Мінімізація впливу „людського фактора“ у сфері охорони праці
/ 0
- Деталі
- Категорія: Екологія
- Останнє оновлення: Понеділок, 13 січня 2020, 12:50
- Опубліковано: Неділя, 12 січня 2020, 23:49
- Перегляди: 2783
Authors:
А. П. Бочковський, доктор технічних наук, доцент, orcid.org/0000-0002-4166-3148, Одеський національний політехнічний університет, м. Одеса, Україна, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Н. Ю. Сапожнікова, кандидат технічних наук, orcid.org/0000-0001-6181-4022, Одеський національний політехнічний університет, м. Одеса, Україна, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Abstract:
Мета. Розробка концептуальних основ забезпечення системного підходу до мінімізації впливу „людського фактора“ у сфері охорони праці.
Методика. У рамках дослідження застосовувався наступний комплекс наукових методів: аналіз науково-технічної літератури, нормативно-правової бази з охорони праці та забезпечення якості вищої освіти; структурний аналіз – для визначення структури та причин виникнення професійних небезпек; теорія графів – для визначення основних етапів розробки програмного забезпечення автоматизованої системи обліку й контролю змін нормативно-правової бази України з охорони праці; теорія марківських процесів – для визначення основних напрямів розробки науково-обґрунтованих раціональних режимів праці та відпочинку; методи формалізації – для розробки принципів побудови автоматизованої системи запобігання впливу „людського фактора“.
Результати. Проведено аналіз системи підготовки майбутніх фахівців з питань охорони праці й визначені основні недоліки якісного й кількісного складу стандартів вищої освіти, які створюють передумови для виникнення негативних проявів „людського фактора“, що пов’язані з навмисним порушенням працівником вимог нормативно-правових актів з охорони праці. За результатами аналізу визначені основні напрями мінімізації зазначених проявів. Обґрунтована необхідність використання математичного апарату теорії графів і визначені основні етапи розробки програмного забезпечення автоматизованої системи обліку й контролю змін нормативно-правової бази України з охорони праці. Визначені передумови та основні напрями побудови стохастичних моделей для розробки науково-обґрунтованих раціональних режимів праці та відпочинку на основі застосування спеціального підкласу марківських процесів – марківських процесів зі знесенням. Запропоновані принципи побудови та основні функції автоматизованої системи запобігання проявам „людського фактора“, що дозволять здійснювати постійний моніторинг і оперативне корегування зазначених проявів, а також контроль за якісними й кількісними характеристиками встановлених раціональних режимів праці та відпочинку.
Наукова новизна. Уперше обґрунтована необхідність запровадження системного підходу до мінімізації проявів „людського фактора“ у сфері охорони праці за визначеними напрямами.
Практична значимість. Отримані результати будуть використані як аналітична база длярозробки теоретико-методологічного інструментарію запровадження системного підходу до мінімізації проявів„людського фактора“ в системах „людина – машина – середовище“.
References.
1. Bochkovskyi, A. P., Sapozhnikova, N. Yu., & Gogunskii, V. D. (2017). Legal and organizational issues of improving the labor protection and industrial safety level at Ukrainian enterprises. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (5), 100-108.
2. Bochkovskii, A. P., & Gogunskii, V. D. (2018). Development of the method for the optimal management of occupational risks. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3/3(93), 6-13. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.132596.
3. Bochkovskyi, A. P. (2018). Actualization of the scientific principles elaboration on evaluating the risks of occupational danger occurrence. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (6), 95-103. https://doi.org/10.29202/nvngu/2018-6/14.
4. Matushanskiy, G. U., & Zavada, G. V. (2015). The role of the human factor in preventing injuries in power grid enterprises. Problemy energetiki, (3-4), 51-57.
5. Gordiichuk, L. M. (2016). Psychological factors for the prevention of accidents at work. Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhyczkogo, 18, 2(69), 198-200.
6. Firman, I. V., Timoshuk, S. V., & Firman, V. M. (2018). Human error among causes of occupational injuries. Visnik ZhDTU, 2(84), 103-108. https://doi.org/10.26642/jen-2018-2(84)-103-108.
7. Nektarios Karanikas, Damien Jose Melis, & Kyriakos I. Kourousis (2018). The balance between safety and productivity and its relationship with human factors and safety awareness and communication in aircraft manufacturing. Safety and Health at Work, 9(3), 257-264. https://doi.org/10.1016/j.shaw.2017.09.001.
8. Madigan, R., Golightly, D., & Richard Madders (2016). Application of Human Factors Analysis and Classification System (HFACS) to UK rail safety of the line incidents. Accident Analysis & Prevention, 97, 122-131. https://doi.org/10.1016/j.aap.2016.08.023.
9. Corrigan, S., Kay, A., Ryan, M., Ward, M. E., & Brazil, B. (2018). Human factors and safety culture: Challenges and opportunities for the port environment. Safety Science, 23, 97-101. https://doi.org/10.1016/j.ssci.2018.03.008.
10. Ministry of Science and Science of Ukraine. Higher education standards approved (2019). Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti.
11. Self-reported work-related health problems and risk factors – key statistics (2017). Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title Self-reported_work-related_healthproblems_and_risk_factors_-_key_statistics#Prevalence_of_work-related_health_problems.
12. Accidents at work statistics (2018). Retrieved from: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php /Accidents_at_work_statistics.
13. State Statistics Service of Ukraine.Injuries on production in Ukraine: newsletters of the State Statistics Agency (2013‒2017). Retrieved from http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/category/919872;jsessionid1F690A868040734BF41F5A93FE293709.
14. Fund of social insurance of Ukraine. Prevention of injuries and occupational injuries (2017‒2018). Retrieved from http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index
15. The main trends in the form of professional occupation in Ukraine (2001–2010). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3540834-11
16. Ministry of Health, Labour and Welfare.Labour Statistics (2019). Retrieved from https://www.mhlw.go.jp/english/database/db-l/index.html
17. Shocking Statistics of Workplace Stress You Never Knew (2018). Retrieved from https://www.harishsaras.com/stress-management/shocking-statistics-of-workplace-stress/
18. Definition of standards for time for rest and personal needs: Interdisciplinary guidelines (2019). Retrieved from http://www.alppp.ru/law/trud-i-zanjatost-naselenija/trud/18/mezhotraslevye-metodicheskie-rekomendacii-opredelenie-normativov-vremeni-na-otdyh-i-lichny.html
19. Bochkovskyi, A.P. (2018). Methodological basis for the use of Markov processes for risk assessment in systems “man–machine–environment”. Bulletin of Lviv State University of Life Safety, (18), 88-95. https://doi.org/10.32447/20784643.18.2018.09.
Архів журналу