Обґрунтування оптимальних параметрів елементів уступів і бортів залізорудних кар’єрів
- Деталі
- Категорія: Зміст №5 2022
- Останнє оновлення: 30 жовтня 2022
- Опубліковано: 30 листопада -0001
- Перегляди: 1981
Authors:
Б.Ю.Собко, orcid.org/0000-0002-6872-8458, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e‑mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
О.В.Ложніков, orcid.org/0000-0003-1231-0295, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e‑mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
М.О.Чебанов, orcid.org/0000-0002-6681-2701, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e‑mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Д.В.Вінівітін, orcid.org/0000-0001-6911-4194, Приватне акціонерне товариство «Полтавський ГЗК», м. Горішні Плавні, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (5): 026 - 032
https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-5/026
Abstract:
Мета. Встановити оптимальні параметри елементів уступів і бортів кар’єру, що розробляє Горішнє-Плавнинське й Лавриківське родовища залізистих кварцитів для подальшого використання даних параметрів при проектуванні.
Методика. Методика визначення впливу висоти уступу на продуктивну потужність кар’єру передбачає врахування якості видобутої руди, швидкість посування фронту гірничих робіт, темп поглиблення гірничих робіт, загальну протяжність фронту гірничих робіт, а також кути укосів робочих і неробочих бортів кар’єру.
Результати. Розглянуті найбільш ефективні варіанти відпрацювання уступів і бортів залізорудного кар’єру на прикладі Полтавського ГЗК. Встановлені параметри елементів уступів висотою 24 і 30 м, що відпрацьовуються шарами висотою 12, 10 і 15 м. Виконані дослідження дозволили встановити, що застосування шарів висотою 10 м, із подальшим виходом на кінцевий і тимчасовий контур з висотою уступу 30 м, дозволяє покращити безпеку в кар’єрі за рахунок виположення куту нахилу борту кар’єру до 45°, у той час як, за висоти шару 15 м, кут нахилу борту складе 47°.
Наукова новизна. Встановлена залежність продуктивності кар’єру по руді від висоти уступу у відсотках дозволяє стверджувати, що зі збільшенням висота уступу (шару) продуктивність кар’єру по руді знижується. Визначення впливу висоти робочого уступу (шару) на сумарний об’єм втрат руди у проектному контурі кар’єру дозволяє стверджувати, що при постійних кутах укосу уступу і падіння рудного покладу значення експлуатаційних втрат, і засмічення змінюється прямопропорційно від висоти.
Практична значимість. Розроблена технологічна схема відпрацювання уступу висотою 30 м при потужності шарів 10 м, яка дозволяє покращити безпеку в кар’єрі за рахунок виположення куту нахилу борту кар’єру до 45°, зменшити собівартість видобутку руди за рахунок оптимізації бурових робіт (менший час буріння на свердловини, зменшення перебуру тощо) та покращити тим самим економічні показники підприємства.
Ключові слова: кар’єр, елементи уступу, борт кар’єру, шари уступу, залізна руда, укоси бортів
References.
1. Gumenik, I., Lozhnikov, O., & Maevskiy, A. (2012). Methodological principles of negative opencast mining influence increasing due to steady development. Geomechanical processes during underground mining. Proceedings of the school of underground mining, (pp. 45-51), Dnipropetrovsk/Yalta, Ukraine, September 24-28. https://doi.org/10.1201/b13157-9.
2. Lutsenko, S., Hryhoriev, Y., Peregudov, V., Kuttybayev, A., & Shampykova, A. (2021). Improving the methods for determining the promising boundaries of iron ore open pits. E3S Web of Conferences, (280). EDP Sciences. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202128001005.
3. Azaryan, A. A., Batareyev, O. S., Karamanits, F. I., Kolosov, V. O., & Morkun, V. S. (2018). Ways to reduce ore losses and dilution in iron ore underground mining in Kryvbass. Science and Innovation, 14(4), 17-24. https://doi.org/10.15407/scin14.03.018.
4. Anisimov, O., Symonenko, V., Cherniaiev, O., & Shustov, O. (2018). Formation of safety conditions for development of deposits by open mining. E3S Web of Conferences, (60), 00016. EDP Sciences. 11 P. https://doi.org/10.1051/e3sconf/20186000016.
5. Mai, N. L., Topal, E., Erten, O., & Sommerville, B. (2019). A new risk-based optimisation method for the iron ore production scheduling using stochastic integer programming. Resources Policy, 62, 571-579. https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2018.11.004.
6. Maleki, M., Jélvez, E., Emery, X., & Morales, N. (2020). Stochastic open-pit mine production scheduling: a case study of an iron deposit. Minerals, 10(7), 585. https://doi.org/10.3390/min10070585.
