Нові умови сепарації ортоклазу із кварцу методом флотації на прикладі кар’єру Айн-Барбар (Алжир)
- Деталі
- Категорія: Фізика твердого тіла, збагачення корисних копалин
- Останнє оновлення: 22 січня 2017
- Опубліковано: 22 січня 2017
- Перегляди: 5837
Authors:
А.Шаіб, Університет Аннаба, м. Аннаба, Алжир, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
М.Бунуала, д-р техн. наук, Університет Аннаба, м. Аннаба, Алжир, e-mail: achaib_as@yahoo.fr
C.Буабделла, д-р техн. наук, Університет Аннаба, м. Аннаба, Алжир, e-mail: achaib_as@yahoo.fr
А.Бенселгуб, PhD, Університет Аннаба, м. Аннаба, Алжир, e-mail: achaib_as@yahoo.fr
Abstract:
Мета. Попереднє вивчення покращення якості польового шпату родовища Айн-Барбар (Алжир) з метою отримання польового шпату (ортоклаза) високого ступеня чистоти, без оксидів заліза та кварцу, що відповідає стандартам виробництва скла та кераміки.
Методика. Польовий шпат з кар’єру Айн-Барбар був подрібнений та просіяний. Отримана характеристика мінералу методами рентгеноструктурного аналізу (рентгенодифракційного аналізу), хімічного аналізу та рентгенофлуоресцентного аналізу. Матеріал (250 +45 мкм) піддавався промиванню з наступною фізико-хімічною концентрацією (магнітна сепарація та флотація) в нових умовах. Вивчені основні параметри процесів магнітної сепарації та флотації в різних діапазонах.
Результати. Промивання та високоінтенсивна магнітна сепарація (12 Am) дозволяє зменшити долю залізовмісних домішок до 0,09 %, а флотація є кращим способом для відокремлення калієвого польового шпату від кварцу за допомогою відповідних реагентів (бромистий водень, амін).
У середньому, у пробі польового шпату, збагаченого цим методом, міститься 15,16 % Al2O3, 70,40 % SiO2, 0,03 % оксидів заліза, 13,51 % K2O та 0,14 % Na2O, що дозволяє використовувати продукт у керамічній і скляній промисловості.
Найбільший інтерес представляє ефект, який бромистий водень здійснює на кварц (придушення) та ортоклаз (активація). Додавання бромистого водню дозволяє контролювати адсорбцію аміна калієвим польовим шпатом шляхом адсорбції іонів Br до поверхні мінералу.
Було виявлено, що використання бромистого водню у процесі флотації збільшує вміст калієвого польового шпату (ортоклазу) в концентраті. Дослідження показало ефективність відокремлення польового шпату (ортоклазу) від кварцу.
Наукова новизна. Використання бромисто-водневої кислоти в якості нового реагента для активації ортоклазу та пригнічення кварцу у процесі флотації. Проведене порівняння результатів дослідження фтористо-водневої та бромисто-водневої кислот у процесі флотації ортоклазу. При вмісті 56 % кварцу та 39 % ортоклазу, із вмістом K2O у 7,78 % у вихідній сировині, застосування бромисто-водневої кислоти (800 г/т.) дає на виході співвідношення 90 % ортоклазу, 8 % кварцу з 13,51 % K2О. За аналогічних умов, використання фтористо-водневої кислоти (800 г/т.) забезпечує вміст 80 % ортоклазу та 18 % кварцу, з 9,52 % K2О в концентраті.
Практична значимість. Продукт, отриманий за допомогою магнітної сепарації з наступною флотацією, відповідає специфікації для кераміки й скла. Крім того, використання бромисто-водневої кислоти є економічно вигідним та менш шкідливе для навколишнього середовища у порівнянні з використанням фтористо-водневої кислоти.
References/Список літератури
1. Demir, C., 2010. Selective separation of Na- and K-feldspar from weathered granites by flotation in HF medium. Ceramics–Silikaty, Vol. 54, No. 1, рр. 60–64.
2. Lewicka, E., 2010. Conditions of the feldspathic raw materials supply from domestic and foreign sources in Poland. Gospodarka surowcami mineralnymi, Vol. 26, pp. 5–19.
3. Heyes, G., Allan, G., Bruckard, W., and Sparrow, G., 2012. Review of flotation of feldspar. Mineral Processing and Extractive Metallurgy (Trans IMM Section C), Vol. 121(2).
4. Gülsoy, O.Y., Can, N.M., and Bayraktar, I., 2005. Production of potassium feldspar concentrate from a low-grade pegmatitic ore in Turkey. Mineral Processing and Extractive Metallurgy, Vol. 114(2), pp. 80–86.
5. Boulos, T.R., Ibrahim, S.S., and Yehia, A., 2015. Differential Flotation of Some Egyptian Feldspars for Separation of Both Silica and Iron Oxides Contaminants. Journal of Minerals and Materials Characterization and Engineering, No. 3(06), pp. 435–443.
6. Demir, C., Bentli, I., Gülgönül, I., and Celik, M.S., 2003. Effects of bivalent salts on the flotation separation of Na-feldspar from K-feldspar. Minerals Engineering, Vol. 16(6), pp. 551–554.
7. Bouabdallah, S., Bounouala, M., Idres, A., and Chaib, A., 2015. Iron removal process for high purity silica production by leaching and magnetic separation technique. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, No. 5, pp. 47–52.
8. Soonthornwiphat, N., Saisinchai, S., and Parinayok, P., 2016. Recovery Slime Waste from Feldspar Flotation Plant at Attanee International Co. Ltd., Tak Province, Thailand. Engineering Journal, No. 20(4), pp. 69–78.
06_2016_Chaib | |
2017-01-19 1.38 MB 1173 |