Ефективність газорідинної взаємодії при дутті заглибними фурмами
- Деталі
- Категорія: Інформаційні технології, системний аналіз та керування
- Останнє оновлення: 17 жовтня 2013
- Опубліковано: 08 листопада 2012
- Перегляди: 8154
Автори:
О.П. Толстопят, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, старший науковий співробітник Науково-дослідної лабораторії моделювання процесів механіки рідини і газу та тепломасообміну, м. Дніпропетровськ, Україна
Т.O. Рузова, кандидат технічних наук, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії моделювання процесів механіки рідини і газу та тепломасообміну, м. Дніпропетровськ, Україна
Л.О. Флеєр, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії моделювання процесів механіки рідини і газу і тепломасообміну, м. Дніпропетровськ, Україна
Реферат:
Газорідинна взаємодія є однією з основних у ряді технологічних процесів.
Мета. Визначення найбільш ефективного дуттьового фурменого пристрою, що забезпечує більш розвинену міжфазову поверхню в системі „газ-рідина“ при найбільш спокійній ванні.
Методика. Експериментальне дослідження газорідинної взаємодії буде проведено на прозорій моделі технологічного апарату. Модельна рідина – вода, модельний газ – повітря (витрата – 0,4 - 2,0 м3/год). Дуттьовий пристрій з V-наконечником (кут 90° між соплами наконечника фурми) і одиночний (кут відхилення сопла наконечника 45° від осі фурми) занурено в рідину. Реєстрація процесу велася на відеокамеру (VPC-HD1000 із затвором ~1/10000 с і частотою 1/60 кадр/сек) у прохідному світлі. Отриманий відеоматеріал оброблявся на комп’ютері, у результаті чого було визначено аналоги газовмісту, фазової поверхні й коефіцієнти нерівномірності розподілу цих параметрів у діаметральному перетині апарата. Відеозйомка також дала пряму реєстрацію висоти сплесків рідини на поверхні ванни.
Результати. На підставі аналізу статистичної обробки відеозображень процесу встановлено, що фурма з V-наконечником і фурма, зміщена від осі ковша до його стінки, мають помітну перевагу в порівнянні з одиночною фурмою, встановленою на осі ковша по більшій частині обмірюваних параметрів відеозображення, але фурма зміщена від осі трохи уступає фурмі з V-наконечником.
Виявлено екстремальні сплески рідини на поверхні ванни (Qг > 1,3 м3/год), що найбільш виражені при центральному встановленні одиночної фурми.
Наукова новизна. Проведено експериментальне дослідження з визначення ефективності різних конструкцій заглибних дуттьових пристроїв і їх положення (пристінкове й осьове положення одиночної фурми й фурми з V-наконечником ) у технологічному апараті.
Практична значимість. Результати досліджень застосовуються при розробці схем позапічної обробки металу в чавуновозних ковшах.
Список літератури / References:
1. Компьютерная обработка видеоизображений газовых пузырей в жидкости / [Рузова Т.А., Елисеев В.И., Толстопят А.П. и др.] // Оптические методы исследования потоков: труды IX международной научно-технической конференции. – М., 2007. – C. 48–49.
Ruzova, T.A., Yeliseyev, V.I., Tolstopyat, A.P. and Fleyer, L.A. (2007), “Computer processing videoimages gas bubbles in liquid”, papers of the 9th international scientific and technical conference “Optical methods of flow investigation”, Moscow, pp. 48–49.
2. Компьютерная обработка кинограмм процесса взаимодействия газовых струй с жидкостью / [Рузова Т.А., Толстопят А.П., Шевченко А.Ф. и др.] // Науковий вісник Національного гірничого університету. – Дніпропетровськ, 2007. – №12.– С. 91–96
Ruzova, T.A., Tolstopyat, A.P., Shevchenko, A.F., Shevchenko, S.A. (2007), “Computer processing of interaction between gas jets and liquid”, Naukoviy visnyk Natzionalnoho hirnychoho universytetu, Dnipropetrovsk, no. 12, pp. 91–96.
2012_5_ruzova | |
2013-10-17 670.01 KB 1574 |