Moscow: Science.

18. Nusipov, E.N., Shatsilov, V.I., & Uzbekov, N.B. (2007). Geodynamics and seismicity of the lithosphere of Kazakhstan. Almaty. ISBN 9965-700-76-1.

19. Shi, J., Jin, Z., Fan, T., Liu, Q., Zhang, F., & Fan, X. (2016). Sequence development, depositional filling evolution, and prospect forecast in northern Aryskum Depression of South Turgay Basin, Kazakstan. Energy Exploration and Exploitation, 34(4), 621-642. https://doi.org/10.1177/0144598716650067.

• Наступна >