Статті

Мінералогічна та грануло-хімічна характеристика жил № 4 і 10 баритової шахти Айн Мімун

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2022

Останнє оновлення: 11 липня 2022

Опубліковано: 11 липня 2022

Перегляди: 2514

Authors:

Ф.Балада, orcid.org/0000-0002-3491-253X, Факультет наук про Землю, кафедра гірничої справи, Університет Баджи Мохтар, м. Аннаба, Алжир, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

M.Четібі, orcid.org/0000-0002-2794-7937, Факультет наук про Землю, кафедра гірничої справи, Університет Баджи Мохтар, м. Аннаба, Алжир, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

A.Бутрід, orcid.org/0000-0002-1041-3904, Лабораторія переробки корисних копалин і навколишнього середовища, Університет Баджи Мохтар, м. Аннаба, Алжир; Кафедра цивільного будівництва, Університет імені Аббаса Лагрура, м. Хеншела, Алжир

A.Бухеджа, orcid.org/0000-0002-4289-8272, Факультет наук про Землю, кафедра гірничої справи, Університет Баджи Мохтар, м. Аннаба, Алжир, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (3): 017 - 023

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-3/017

Abstract:

Мета. Метою проведеного грануло-хімічного й мінералогічного дослідження, реалізованого на бариті двох жил № 4 та 10 родовища Айн Мімуна (Алжир), є ідентифікація руди бариту для визначення можливості вибору надійного методу переробки, що викликано його складною структурою.

Методика. Дослідження проводилося за допомогою рентгенівської дифракції (РД), скануючого електронного мікроскопа (СЕМ), рентгенівської флуоресценції (РФ), аналізу розміру частинок і мікроскопічних спостережень.

Результати. За допомогою дослідницьких приладів було встановлено переважання мінералів бариту, що становлять 51 %, кварцу – приблизно 34 % і кальциту в кількості 9 % з однорідним розподілом у всіх фракціях, за якими спостерігали. Крім того, основними присутніми сполуками (оксидами) є SiO₂, CaO, Fe₂O₃, Al₂O₃, P₂O₅, Na₂O, K₂O, TiO₂ і MnO.

Наукова новизна. Полягає в тому, що вперше був описаний характер розподілу мінералів у жилах № 4 і 10, в яких частинки бариту залягають у кремнеземі, з метою доказу можливості їх переробки.

Практична значимість. Отримані результати підтверджують, з одного боку, що жили № 4 і 10 багаті на барит, а, з іншого боку, те, що можливе виділення частинок бариту з частинок кремнезему. Таким чином, для більш якісного й різноманітного використання руди жил, що аналізуються, ми пропонуємо застосування процесу флотації, так як останній дозволяє отримувати високоякісні концентрати, тому його можна використовувати не тільки в нафтовому секторі, але й у фармацевтичній та інших галузях промисловості .

Ключові слова: шахта Айн Мімун, баритова руда, жили № 4 і 10, збагачення, Алжир

References.

1. Ghashang, M. (2012). Preparation and Application of Barium Sulfate Nano-particles in the Synthesis of 2,4,5-Triaryl and N-Aryl(Alkyl)-2,4,5-Triaryl Imidazoles. Current Organic Synthesis, 9(5), 727-732. https://doi.org/10.2174/157017912803251800.

2. Li, F., & Yuan, G. (2005). Low temperature catalytic conversion of methane to methanol by barium sulfate nanotubes supporting sulfates: Pt(SO₄)₂, HgSO₄, Ce(SO₄)₂ and Pb(SO₄)₂. Chemical Communications, (17), 2238. https://doi.org/10.1039/b500147a.

3. Lin, J., & Gao, H.-W. (2009). SDBS@BaSO₄: an efficient wastewater-sorbing material. Journal of Materials Chemistry, 19(22), 3598. https://doi.org/10.1039/b904303a.

4. Romero-Ibarra, I. C., Rodríguez-Gattorno, G., García-Sán­chez, M. F., Sánchez-Solís, A., & Manero, O. (2010). Hierarchically Nanostructured Barium Sulfate Fibers. Langmuir, 26(10), 6954-6959. https://doi.org/10.1021/la904197k.

