Науковий вісник НГУ

Нафтогазоносність кристалічного фундаменту Дніпровсько-Донецької западини – неупереджений погляд на стан проблеми

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2022

Останнє оновлення: 11 липня 2022

Опубліковано: 11 липня 2022

Перегляди: 2269

Authors:

Г.Є.Святенко, orcid.org/0000-0002-3117-2433, Український науково-дослідний інститут природних газів, м. Харків, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. M. Карпенко, orcid.org/0000-0002-5780-0418, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В.М.Бухтатий, orcid.org/0000-0002-6382-7801, Український науково-дослідний інститут природних газів, м. Харків, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (3): 024 - 029

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-3/024

Abstract:

Мета. На основі аналізу існуючої інформації щодо проявів нафтогазоносності у кристалічних породах фундаменту Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) оцінити наявність промислових покладів вуглеводнів на окремих родовищах і перспективи відкриття нових.

Методика. Дослідження нафтогазоносності фундаменту базувалось на аналізі фондового матеріалу по родовищах нафти й газу Дніпровсько-Донецької западини, вивченні петрографічного складу порід у шліфах, аналізі результатів промислово-геофізичних досліджень, петрофізичних досліджень зразків гірських порід із перспективних інтервалів свердловин, результатів промислових випробувань пластів. Також до уваги приймались індивідуальні особливості будови структурно-тектонічних моделей родовищ вуглеводнів із нафтогазопроявами та вже виявленими покладами у верхніх частинах кристалічного фундаменту на родовищах ДДЗ.

Результати. Проаналізована значна кількість результатів буріння й випробування свердловин, дані літолого-петрографічних і петрофізичних досліджень, що дозволили зробити об’єктивні висновки стосовно існування самостійних покладів нафти або газу в корі вивітрювання та нижчезалягаючих зонах фундаменту на вже відомих родовищах. Висновки стосувались також оцінки промислової (комерційної) привабливості виявлених покладів або нафтогазопроявів у верхніх частинах кристалічного фундаменту на родовищах ДДЗ.

Наукова новизна. На нинішньому рівні вивченості можна стверджувати, що в межах Східно-Українського нафтогазоносного басейну в архей-протерозойських пастках окремо від базальних горизонтів чохла виявлені поклади нафти лише на трьох родовищах: Юліївському, Ульянівському й Ганнівському. Поклади вуглеводнів у докембрійських утвореннях ДДЗ існують, але найбільш масштабні відкриття у цьому напрямі розвідки й залучення до розробки вже виявлених скупчень ще попереду. Слід реально оцінювати геологічну ситуацію щодо наявності потенційних ділянок, де можливе існування спільних покладів вуглеводнів у резервуарах фундаменту та нижніх горизонтах осадового чохла у ДДЗ.

Практична значимість. Основна цінність даного дослідження полягає в реальній оцінці існування промислових скупчень вуглеводнів на вже відкритих родовищах нафти й газу у ДДЗ. Скасовано міф про вже встановлену наявність багатьох промислових покладів нафти й газу у ДДЗ у кристалічних породах фундаменту, інформація про що без належного обґрунтування наводиться у фаховій літературі та в наукових доповідях на профільних конференціях різного рівня. Намічені певні перспективи відкриття покладів нафти й газу у кристалічному фундаменті Дніпровсько-Донецької западини.

Ключові слова: поклад, нафта, газ, кристалічний фундамент, петрографічні дослідження, Дніпровсько-Донецька западина, кора вивітрювання

References.

1. Kietäväinen, R., & Purkamo, L. (2015). The origin, source, and cycling of methane in deep crystalline rock biosphere. Frontiers in Microbiology, 6(725). https://doi.org/10.3389/fmicb.2015.00725.

2. Zhu, D., Liu, X., & Guo, Sh. (2020). Reservoir Formation Model and Main Controlling Factors of the Carboniferous Volcanic Reservoir in the Hong-Che Fault Zone, Junggar Basin. Energies, 13(22), 6114. https://doi.org/10.3390/en13226114.

3. Yang, W., Wang, J., Ma, F., Zhang, Y., Yadong Bai, Y., Xiujian Sun, X., …, & Wang, P. (2020). Characterization of the weathered basement rocks in the Dongping field from the Qaidam Basin, Western China: significance as gas reservoirs. Scientific Reports, 10, 16694. https://doi.org/10.1038/s41598-020-73898-0.

4. Guo, Z., Ma, Y., Liu, W., Wang, L., Tian, J., Zeng, X., & Ma, F. (2017). Main factors controlling the formation of basement hydrocarbon reservoirs in the Qaidam Basin, western China. Journal of Petroleum Science and Engineering, 149, 244-255. https://doi.org/10.1016/j.petrol.2016.10.029.