7. Cherniaiev, O., Pavlychenko, A., Romanenko, O., & Vovk, Y. (2021). Substantiation of resource-saving technology when mining the deposits for the production of crushed-stone products. Mining of Mineral Deposits, 15(4), 99-107. https://doi.org/10.33271/MINING15.04.099.
8. Kuzmenko, S., Kaluzhnyi, Ye., Moldabayev, S., Shustov, O., Adamchuk, A., & Toktarov, A. (2019). Optimization of position of the cyclical-and-continuous method complexes when cleaning-up the deep iron ore quarries. Mining of Mineral Deposits, 13(3), 104-112. https://doi.org/10.33271/mining13.03.104.
9. Sobko, B., Lozhnikov, O., Levytskyi, V., & Skyba, G. (2019). Conceptual development of the transition from drill and blast excavation to non-blasting methods for the preparation of mined rock in surface mining. The Mining-Geology-Petroleum Engineering Bulletin, 21-28. https://doi.org/10.17794/rgn.2019.3.3.
10. McQuillan, A., Yacoub, T., Bar, N., Coli, N., Leoni, L., Rea, S., & Bu, J. (2020, May). Three-dimensional slope stability modelling and its interoperability with interferometric radar data to improve geotechnical design. Slope Stability 2020: Proceedings of the 2020 International Symposium on Slope Stability in Open Pit Mining and Civil Engineering, 1349-1358. https://doi.org/10.36487/ACG_repo/2025_92.
11. Purhamadani, E., Bagherpour, R., & Tudeshki, H. (2021). Energy consumption in open-pit mining operations relying on reduced energy consumption for haulage using in-pit crusher systems. Journal of Cleaner Production, 291, 125228, 497-504. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.125228.
12. Dychkovskyi, R., Tabachenko, M., Zhadiaieva, K., & Cabana, E. (2019). Some aspects of modern vision for geoenergy usage. E3S Web of Conferences, 123, 01010. https://doi.org/10.1051/e3sconf/201912301010.
13. Stupnik, M., & Shatokha, V. (2021). History and Current State of Mining in the Kryvyi Rih Iron Ore Deposit. In Shatokha, V. (Ed.). Iron Ores. IntechOpen, (pp. 1-16). https://doi.org/10.5772/intechopen.96120.
14. Sobko, B., Drebenstedt, C., & Lozhnikov, O. (2017). Selection of environmentally safe open-pit technology for mining water-bearing deposits. Mining of Mineral Deposits, 11, 70-75. https://doi.org/10.15407/mining11.03.070.
15. Kolesnyk, V., Pavlychenko, A., Borysovska, O., Buchavyi, Yu., & Kulikova, D. (2020). Justification of the method of dust emissions localization on mobile crushing and sorting complexes of quarries with the use of air-and-water ejectors. E3S Web of Conferences, 168, 00029. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202016800029.
16. Sinha, S. K., & Choudhary, B. S. (2020). Pit Optimization for Improved NPV and Life of Mine in Heterogeneous Iron Ore Deposit. Journal of The Institution of Engineers (India): Series D, 101(2), 253-264. https://doi.org/10.1007/s40033-020-00236-z.
Наступні статті з поточного розділу:
- Ризик виникнення легеневих захворювань у гірників при використанні протипилових респіраторів - 30/10/2022 23:21
- Проблеми розвитку новітніх систем електрозабезпечення України в контексті європейської інтеграції - 30/10/2022 23:21
- Оцінка та прогнозування викидів діоксиду вуглецю на вугільних теплових електростанціях України - 30/10/2022 23:21
- Математичне моделювання автономної вітроелектричної установки на основі магнітоелектричного генератора - 30/10/2022 23:21
- Експериментальна оцінка пожежної небезпеки літій-іонного елемента живлення під час його механічного пошкодження - 30/10/2022 23:21
- Обґрунтування методики розрахунку розрізних циліндричних барабанів шахтних підіймальних машин збільшеної канатомісткості - 30/10/2022 23:21
- Навантаженість вагона-платформи для перевезень наливних вантажів - 30/10/2022 23:21
- Вплив слабких електромагнітних полів на властивості вугільної речовини - 30/10/2022 23:21
- Використання відходів природного фосфату у виробництві будівельної цегли - 30/10/2022 23:21
- Прогнозування технічної ефективності мобільних установок для капітального ремонту свердловин - 30/10/2022 23:21
Попередні статті з поточного розділу:
- Особливості буріння твердих порід із застосуванням гідроударної технології - 30/10/2022 23:20
- Явища та механізми шлакування й корозії при енергетичному використанні вугілля з високим вмістом солей - 30/10/2022 23:20
- Про найдавніше свідчення використання некрем’яних гірських порід Середнього Придніпров’я - 30/10/2022 23:20