Науковий вісник НГУ

Удосконалення технології вилучення вугільного концентрату із золи винесення теплоелектростанцій

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №4 2023

Останнє оновлення: 28 серпня 2023

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1705

Authors:

М. Р. Глуховеря*, orcid.org/0000-0001-6099-0219, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

І. К. Младецький, orcid.org/0000-0002-6159-6819, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

К. А. Левченко, orcid.org/0000-0003-0596-0898, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. О. Борисовська, orcid.org/0000-0001-7309-0236, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2023, (4): 033 - 039

https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-4/033

Abstract:

Мета. Вивчення можливості вилучення частинок вугільного недопалу із золи винесення ТЕС методом флотації. Інтенсифікація процесу збагачення вугільних частинок, розробка математичної моделі прогнозування показників функції зольності.

Методика. Використано метод дробної флотації для вивчення кінетики процесу вилучення цінного компоненту. Застосована методика планованого експерименту, що включає центральний композиційний ротатабельний план другого порядку для чотирьох факторів, які впливають на зольність вугільного концентрату.

Результати. За даними фракційного аналізу визначена межа концентрації вугільних частинок. При флотації золи винесення кращі результати отримані на флотаційній машині ежекторного типу ЕФМ, вихід пінного продукту становив 18,6 % із зольністю 25,1 %, порівняно із флотаційною машиною механічного типу МФУ, де зольність пінного продукту склала 36,5 % із середнім виходом 21,1 %. Попередньо експериментально визначені оптимальні витрати реагентів на рівні не більше 3500 г/т. збирача та спінювача до 250 г/т., встановлено необхідний час флотації. Виконані обчислення щодо визначення коефіцієнтів регресії та ступеня впливу факторів на процес флотації. Визначена математична модель процесу флотації золи винесення ТЕС, що характеризує вплив основних факторів. Складені графіки значущості факторів і тривимірної поверхні розрахункової функції відгуку.

Наукова новизна. Визначена ступінь впливу факторів, таких як тиск пульпи у трубопроводі живлення, витрата збирача, витрата піноутворювача, час флотації, на процес збагачення золи винесення ТЕС на флотаційній машині ежекторного типу ЕФМ.

Практична значимість. Складена модель дозволяє прогнозувати кінцеві показники функції відгуку, а саме зольність вторинного вугільного концентрату. Результати дозволять покращити параметри технологічних процесів збагачення зол винесення ТЕС.

Ключові слова: зола винесення, теплові електростанції, золошлакові відходи, вугільний концентрат, флотація

References.

1. European Business Association (2021). The use of ash and slag in road construction. European experience and perspectives for Ukraine. Retrieved from https://eba.com.ua/en/eva-prezentuvala-doslidzhennya-shhodo-vykorystannya-zoloshlakiv-u-dorozhnomu-budivnytstvi/.

2. Sklyar, L. V. (2016). Ash and slag enrichment technology of Zelenodolska TPP with production of aluminosilicate microspheres. Zbahachennia korysnykh kopalyn, 63(104), 36-46.

3. Bereznyak, A. A., Dreshpak, A. S., & Hlukhoveria, N. R. (2019). Research into the enrichment of fly ash from thermal power plants on a pneumatic flotation machine of the “Jameson cell” type. Zbahachennia korysnykh kopalyn, 74(115), 62-69.

4. Hlopitskiy, A. A., & Makarchenko, N. P. (2013). Prospects of utilizing ashes and slag waste of thermal power plants. Universum: tehnicheskie nauki: elektronnyy nauchnyy zhurnal, 1(1). Retrieved from https://7universum.com/ru/tech/archive/item/790.

5. Ryabov, Yu., Delitsyn, L., & Ezhova, N. (2016). Flotation recovery of carbon from fly ash of coal-fired power plants using mix of kerosene with gasoil. Obogashchenie Rud, (5). https://doi.org/10.17580/or.2016.05.09.

6. Zhang, H., Liu, J., Wang, Yo., Cao, Yi., Ma, Z.-L., & Li, X. (2013). Cyclonic-static micro-bubble flotation column. Minerals Engineering, (45), 1-3. https://doi.org/10.1016/j.mineng.2013.01.006.

7. Zhang, W., & Honaker, R. (2015). Studies on carbon flotation from fly ash. Fuel processing technology, (139), 236-241. https://doi.org/10.1016/j.fuproc.2015.06.045.

8. Zhang, H., Xu, M., Liu, Ch., Yi Ru, Li, G., & Cao, Yi. (2017). A comparison of removal of unburned carbon from coal fly ash using a traditional flotation cell and a new flotation column. Physiochemical problems of mineral processing, (1), 628-643. https://doi.org/10.5277/ppmp170149.

9. Sahbaz, O., Cinar, M., & Kelebek, S. (2016). Analysis of flotation of unburned carbon from bottom ashes. Acta Montanistica Slovaca, 21(2), 93-101. Retrieved from https://actamont.tuke.sk/pdf/2016/n2/2sahbaz.pdf.

10. Hadbaatar, A., Mashkin, N. A., & Stenina, N. G. (2016). Study of ash-slag wastes of electric power plants of Mongolia applied to their utilization in road construction. Procedia Engineering, (150), 1558-1562. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2016.07.111.

11. Cao, Y. J., Li, G. S., Liu, J. T., Zhang, H. J., & Zhai, X. (2012). Removal of unburned carbon from fly ash using a cyclonic-static microbubble flotation column. South African Institute of Mining and Metallurgy, 112(10), 891-896. Retrieved from http://www.scielo.org.za/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S2225-62532012001000010.

12. Statgraphics Centurion 19 (2023). Retrieved from https://www.statgraphics.com/centurion-overview.

• < Попередня
• Наступна >