5. Ma, F., Yang, W., Zhang, Y., Li, H., Xie, M., Sun, X., Wang, P., & Bai, Y. (2018). Characterization of the reservoir-caprock of the large basement reservoir in the Dongping field, Qaidam Basin, China. Energy Exploration and Exploitation, 36(6), 1498-1518. https://doi.org/10.1177/0144598718772317.

6. Miley, E. S., Tugarova, M. A., Belozerov, B. V., & Pilipenko, M. A. (2018). Geological analysis of oil reservoirs formed in crystalline basement, Pannonian Basin, Majdan Duboko field. Oil Industry, 1135/5, 24-29. https://doi.org/10.24887/0028-2448-2018-5-24-29.

7. Nguen, H. B., & Isaev, V. (2017). Oil reservoirs of the crystalline basement of the White Tiger field. Geofizicheskiy Zhurnal, 39(6), 3-19. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v39i6.2017.116363.

8. Punanova, S. A. (2019). Oil and gas possibility of crystalline basement taking into account development in it of non-structural traps of combined type. Georesources, 21(4), 19-26. https://doi.org/10.18599/grs.2019.4.19-26.

9. Ivanov, K. S. (2018). About possible maximum depth of oil deposits. News of the Ural State Mining University, 4(52), 41-49. https://doi.org/10.21440/2307-2091-2018-4-41-49.

10. Koning, T. (2019). Exploring in Asia, Africa and the Americas for oil & gas in naturally fractured basement reservoirs: best practices & lessons learned. Georesources, 21(4), 10-18. https://doi.org/10.18599/grs.2019.4.10-18.

11. Mukhina, E. D., Kolesnikov, A. Yu., Serovaisky, A. Yu., & Ku­che­rov, V.G. (2017). Experimental Modelling Of Hydrocarbon Migration Processes. Journal of Physics: Conference Series, 950(2017). 042040. Retrieved from http://iopscience.iop.org/article/10.1088/1742-6596/950/4/042040/pdf.

12. Shatalov, N. N., Naumenko, U. Z., & Chernienko, N. N. (2019). On the nature of hydrocarbons (to the 90 ^th anniversary of the birth of Professor Vladilen Alekseevich Krayushkin). Geology and Mineral Resources of the World Ocean, 15(1), 121-13.

13. Timurziev, A. I. (2016). The current state of the origin and practice theory of oil prospecting: on the way to the creation a scientific theory of forecasting and prospecting for deep oil. Tectonics and stratigraphy, 43, 102-132. https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2016.108296.

14. Kutcherov, V. G., Ivanov, K. S., & Serovaiskii, A. Yu. (2021). Deep hydrocarbon cycle. Lithosphere, 21(3), 289-305. https://doi.org/10.24930/1681-9004-2021-21-3-289-305.

15. Vasilenko, O. (2021). Geophysical model of oil and gas potential of the zones of compaction of the basement of the Dnieper-Donets basin. Bulletin of Kharkiv National University, series “Geology. Geography. Ecology”, 54, 30-44. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2021-54-03.

16. Karpenko, O. (2018). Neural networks technologies in oil and gas well logging. Conference Proceedings, 17 ^th International Conference on Geoinformatics – Theoretical and Applied Aspects, 2018, 1-6. https://doi.org/10.3997/2214-4609.201801798.

17. Karpenko, O., & Myrontsov, M. (2021). Radial characteristics of lateral logging in thin-bedded formation. Conference Proceedings, XX ^th International Conference on Geoinformatics – Theoretical and Applied Aspects, 2021, 1-7. https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215521045.

18. Karpenko, O., Myrontsov, M., Karpenko, I., & Sobol, V. (2020). Detection conditions of gas-saturated layers by the result of complex interpretation of non-electrical well logging data. Monitoring 2020 Conference – Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment, 2020, 1-6. https://doi.org/10.3997/2214-4609.202056034.

19. Bawazer, W., Lashin, A., & Kinawy, M.M. (2018). Characterization of a fractured basement reservoir using high-resolution 3D seismic and logging datasets: A case study of the Sab’atayn Basin, Yemen. PLoS ONE, 13(10), e0206079. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0206079.

20. Myrontsov, M. (2020). Lateral logging sounding and lateral logging complex effective inverse problem solving method. Conference Proceedings, 2020, 1-5. https://doi.org/10.3997/2214-4609.2020geo092.

21. Heap, M. J., & Kennedy, B. M. (2016). Exploring the scale-dependent permea 139-150. https://doi.org/10.1016/j.epsl.2016.05.004.

• < Попередня
• Наступна >