Науковий вісник НГУ

Зрушення підроблюваного масиву над рухомим очисним вибоєм

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Розробка родовищ корисних копалин

Останнє оновлення: 16 березня 2017

Опубліковано: 16 березня 2017

Перегляди: 5111

Authors:

О.С.Кучін, д-р техн. наук, доц.,Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

М.В.Чемакіна,Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

І.Є.Балафін,Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет“, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Abstract:

Мета.Встановлення закономірностей зміни й розподілу зрушень і деформацій гірського масиву на підставі проведення маркшейдерських інструментальних спостережень при підробці магістрального штреку в умовах розробки пологих вугільних пластів у Західному Донбасі.

Методика.Для встановлення характеру просторового зміщення точок масиву гірських порід у 2-му західному магістральному відкотному штреку пласта с₅ ПСП „ШУ „Героїв Космосу“ закладена підземна спостережна станція. Штрек підроблявся очисними роботами 128-ої лави пласта с₁ потужністю 1,2 м. Глибина підробки склала 80 м. Спостереження проводилися за допомогою електронного тахеометру „TOPCON 235N“ на 13-ти перетинах, закладених на відстані близько 20 м один від одного. У кожному перетині на кріпленні закріплені чотири знімальні точки: у бортах виробки, у її покрівлі та підошві. Загальна довжина спостережної станції склала 280 м. Останнє спостереження виконане при віддаленні вибою 128-ої лави на відстань 165 м. Для фіксування взаємного зміщення кріплення виробки та гірського масиву додатково закладені 3 допоміжних замірних перетини, що складалися з парних бокових реперів. Усього виконано 4 серії спостережень за різних відстаней від вибою 128-ої лави. Діагональне розташування магістрального відкаточного штреку по відношенню до лінії забою дозволило фіксувати просторове зміщення гірського масиву на різному віддаленні від очисного вибою. Для кожної серії спостережень визначалися просторові координати знімальних точок.

Результати.За результатами інструментальних досліджень встановлені просторові координати знімальних точок для кожного перетину. Для виключення впливу конвергенції на результати, аналіз спостережень виконано не по знімальних точках, а по центру тяжіння знімального перетину. На момент другого спостереження зафіксовані підняття знімальних точок. При цьому підняття зафіксовані як у підошві, так і в покрівлі виробки. Максимальна величина підняття центру тяжіння перетину склала 30 мм. За результатами досліджень встановлено, що після проходу лави масив гірських порід змістився в горизонтальній площині у напрямку руху очисного вибою. Максимальна величина горизонтальних зміщень центру тяжіння перетину зафіксована над центром лави та склала 240 мм, що збігається з результатами інструментальних спостережень на земній поверхні. Встановлені розміри зони розповсюдження зрушень і деформацій масиву над крайовою частиною лави.

Наукова новизна.Уперше встановлені закономірності просторового переміщення гірського масиву, що підробляється над діючою лавою в умовах розробки пологих вугільних пластів.

Практична значимість.Результати досліджень за їх подальшого накопичування надають можливість розробити методику прогнозування зрушень масиву гірських порід над очисними виробками вугільних шахт.

References/Список літератури

1. Kolchik, E.I., Revva, V.N., Kolchik, A.E., Sofiiskii, K.K. andKolchik, I.E., 2009. Displacement of the Earth surface at high speeds of coal seams mining. Fiziko-tekhnicheskie problemy gornogo proizvodstva: Zb. nauk. pr., Is. 12, pp. 47–54.

Сдвижения земной поверхности при больших скоростях отработки угольных пластов / Е.И.Кольчик, В.Н.Ревва, А.Е.Кольчик [и др.]; Физико-технические проблемы горного производства: Сб. научн. трудов. – 2009. – Вип. 12. – С. 47–54.

2. Kuchin, A.S., 2011. The spatial displacement of the points at undermining. Razrabotkarudnykhmestorozhdenii, Vol. 94, pp. 128–134.

Кучин А.С. Пространственное смещение точек при подработке / А.С.Кучин; Разработка рудных месторождений. – 2011. – Вып. 94. – С. 128–134.

01_2017_Kuchin
2017-03-13  562.48 KB  939

• < Попередня