Науковий вісник НГУ

Попереднє дослідження збагачення залізної руди родовища Аніні (Алжир) з метою використання в металургійній промисловості

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Фізика твердого тіла, збагачення корисних копалин

Останнє оновлення: 03 листопада 2015

Опубліковано: 03 листопада 2015

Перегляди: 3457

Автори:

Р. Шабія, Університет Аннаба ім. Баджи Мухтара, м. Аннаба, Алжир.

М. Бунуаля, професор, Університет Аннаба ім. Баджи Мухтара, директор лабораторії переробки мінеральної сировини та екології; голова наукового комітету кафедри видобутку корисних копалин, м. Аннаба, Алжир.

М.Л. Букеллуль, професор, Університет Аннаба ім. Баджи Мухтара, заступник завідувача кафедри видобутку корисних копалин з навчально-виховної роботи, м. Аннаба, Алжир.

Реферат:

Мета. Дослідження залізної руди, що видобувається в кар’єрі „Аніні“, спрямоване на розвиток мінеральних ресурсів родовища для використання в металургійній промисловості підприємством „АрселорМіттал Аннаба“, Алжир. Хімічний, гранулометричний і мінералогічний аналіз проб показує, що досліджувана руда відноситься до гематитового типу і міститься в глинистих і кременистих жильних породах. Її попереднє збагачення здійснюється, виходячи з питомих властивостей цих залізних руд.

Методи. Визначення характеристик руди здійснювалося наступними методами аналізу проб: рентгеноструктурний (рентгенодифракційний) аналіз (XRD), спостереження під дзеркальним оптичним мікроскопом і растровим електронним мікроскопом (РЕМ) моделі SEM 7001F. Досліди з попереднього збагачення були проведені в промивальному пристрої з метою видалення глинистих породних домішок з поверхні залізної руди.

Результати. Гранулометричний аналіз проби вагою в 500 г, подрібненої до частинок розміром 5 мм, був проведений на просіювальній машині Ro-tap. Результати показали, що розмір отворів сита для відділення частинок заліза становить близько 0,5 мм. Середній вміст заліза перевищує 50% і складає на виході 70% від загальної маси проби. Досліди з попереднього збагачення способом промивання показали обнадійливі результати стосовно змісту та відновлення заліза.

Наукова новизна. Спосіб промивки був застосований для видалення глинистих породних домішок з поверхні гранул залізної руди. Запропонований спосіб є недорогим і дуже ефективним. Високий вміст заліза досягається при низькій собівартості обробленої тонни руди.

Практична значимість. Промислове застосування процесу збагачення за допомогою промивання відрізняється практичністю і простотою виконання. Легкі частинки домішок спливають на поверхню води, в той час як важкі частинки заліза осаджуються. Відокремлена глиниста порода придатна до використання на цементних заводах.

Список літератури / References:

1. Olivier, D. (2012), “Minerai de fer, l’émergence d’une nouvelle commodité sur les marchés financiers”, Haute École de Gestion de Genève (HEG-GE), pp. 57.

2. Ghamoud, K. (2009), “Audit environnemental de la carrière de djebel Anini FERPHOS”, Bureau d’Etudes Géologiques & Minières, Rapport inédit, pp. 51.

3. Upadhyay, R.K. and Venkatesh, A.S. (2006), “Current strategies and future challenges on exploration, beneficiation and value addition of iron ore resources with special emphasis on iron ores from eastern India”, Applied Earth Science IMM Transactions Section B, vol. 115, pp. 187–195.

4. Subrata, R. (2009), “Recovery improvement of fine iron ore particles by multi gravity separation”, The Open Mineral Processing Journal, no.2, pp. 17–30.

5. Das, B., Mohapatra, B.K., Reddy, P.S.R., and Das, S. (1995), “Characterization and beneficiation of iron ore slimes for further processing”, Powder Handling and Process, no.7(1), pp. 41–44.

6. Jena, S.K., Sahoo, H., Rath, S.S., Rao, D.S., Das, S.K. and Das, B. (2015), “Characterization and Processing of Iron Ore Slimes for Recovery of Iron Values”, Mineral Processing and Extractive Metallurgy Review, no.36:3, pp. 174–182.

7. Mohanty, S. and Das, B. (2010), “Optimization studies of hydrocyclone for beneficiation of iron ore slimes”, Mineral Processing & Extractive Metall, no. 31:2, pp. 86–96.

8. Gujraj, B., Sharma, J.P., Baldawa, A., Arora, S., Prasad, N. and Biswas, A.K. (1983), “Dispersion-flocculation studies on hematite-clay systems”, International Journal of Mineral Processing, vol. 11, pp. 285–302.

9. Mahiuddin, S., Bandopadhyay, S. and Baruah, J.N. (1989), “A study on the beneficiation of Indian iron ore fines and slime using chemical additives”, International Journal of Mineral Processing, vol.11, pp. 285–302.

10. Jan, D. and Douglas, W.F. (2014), “Selective flocculation of hematite in quartz–hematite–ferricion–polyacrylic acid system, Part 2, Effect of grinding and a hydrofluoric treatment on selectivity of flocculation”, International Journal of Mineral Processing, vol. 129, pp. 1–5.

11. Mouna, C. (2011), “Synthèse de gels phosphocalciques issus de déchets industriels carbonatés Caractérisation physico-chimique, thermique et rhéologique”, Thèse de doctorat, université de Toulouse, pp. 170.

12. Maryam, S., Claude, B. and Marilène, R. (2014), “Effect of wash water on the mineral size recovery curves in a spiral concentrator used for iron ore processing”. International Journal of Mineral Processing, no.129, pp. 22–26. 

2015_04_chaabia
2015-11-03  1.14 MB  1015