Науковий вісник НГУ

Комплексний методичний підхід до оцінювання впливу дослідницької компоненти на розвиток інформаційної економіки

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №4 2020

Останнє оновлення: 31 серпня 2020

Опубліковано: 31 серпня 2020

Перегляди: 2131

Authors:

Н. І. Холявко, orcid.org/0000-0003-2951-7233, Чернігівський національний технологічний університет, м. Чернігів, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Л. В. Попова, orcid.org/0000-0001-7015-5567, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

М. Г. Марич, orcid.org/0000-0002-5400-0503, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

І. В. Ганжуренко, orcid.org/0000-0003-4151-123X,  Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України, м. Одеса, Україна; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

С. В. Коляденко, orcid.org/0000-0001-7670-6905, Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця, Україна; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. С. Ніценко, orcid.org/0000-0002-2185-0341, Фонд SCIRE, м. Варшава, Польща, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 повний текст / full article

Abstract:

Мета. Розробити та апробувати комплексний методичний підхід до оцінювання впливу дослідницької компоненти на розвиток інформаційної економіки на основі комбінування статистичного, індексного, кластерного методів аналізу.

Методика. У ході дослідження використана сукупність загальнонаукових і спеціальних методів пізнання: контент-аналізу, логічного узагальнення, кількісного та якісного порівняння, таксономічного та індексного аналізу, кластерного аналізу, графічної візуалізації, наукового абстрагування й систематизації.

Результати. Встановлено, що в умовах інформатизації національної економіки відбувається динамічне зростання впливу науки та НДДКР на соціально-економічний розвиток країни. Запропоновано комплексний методичний підхід до оцінки впливу дослідницької компоненти на розвиток інформаційної економіки, апробація якого дозволила виявити ключові тенденції та ідентифікувати основні проблеми реалізації наукового потенціалу країни в умовах інформатизації національної економіки. Запропоновані вектори вдосконалення регулюючого державного впливу на процеси розвитку інформаційної економіки: нейтрально-заохочувальний (підтримка позитивної динаміки інтенсивного розвитку параметрів дослідницької компоненти), стимулюючо-забезпечувальний (ресурсна та інформаційна підтримка), ініціювально-менторський (мотивація та координація процесів розвитку).

Наукова новизна. У ході дослідження розроблено науково-методичний підхід до комплексного оцінювання впливу дослідницької компоненти на розвиток інформаційної економіки. На відміну від існуючих, такий підхід включає:

- моніторинг процесів науково-технічного розвитку країни – це дало змогу оцінити рівень відповідності наукових досліджень запитам інформаційної економіки;

- індексний аналіз динаміки дослідницької компоненти розвитку інформаційної економіки – це дозволило виявити тенденції розвитку інформаційної економіки та її дослідницької складової зокрема;

- кластерний аналіз і порівняння темпів розвитку дослідницької компоненти інформаційної економіки на регіональному рівні – це виявило існування регіональних диспропорцій і поглибило диференціацію заходів стимулюючого й регулятивного державного впливу відповідно до специфіки виокремлених кластерів у межах національної економічної системи.

Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані практиками, науковцями, представниками влади (Міністерства освіти й науки України та його структурних департаментів, органів місцевого самоврядування у сферах освіти та науки) для здійснення моніторингу розвитку інформаційної економіки, впливу НДДКР на процеси розвитку такого типу економіки. Можливе застосування для удосконалення заходів державного регулюючого впливу на економічних суб’єктів задля інтенсифікації науково-технічного розвитку країни та приведення результатів наукових досліджень у відповідність до актуальних запитів реального сектору економіки.

References.

1. Hrynkevych, S., & Iliash, O. (2015). Theoretical and Applied Aspects of the Formation of the Information Economy in Ukraine. Strategic Priorities, 34, 56-62.

2. Shkarlet, S., Dubyna, M., Shtyrkhun, K., & Verbivska, L. (2020). Transformation of the Paradigm of the Economic Entities Development in Digital Economy. WSEAS Transactions on Environment and Development, 16, 413-422. https://doi.org/10.37394/232015.2020.16.41.

3. Shkarlet, S. M., Dubyna, M. V., & Tarasenko, A. V. (2017). Basic descriptors of the information economy development. Scientific Bulletin of Polissia, 3(11), 8-15. https://doi.org/10.25140/2410-9576-2017-1-3(11)-8-15.

