Статті

Вплив економічної кризи та COVID-19 на країни Вишеградської групи

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 1

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №6 2022

Останнє оновлення: 28 грудня 2022

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1897

Authors:

M.Міхньова, orcid.org/0000-0002-9954-6788, Економічний університет у Братиславі, Факультет бізнес-адміністрування, м. Кошице, Словацька Республіка

С.Меґесьова*, orcid.org/0000-0002-6815-5629, Економічний університет у Братиславі, Факультет бізнес-адміністрування, м. Кошице, Словацька Республіка, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (6): 142 - 146

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-6/142

Abstract:

Мета. Проаналізувати зміну окремих економічних показників, що є ключовими аспектами оцінювання економіки країн у контексті міжнародних зіставлень і конкурентоспроможності. На основі щорічних змін контролювати розвиток таких показників, як валова додана вартість, загальна зайнятість і кількість відпрацьованих годин в останні два кризові періоди. Порівняти вплив економічної кризи та кризи, викликаної COVID-19, на зазначені економічні показники та продуктивність праці у країнах Вишеградської групи.

Методика. У роботі використано низку наукових методів, придатних для виявлення впливу криз. Зокрема, були розраховані елементарний аналіз часових рядів та індексні числа задля визначення найбільш важливих тенденцій розвитку обраних показників. Ланцюгові індекси та індекси з фіксованою базою розраховувалися для валової доданої вартості, зайнятості, кількості відпрацьованих годин, продуктивності праці на одного зайнятого та продуктивності праці за годину роботи. У рамках показників передбачалося визначити вплив економічної кризи та кризи, викликаної COVID-19.

Результати. Аналіз продуктивності праці та її динаміки у кризові періоди, а також аналіз розвитку окремих показників, за якими розраховувалася продуктивність, був ключовим питанням дослідження. Незважаючи на припущення деяких авторів щодо того, що пандемічна криза більш суттєво вплине на зміну економіки країн, ніж глобальна економічна криза, дослідження не підтвердило дане припущення. Щорічні зміни показника під час обох криз були приблизно однаковими, у деяких випадках ми зафіксували більш високе річне зниження показників порівняно з попереднім роком через економічну кризу, а не через кризу, викликану COVID.

Наукова новизна. Розвиток окремих показників, включаючи два типи продуктивності праці в умовах глобальної економічної кризи й пандемічної кризи, викликаної COVID-19, став предметом аналізу серед країн Вишеградської групи.

Практична значимість. Аналіз економічних показників, проведений у кожній окремо взятій країні, надалі може бути використаний як підтримка при глибшому аналізі окремих показників і продуктивності як усередині регіонів країн, так і окремих секторів національних економік, при вивченні впливу економічної кризи та COVID-19.

Ключові слова: економічна криза, COVID-19, продуктивність праці, валова додана вартість, зайнятість

References.

1. Galindo-Martin, M. A., Castano-Martinez, M. S., & Mendez-Picazo, M. T. (2021). Effects of the pandemic crisis on entrepreneurship and sustainable development. Journal of Business Research, 137, 345-353. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2021.08.053.

2. Wahidin, D., Akimov, A., & Roca, E. (2021). The impact of bond market development on economic growth before and after the global financial crisis: Evidence from developed and developing countries. International Review of Financial Analysis, 77, 101865. https://doi.org/10.1016/j.irfa.2021.101865.

3. World Bank (2022). World development indicators. Retrieved from https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators.

4. Islam, M. R., Suraiya, S., Zayed, N. M., Hasan, K. B. M. R., Bipasha, M. S., & Nitsenko, V. (2021). Assessing the effect of the COVID-19 pandemic on the government revenues: a study on individual taxpayers of Bangladesh. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (5), 154-159. https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-5/154.

5. Sungmoon, J., Jeong-Dong, L., Won-Sik, H., & Yeongjun, Y. (2017). Growth versus equity: A CGE analysis for effects of factor-biased technical progress on economic growth and employment. Economic Modelling, 60, 424-438. https://doi.org/10.1016/j.econmod.2016.10.014.

6. Corrado, C., Haskel, J., & Jona-Lasinio, C. (2019). Productivity growth, capital reallocation and the financial crisis: Evidence from Europe and the US. Journal of Macroeconomics, 61, 103120. https://doi.org/10.1016/j.jmacro.2019.04.006.

7. Borio, C., Drehmann, M., & Xia, F.D. (2018). The financial cycle and recession risk. EconPapers, BIS Quarterly Review. Retrieved from https://econpapers.repec.org/article/bisbisqtr/1812g.htm.

8. Hamrouni, D. (2022). International diffusion of knowledge labor productivity and catching up between North and South. International Review of Economics & Finance, 77, 170-178. https://doi.org/10.1016/j.iref.2021.09.011.

9. Havlovska, N., Rudnichenko, Y., & Lisovskyi, I. (2019). Transformation processes in the system of providing economic security of investment activities of industrial enterprises. Baltic Journal of Economic Studies, 5(2), 18-23. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-2-18-23.

10. Han, E. J., & Sohn, S. Y. (2016). Technological convergence in standards for information and communication technologies. Technological Forecasting and Social Change, 106, 1-10. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2016.02.003.

11. Kim, J., & Lee, S. (2017). Forecasting and identifying multi-technology convergence based on patent data: The case of IT and BT industries in 2020. Scientometrics, 111(1), 47-65. https://doi.org/10.1007/s11192-017-2275-4.

12. Perevozova, I., Shmygol, N., Tereshchenko, D., Kandahura, K., & Katerna, O. (2019). Introduction of creative economy in international relations: Aspects of development security. Journal of Security and Sustainability Issues, 9(1), 139-154. https://doi.org/10.9770/jssi.2019.9.1(11).

13. Abramova, N., & Grishchenko, N. (2020). ICTs, Labour Productivity and Employment: Sustainability in Industries in Russia. Procedia Manufacturing, 43, 299-305. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2020.02.161.

14. Green, D., & Loualiche, E. (2021). State and local government employment in the COVID-19 crisis. Journal of Public Economics, 193, 104321. https://doi.org/10.1016/j.jpubeco.2020.104321.

15. Li, J., An, Y., Wang, L., & Zhang, Y. (2022). Combating the COVID-19 pandemic: The role of disaster experience. Research in International Business and Finance, 60, 101581. https://doi.org/10.1016/j.ribaf.2021.101581.

16. Ru, H., Yang, E., & Zou, K. (2021). Combating the COVID-19 pandemic: the role of the SARS Imprint. Management Science, 67(9), 5606-5615. https://doi.org/10.1287/mnsc.2021.4015.

17. Erdem, O. (2020). Freedom and stock market performance during Covid-19 outbreak. Finance Research Letters, 36, 101671. https://doi.org/10.1016/j.frl.2020.101671.

18. Zhang, D., Hu, M., & Ji, Q. (2020). Financial markets under the global pandemic of COVID-19. Finance Research Letters, 36, 101528. https://doi.org/10.1016/j.frl.2020.101528.

19. Brada, J. C., Gajewski, P., & Kutan, A. M. (2021). Economic resiliency and recovery, lessons from the financial crisis for the COVID-19 pandemic: A regional perspective from Central and Eastern Europe. International Review of Financial Analysis, 74. 101658. https://doi.org/10.1016/j.irfa.2021.101658.

20. European statistics. Database (n.d.). Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/data/database.

• < Попередня
• Наступна >