Скидні шахтні води приймача-накопичувача „Свидовок“ як фактор техногенного ризику зміни галохімічного стану ґрунтів
/ 1
- Деталі
- Категорія: Екологічна безпека, охорона праці
- Останнє оновлення: 19 лютого 2013
- Опубліковано: 16 листопада 2012
- Перегляди: 6625
Автори:
М.О. Лаврик, Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, аспірантка, м. Дніпропетровськ, Україна
Реферат:
Мета. оцінити потенційну і фактичну екологічну небезпеку вторинного засолення ґрунтів, вірогідність настання даного ефекту під впливом шахтних вод із технічних водоймищ на ґрунтові системи Західного Донбасу.
Методи. Оцінка стану ґрунтів здійснювалася за допомогою наступних методів: польові методи – для вивчення техногенно-деформованих ґрунтових систем у природних умовах, а також для встановлення негативної техногенної дії скидних вод на галохімічний стан ґрунтів (відбір проб проводився згідно із загальноприйнятою методикою методом „конверту“); лабораторні методи визначення хімічного складу ґрунтів, їх біологічної активності і показників забруднення – спектрофотометрії (при аналізі мінералізації проб води і водних витягів проб ґрунту), потенціометричні (для визначення активної кислотності) – повторюваність лабораторних досліджень – не менше 3 разів.
Результати. Наведено класифікацію та загальну характеристику негативних наслідків ведення вуглевидобутку в цілому, та окремо, для території Західного Донбасу. Надано результати дослідження солевмісту води у приймачі шахтних вод у балці „Свидовок“. Виконано класифікацію техногенних ґрунтів за типом, ступенем та хімізмом засолення. Визначено гідрохімічний тип технічних вод. Виконано оцінку небезпеки вторинного засолення ґрунтів під впливом вод технічної водойми за допомогою показників критичного відношення (ПКВ) та Sodium Adsorption Ratio (SAR). Проаналізовано результати прогнозної небезпеки засолення і осолонцювання ґрунту, а також фактичні значення екологічної небезпеки вторинного засолення. Виявлено, що вони не суперечать один одному.
Список літератури / References:
1. Вальков В.Ф. Экология почв: Учебное пособие для студентов вузов. Часть 2. Разрушение почв. Дегумификация. Нарушение водного и химического режима почв / В.Ф. Вальков, К.Ш. Казеев, С.И. Колесников. – Ростов-на-Дону: УПЛ РГУ, 2004. – 54 с.
Valkov, V.F., Kazeyev, K.Sh. and Kolesnikov, S.I. (2004), Ekologiya pochv. Chast 2. Razrusheniye pochv. Degumifikatsiia. Narusheniye vodnogo i himicheskogo rezhima pochv [Ecology of Soil. Vol.2. Soil Destruction.] Higher School Tutorial, Rostov-na-Donu: UPL RGU, 54 p.
2. Федорищева А.М. Техногенно-екологічна безпека: аспекти та можливості управління. / Федорищева А.М., Ральчук О.М. // Регіональна економіка. - 2001. - №2. - С. 102–112.
Fedorishcheva, A.M. and Ralchuk, O.M. (2001), “Anthropogenic threat to ecological safety: different aspects and ways of control”, Rehionalna ekonomika, no.2, pp. 102–112.
3. Євграшкіна Г.П. Вплив гірничовидобувної промисловості на гідрогеологічні та ґрунтово-меліоративні умови територій / Євграшкіна Г.П. – Дніпропетровськ: видавництво „Моноліт“, 2003. – 200 с.
Yevhrashkina, H.P., 2003, Vplyv hirnychovydobuvnoi promyslovosti na hidrogeologichni ta gruntovo-melio-ratyvni umovy terytorii [Influence of Mining Industry on Hydrogeological State of Territory and Soils], Dnipropetrovsk: Monolit, 200 p.
 2012_01_lavrik
|
|
 2013-02-18  362.7 KB  1088 |
|
Архів журналу