4. Smoliy, L., Revutska, A., & Novak, I. (2018). Influence of innovation factor in economic dynamics in Europe. Marketing and Management of Innovations, 1, 247-258. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.1-18.

5. Osaulenko, O., Yatsenko, O., Reznikova, N., Rusak, D., & Nitsenko, V. (2020). The Productive Capacity of Countries Through the Prism of Sustainable Development Goals: Challenges to International Economic Security and to Competitiveness. Financial and credit activity problems of theory and practice, 2(33), 492-499. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i33.207214.

6. Kwilinski, A. (2017). Development of industrial enterprise in the conditions of formation of information economics. Thai Science Review, Autumn 2017, 85-90. https://doi.org/10.5281/zenodo.1414236.

7. Baharun, R., Jing Mi, T., Streimikiene, D., Mardani, A., Shakeel, J., & Nitsenko, V. (2019). Innovation in healthcare performance among private brand’s healthcare services in small and medium-sized enterprises (SMEs). Acta Polytechnica Hungarica, 16(5), 151-172. https://doi.org/10.12700/APH.16.5.2019.5.9.

8. Kholiavko, N., Zhavoronok, A., Marych, M., Viknianska, A., Kozlovskyi, S., & Herasymiuk, K. (2020). Countries Disposition in the Global Scientific and Educational Area: Management and Clustering. International Journal of Management, 11(5), 400-415. https://doi.org/10.34218/IJM/11.5.2020.039.

9. Terepyshchyi, S., & Khomenko, H. (2019). The Dialectics of Humanism and Pragmatism as a Basis for the Formation of Higher Education Strategy Development. Ukrainian Policymaker, (5), 98-107. https://doi.org/10.29202/up/5/11.

10. Dobroskok, I., Basiuk, L., Rzhevska, N., & Kalashnyk, M. (2019). Reclaiming and reframing economics: probing the educational potential. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (3), 172-177. https://doi.org/10.29202/nvngu/2019-3/20.

11. Tkalenko, N., Kholiavko, N., & Hnedina, K. (2017). Vectors of Higher Education Sector Transformation in Conditions of the Information Economy Formation. Scientific bulletin of Polissia, 4(12), 44-49. https://doi.org/10.25140/2410-9576-2017-1-4(12)-44-49.

12. Cosmulese, C. G., Grosu, V., Hlaciuc, E., & Zhavoronok, A. (2019). The Influences of the Digital Revolution on the Educational System of the EU Countries. Marketing and Management of Innovations, 3, 242-254. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.3-18.

13. Hodson, H. (2015). AI interns: Software already taking jobs from humans. New Scientist. Retrieved from https://www.newscientist.com/article/mg22630151.700-ai-interns-software-already-taking-jobs-from-humans/#.VY2CxPlViko.

14. Binhas, A. (2019). Shared Living in Israel – Higher Education as an Agent of Change in a Conflicted Society. Ukrainian Policymaker, (5), 17-23. https://doi.org/10.29202/up/5/2.

15. Aleksandrova, O., Hroznyi, I., & Chuvasova, N. (2019). Control of the quality assurance system at the modern Ukrainian university. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (2), 153-162. https://doi.org/10.29202/nvngu/2019-2/18.

16. Czyż, A., & Svyrydenko, D. (2019). Science Education as a Response to the Needs of the Modern Open “Education for Everyone” System. Future Human Image, (11), 14-21. https://doi.org/10.29202/fhi/11/2.

17. Lakhno, V., Malyukov, V., Bochulia, T., Hipters, Z., Kwilinski, A., & Tomashevska, O. (2018). Model of Managing of the Procedure of Mutual Financial Investing in Information Technologies and Smart City. International Journal of Civil Engineering and Technology, 9(8), 1802-1812.

18. Himenez, J. R. (2015). A non-parametric approach to innovation gaps and economic growth. Journal of Economic and Financial Studies, 5, 63-69. Retrieved from http://EconPapers.repec.org/RePEc:lrc:lareco:v:3:y:2015:i:5:p:63-69.

19. Smoliy, L., Revutska, A., & Novak, I. (2018). Influence of innovation factor in economic dynamics in Europe. Marketing and Management of Innovations, 1, 247-258. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.1-18.

20. Zalesny, J., & Goncharov, V. (2019). Ontological Core of the Social Concept of Global Constitutionalism: A Socio-Philosophical Analysis of Content and Evolution. Future Human Image, (12), 129-142. https://doi.org/110.29202/fhi/12/12.

• < Попередня