5. Wu, J., Barbero, R., Vajjhala, S., & O’Connor, S. D. (2006). Real-Time Analysis of Enzyme Kinetics via Micro Parallel Liquid Chromatography. ASSAY and Drug Development Technologies, 4(6), 653-660. https://doi.org/10.1089/adt.2006.4.653.

6. Hall, G. S., & Chambliss, C. R. (2004). Nondestructive Multi-Elemental Analyses of Current-Size United States Federal Reserve Notes by Energy Dispersive X-Ray Fluorescence. Applied Spectroscopy, 58(11), 1334-1340. https://doi.org/10.1366/0003702042475466. 

7. Qu, M.-H., Wang, Y.-Z., Wang, C., Ge, X.-G., Wang, D.-Y., & Zhou, Q. (2005). A novel method for preparing poly(ethylene terephthalate)/BaSO4 nanocomposites. European Polymer Journal, 41(11), 2569-2574. https://doi.org/10.1016/j.eurpolymj.2005.05.

8. Yao, C., & Yang, G. (2009). Synthesis, thermal, and rheological properties of poly(trimethylene terephthalate)/BaSO₄ nanocomposites. Polymers for Advanced Technologies, 20(10), 768-774. https://doi.org/10.1002/pat.1313. 

9. Batouche, T., Bouzenzana, A., Zedam, R., & Bourourou, M. (2019). Mineralogical and physico-chemical characterization of barite wastes fromAin Mimoun deposit (Khenchela, Algeria). Solid State Physics, Mineral Processing, 29-35. https://doi.org/10.29202/nvngu/2019-3/5.

10. Manam, J., & Das, S. (2009). Thermally stimulated luminescence studies of undoped, Cu and Mn doped BaSO₄ compounds. Radiation Effects and Defects in Solids, 163(12), 955-965. https://doi.org/10.1080/10420150802163869.

11. Sivakumar, S., Soundhirarajan, P., Venkatesan, A., & Khatiwada, C. P. (2015). Spectroscopic studies and antibacterial activities of pure and various levels of Cu-doped BaSO₄ nanoparticles. Spectrochimica Acta Part A: Molecular and Biomolecular Spectroscopy, 151, 895-907. https://doi:10.1016/j.saa.2015.07.048.

12. Lane, M. D. (2007). Mid-infrared emission spectroscopy of sulfate and sulfate-bearing minerals. American Mineralogist, 92, 1-18. https://doi.org/10.2138/am.2007.2170.

13. Hargreaves, J. S. J. (2016). Some considerations related to the use of the Scherrer equation in powder X-ray diffraction as applied to heterogeneous catalysts. Catalysis, Structure & Reactivity, 2(1-4), 33-37. https://doi.org/10.1080/2055074X.2016.1252548.

14. Singaravelan, R., & Bangaru Sudarsan Alwar, S. (2014). Effect of reaction parameters in synthesis. Characterisation of electrodeposited zinc nanohexagons. Journal of Nanostructure in Chemistry, 4(4), 109-117. https://doi.org/10.1007/s40097-014-0121-2.

15. Temitope, D., & Timothy, O. (2018). X-ray fluorescence (XRF) in the investigation of the composition of earth materials: a review and an overview. Geology, Ecology, and Landscapes, 2(2), 148-154. https://doi.org/10.1080/24749508.2018.1452459.

16. Al-Eshaikh, M. A., & Kadachi, A. (2011). Elemental analysis of steel products using X-ray fluorescence (XRF) technique. Journal of King Saud University – Engineering Sciences, 23(2), 75-79. https://doi.org/10.1016/j.jksues.2011.03.002.

17. Chettibi, M., & Abramov, A. A. (2016). Development of Sphalerite activation regularity by copper Sulphate. Journal of Mining Science, 52(05). ISSN: 1062-8736. Edition Springer. https://doi.org/10.1134/S1062739116041526.

18. Nettour, D., Chettibi, M., Bouhadja, A., & Bulut, G. (2018). Determination of physicochemical parameters of Djebel Onk phosphate flotation (Algeria). Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 43-49. https://doi.org/10.29202/nvngu/2018-4/8.

• < Попередня
• Наступна >