Оптимізація флотаційних параметрів на збагаченнях фосфатної руди (Алжир)
/ 0
- Деталі
- Категорія: Фізика твердого тіла, збагачення корисних копалин
- Останнє оновлення: 29 червня 2019
- Опубліковано: 16 червня 2019
- Перегляди: 2569
Authors:
Ф. Айт Мерзег, Лабораторія матеріалознавства й технології виробництва, Університет імені Абдеррахмана Миру, м. Беджая, Алжир, Відділ аналізу та технологічного розвитку з питань навколишнього середовища, Центр наукового та технічного розвитку в галузі фізико-хімічного аналізу BP 384, м. Бу-Ісмаїл, Алжир
Н. Беззі, д-р техн. наук, проф., Лабораторія матеріалознавства й технології виробництва, Університет імені Абдеррахмана Миру, м. Беджая, Алжир
Abstract:
Мета. Обробка алжирської природного фосфатної руди з родовища Джебель Онк за допомогою про-процесу флотації із застосуванням флотаційної камери виробництва Motso Mineral Industries (США). Дана фосфатна руда містить карбонат і силікатні домішки, що негативно впливає на коефіцієнт в’язкості фосфорної кислоти у процесі її виробництва.
Методика. Порядок проведення експерименту заснований на двох аспектах: 1) попередні виробничі підготовчі роботи по всім процесам: дроблення, усереднення, квартування, просіювання, за якими йдуть відсів і дешламація; 2) підготовка реагентів різної якості з подальшим подрібненням, кондиціонуванням і флотацією.
Результати. Ми можемо зробити висновок про те, що зворотна флотація є найкращою і сприяє економічно ефективному виходу продукції. Процес флотації показав свою ефективність пригніченням фосфатних елементів при отриманні фосфатних концентратів, а також переходом у пінний продукт карбонатів, що є відходами флотації. Дійсно, вдалося отримати фосфатний концентрат із вмістом 31 % P2O5 при задовільному вилученні (85‒95 %).
Наукова новизна. Флотаційні дослідження застосовуються для обох гранулометричних класів С1 (40‒250 мкм) і С2 (250‒500 мкм), задля отримання концентрату, що містить близько 30 % P2O5 у порівнянні із сировиною (26 %), що дозволило досягти вилучення продукту (85‒95 %). Кращі результати були отримані при наступних оптимальних умовах: час кондиціонування та флотації 10 і 8 хв для класу C1, тоді як для класу C2 було визначено 7,5 і 6 хв відповідно. Кращим показником pH, що відповідає більш високому вилученню при флотації для обох класів, є 9. Оптимальна кількість для адсорбції олеїнової кислоти на елементах порожніх порід становить 2500 і 2000 г/т. для класів C1 і C2 відповідно.
Практична значимість. У роботі із продуктами флотації були застосовані різні аналітичні методи (дифракції рентгенівських променів, рентгенівська флуоресценція, інфрачервона спектроскопія на основі перетворення Фур’є), а саме: до камерного продукту (фосфатного концентрату) і пінного продукту (карбонатних відходів), що дозволяє по-новому підходити до оптимізації переробки та збагачення фосфатних руд, а також звернути особливу увагу на дотримання режиму флотації з метою отримання найкращої якості фосфатного концентрату.
References.
1. Birken, I., Bertucci, M., Chappelin, J., & Jorda, E. (2016). Quantification of Impurities, Including Carbonates Speciation for Phosphates Beneficiation by Flotation. Procedia Engineering, 138, 72-84. DOI: 10.1016/j.proeng.2016.02.059.
2. Cao, Q., Cheng, J., Wen, S., Li, C., Bai, S., & Liu, D. (2015). A mixed collector system for phosphate flotation. Minerals Engineering, 78, 114-121. DOI:10.1016/j.mineng.2015.04.020.
3. Tuo, B., Yang, J., Han, L., Wang, J., & Yao, Y. (2016). Flotation experimental research of calcareous–siliceous phosphorite. International Journal of Mineral Processing, 146, 10-14. DOI:10.1016/j.minpro.2015.11.006.
4. Han, Y., Han, S., Kim, B., Yang, J., Choi, J., Kim, K., You, K.-S., & Kim, H. (2018). Flotation separation of quartz from apatite and surface forces in bubble–particle interactions: Role of pH and cationic amine collector contents. Journal of Industrial and Engineering .Chemistry. 107-115. DOI: 10.1016/j.jiec.2018.09.036.
5. Kou, J., Tao, D., & Xu, G. (2010). Fatty acid collectors for phosphate flotation and their adsorption behavior using QCM-D. International Journal of Mineral Processing, 95, 1-9. DOI:10.1016/j.minpro.2010.03.001.
6. Gallala, W., Herchi, F., Ali, I. B., Abbassi, L., Gaied, M. E., & Montacer, M. (2016). Beneficiation of Phosphate Solid Coarse Waste from Redayef (Gafsa Mining Basin) by Grinding and Flotation Techniques. Procedia Engineering, 138, 85-94. DOI:10.1016/j.proeng.2016.02.065.
7. Kupka, N., & Rudolph, M. (2018). Froth flotation of scheelite – A review. International Journal of Mining Science and Technology, 28, 373-384. DOI:10.1016/j.ijmst.2017.12.001.
8. Medeiros, de A. R. S., & Baltar, C. A. M. (2018). Importance of collector chain length in flotation of fine particles. Minerals Engineering, 122, 179-184. DOI: 10.1016/j.mineng.2018.03.008.
9. Jovanović, I., Miljanović, I., & Jovanović, T. (2015). Soft computing-based modeling of flotation processes – A review. Minerals Engineering, 84, 34-63. DOI:10.1016/j.mineng.2015.09.020.
10. Barrozo, M. A. S., & Lobato, F. S. (2016). Multi-objective optimization of column flotation of an igneous phosphate ore.International Journal of Mineral Processing, 146, 82-89. DOI:10.1016/j.minpro.2015.12.001.
11. Muzenda, E., Member, IAENG., Ayo, S. A., Ambali, S. A., & Freeman, N., (2011, October 19-21). Effect of pH on the recovery and grade of base metal sulphides (PGMs) by flotation. Proceedings of the World Congress on Engineering and Computer Science (WCECS), San Francisco, USA, 2011. DOI:10.1007/978-94-007-4786-9_19.
12. Mukherjee, S., Mukhopadhyay, S., Pariatamby, A., Hashim, M. A., Redzwan, G., & Sen Gupta, B. (2015). Optimization of pulp fibre removal by flotation using colloidal gas aphrons generated from a natural surfactant. Journal of the Taiwan Institute of Chemical Engineers, 53, 15-21. DOI:10.1016/j.jtice.2015.02.037.
Архів журналу