Науковий вісник НГУ

Особливості хімічного складу піроксенів Кропивнянського родовища фосфор-титанових руд (Україна)

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 1

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Геологія

Останнє оновлення: 03 лютого 2016

Опубліковано: 03 лютого 2016

Перегляди: 3755

Автори:

В.М. Харитонов, кандидат геологічних наук, доцент, Державний вищий навчальний заклад «Криворізький національний університет», доцент кафедри геології і прикладної мінералогії, м. Кривий Ріг, Україна

О.В. Липко, Державний вищий навчальний заклад «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг, Україна

Реферат:

Мета. Виявлення закономірностей розподілу основних та домішкових мінералоутворюючих компонентів в індивідах піроксенів, а також виявлення типоморфних ознак хімізму представників цієї групи мінералів з фосфор-титано-вих руд Кропивнянського родовища.

Методика. Мікрозондовий аналіз за допомогою РЕММА 102-02, розрахунок повних кристалохімічних формул і мінального складу за оксогеновою методикою, порівняльний аналіз хімічного складу піроксенів Кропивнянського та інших титанових родовищ України та світу.

Результати. В анортозит-рапаківігранітних плутонах Українського щита (УЩ) рудоносні габроїди з підвищеним або високим вмістом апатиту належать до сублужного ряду; моноклінні піроксени у високо-фосфорних базитах частіше представлені Ti-авгітом або феросилітом. Піроксени Кропивнянського родовища характеризуються низьким вмістом Si та Mg, а також більшим – Ti, Al, Fe, Mn, Ca, Na в порівнянні з піроксенами родовищ України та світу. За особливостями хімічного складу кропивнянські піроксени розташовуються в полі висококальцієвого авгіту діаграми Г.І.Хесса. У результаті досліджень піроксенів Кропивнянського родовища встановлено, що від периферії до центру їх зерен збільшується кількість Si, Fe, Mn, Na та V. У центральній частині індивідів зменшується кількість кальцію, порівняно з периферією. Розподіл значень вмісту Ti, Al, Mg і Sc не має чіткої закономірності в межах окремих зерен.

Наукова новизна. Виявлена відмінність хімічного складу кропивнянських піроксенів порівняно з мінералами цієї групи з інших титанових родовищ. Встановлена закономірність розподілу хімічних елементів у межах окремих пі-роксенових індивідів Кропивнянського родовища в напрямку від їх периферії до центральних частин.

Практична значимість. Особливості хімічного складу піроксенів Кропивнянського родовища можна застосовувати в якості критеріїв для пошуково-оціночних робіт на прояви фосфор-титанової сировини в межах площ, близьких за геологічною будовою до території розміщення Кропивнянського родовища. Можливе їх використання для ви-значення різновиду мінералізації (апатит-ільменітова чи ільменіт-ульвіт-титаномагнетитова з апатитом). Так, за хімічним складом піроксени Стремигородського й Носачівського родовища (апатит-ільменітові руди) суттєво відрізняються від піроксенів Кропивнянського родовища (ільменіт-ульвіт-титаномагнетитові руди з апатитом) вмістом Si, Mg, Al, Fe і Ca. Інформацію про хімізм піроксенів важливо враховувати під час складання рекомендацій з використання продуктів збагачення кропивнянських Р-Ті руд. Адже, після вилучення з них титаномагнетитового, ільменітового та апатитового концентратів, будуть скупчуватись суттєві об’єми олівін-піроксенового й олівін-плагіоклаз-піроксенового продуктів. Одним з напрямів їх використання може стати вилучення скандію та ванадію. Рівень скандієносності кропивнянських піроксенів (у середньому 8300 г/т.) майже в 1400 разів вищий за кларк скандію. Їх ванадієносність (5300 г/т.) перевищує кларк ванадію в 60 разів. Мінімальні промислові значення вмісту зазначених металів становлять 100 і 1000 г/т. відповідно.

Список літератури / References:

1. Кривдік С.Г. Деякі мінералогічні та петрологічні особливості рудоносних (фосфор, титан) габроїдів анортозит-рапаківігранітних плутонів Українського щита / С.Г.Кривдік, О.В.Дубина, Т.В.Гуравський // Мінералогічний журнал. – 2008. – №4 (30). – С. – 41−57.

Kryvdik, S.G., Dubyna, O.V. and Guravsky, T.V. (2008), “Some Mineralogical and Petrological Peculiarities of Ore-Bearing (Phosphorus, Titanium) Gabbroids in Anorthosite-Rapakivi-Granite Plutons from the Ukrainian Shield”, Mineralohichnyi Zhurnal, no. 4 (30), pp. 41−57.

2. Зима С.Н. Минералого-петрографические особенности апатит-ильменит-титаномагнетитовой руды Крапивенского месторождения / С.Н.Зима // Новое в технологии и технике переработки минерального сырья. Сборник научных трудов НИИ «Механобрчермет».– Кривой Рог: изд-во «Механобрчермет». – 2007. – С.40−52.

Zima, S.N. (2007), “Mineralogic petrographic peculiarities of apatite-ilmenite-titanomagnetite ore in Krаpivenskoe deposit”, The New in Technology and Technics of Processing Mineral Raw Materials. Collection of scientific works of the Research Institute “Mehanobrchermet”, pp. 40−52.

3. Піскун О.В. Типоморфізм хімічного складу силікатів Коростенського плутону / О.В. Піскун, В.М. Харитонов // Мінералогічний збірник. – 2012. – № 62. С. 230–233.

Piskun, O.V. and Kharytonov, V.M. (2012), “Typomorphism of chemical composition of Korostenskyi pluton silicates”, Mineralogical Review, no. 62, pp. 230–233.

4. Шумлянський Л.В. Варіації хімічного складу силікатних мінералів та апатиту Федорівського апатит-ільме-нітового родовища (Коростенський плутон) / Л.В. Шумлянський // Мінералогічний журнал. – 2007. – № 1 (29). – С. 5−22.

Shumlyanskyy, L.V. (2007), “Variations of Chemical Composition of Silicate Minerals and Apatite of Fedorivka Apatite-Ilmenite Deposit, Korosten Pluton”, Mineralohichnyi Zhurnal, V. 29, no. 1, pp. 5−22.

5. Кривдік С.Г. Хімізм піроксенів з рудоносних основних та ультраосновних порід українського щита / С.Г.Кривдік, Т.В.Гуравський, О.В.Дубина // Геологічний журнал. – 2009. – № 3. – С. 51−59.

Kryvdik, S.G., Guravsky, T.V. and Dubyna, O.V. (2009), “Chemistry of ore-bearing pyroxene mafic and ultramafic rocks from the Ukrainan Shield”, Heolohichnyi Zhurnal, no.3, pp. 51−59.

6. Царовский И.Д. Эволюция минерального состава габброидов и сиенитов Южно-Кальчикского массива (При-азовье) / И.Д.Царовский, Г.Л.Кравченко // Геологічний журнал. – 1992. – № 2. – С. 15−26.

Tsarovsky, I.D. and Kravchenko, G.L. (1992), “The evolution of the mineral composition of gabbro and syenite South Kalchikskogo array (Sea of Azov)”, Heolohichnyi Zhurnal, no. 2, pp. 15−26.

7. Charlier, B. (2007), Petrogenesis of Magmatic Iron-Titanium Deposits Associated with Proterozoic Massif-Type Anorthosites, Univ. de Liege, Belgium.

2015_05_kharytonov
2016-02-03  570.94 KB  994