Науковий вісник НГУ

Визначення рівня комфортності людини в навколишньому середовищі за тепловим фактором

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Батьківська категорія: 2022

Категорія: Зміст №1 2022

Створено: 08 березня 2022

Останнє оновлення: 08 березня 2022

Опубліковано: 30 листопада -0001

Автор: І. М. Чеберячко, О. В. Столбченко, А. А. Юрченко, І. О. Лутс

Перегляди: 3317

Authors:

І. М. Чеберячко, orcid.org/0000-0002-6193-5729, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. В. Столбченко, orcid.org/0000-0003-2003-4382, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

А. А. Юрченко, orcid.org/0000-0002-4998-2047, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

І. О. Лутс, orcid.org/0000-0003-0333-5730, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (1): 069 - 075

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-1/069

Abstract:

Мета. Аналіз процесу теплообміну між людиною й навколишнім середовищем, у тому числі виробничих приміщень, та розробка й дослідження критерія комфортності робочих місць за тепловим фактором.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні задачі:

- розглянути характеристики мікроклімату на робочих місцях, у тому числі в офісних приміщеннях, із використанням засобів інформаційних технологій;

- розробити математичну модель теплообміну між людиною й навколишнім середовищем;

- розробити критерій ефективності функціонування систем нормалізації мікроклімату на робочих місцях.

Методика. Для виконання поставлених завдань у роботі проведено аналіз літератури та санітарно-гігієнічної документації зі згаданої проблеми; використано аналітичний метод дослідження комфортності санітарно-гігієнічного стану повітряного середовища приміщень на математичній моделі теплообміну між працюючими та навколишнім середовищем.

Результати. На підставі теоретичного аналізу отримано критерій комфортності мікроклімату, який відрізняється від відомих тим, що враховує всі види передачі тепла в навколишнє середовище організмом людини залежно від характеру та інтенсивності його діяльності, дозволяє з достатньою для практичних цілей точністю оцінити сумарну величину теплових потоків у залежності від стану навколишнього середовища та може бути використаний для обґрунтування ефективності способів і засобів нормалізації мікроклімату при виконанні робіт з використанням засобів інформаційних технологій.

Наукова новизна. Розроблена й теоретично обґрунтована математична модель теплообміну в системі «людина – навколишнє середовище». Запропоновано критерій комфортності мікроклімату на робочих місцях та одержано математичну залежність для його розрахунків.

Практична значимість. Результати розрахунків критерію комфортності на робочих місцях можуть бути використані при розробці засобів і способів нормалізації мікроклімату на робочих місцях, оцінки ефективності їх упровадження.

Ключові слова: мікроклімат, теплообмін, математична модель, критерій комфортності

References.

1. Sukach, S., Kozlovs’ka, T., Serhiienko, I., Khodakovskyy, O., Liashok, I., & Kipko, O. (2018). Studying and substantiation of the method for normalization of air­ionic regime at industrial premises at the ultrasonic ionization of air. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10(94), 36-45. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.141060.

2. Ergonomics of the thermal environment. Analytical definition and interpretation of thermal comfort based on calculations of PMV and PPD indicators and local thermal comfort criteria (EN ISO 7730:2005, IDT): ДСТУ Б EN ISO 7730:2011) (2012). Кyiv: Minrehion Ukrainy. Retrieved from http://ksv.do.am/GOST/DSTY_ALL/DSTY3/dsty_b_en_iso_7730-2011.pdf.

3. Sukach, S., Kozlovskaya, T., Serhiienko, I., Glyva, V., Vovna, O., & Laktionov, I. (2019). Research and formation of qualitative hydro air ion composition in agricultural premises. Bulgarian Journal of Agricultural Science, 25(2), 256-263.

4. Cheberiachko, S., Yavorska, O., Cheberiachko, Y., & Yavorskyi, A. (2018). Analysis of pressure difference changes in respirator filters while dusting. E3S Web of Conferences, 60, 00012. https://doi.org/10.1051/e3sconf/20186000012.

5. Kochetov, O.S. (2013). Method for multi-criteria assessment of the comfort of the working area of industrial premises. (Russian Federation Patent No. 2472134).

6. Lampika, T. V., & Pavlychenko, A. V. (2019). Environmental control and assessment of ecological status of Ukraine. Journal of International Scientific Publications: Ecology and Safety, 13, 127-135. Retrieved from https://www.scientific-publications.net/get/1000035/1564696967425338.pdf.

7. Bukhmirov, V. V., & Prorokova, M. V. (2015). Assessment of the microclimate in residential, public and office buildings. Vestnik IGEU, (4), 5-10. Retrieved from http://vestnik.ispu.ru/sites/vestnik.ispu.ru/files/published/4-15_str._5-10.pdf.

8. Zhu, H., Wang, H., Liu, Z., Li, D., Kou, G., & Li, C. (2018). Experimental study on the human thermal comfort based on the heart rate variability (HRV) analysis under different environments. Science of The Total Environment, 616-617, 1124-1133. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2017.10.208.

9. State building standards of Ukraine (n.d.). State building standards B.2.5-67:2013 Heating, ventilation and air conditioning. Retrieved from https://dbn.co.ua/.

10. Tereshchenko, P. S. (2013). Physiological and hygienic assessment of the microclimate parameters of modern offices. Journal of the national academy of medical sciences of Ukraine. Supplement (Theses), 2013, 133-134.

• < Попередня
• Наступна >