Науковий вісник НГУ

Тектонічні особливості утворення Жаільмінської структури

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2022

Останнє оновлення: 11 липня 2022

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 2331

Authors:

А.Т.Роман, orcid.org/0000-0003-3489-9475, Карагандинський технічний університет, м. Караганда, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В.С.Портнов, orcid.org/0000-0002-4940-3156, Карагандинський технічний університет, м. Караганда, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Н.С.Аскарова, orcid.org/0000-0002-2103-6198, Карагандинський технічний університет, м. Караганда, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (3): 011 - 016

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-3/011

Abstract:

Мета. Вивчення генезису й положення Жаільмінської мульди в тектонічних структурах Центрального Казахстану.

Методика. Критичний аналіз літературних і фондових матеріалів, порівняльний аналіз геологічних, геофізичних і морфологічних факторів, характерних для континентальних рифтів, особливостей формування вулканічних грабен-синкліналей, аналіз результатів ізотопного датування гірських порід.

Результати. Жаільмінска грабен-синкліналь не є самостійною структурою рифтового походження. Формування Жаільми пов’язане із загальною еволюцією Сарису-Тенізського сегмента девонського вулкано-плутонічного поясу. Формування Жаільмінської грабен-синкліналі пов’язане з просіданням після викидів значних мас кислого магматичного матеріалу.

Наукова новизна. Авторами був проведений порівняльний аналіз геологічних, геофізичних і морфологічних даних Жаільмінської структури з аналогічними даними, характерними для сучасних континентальних рифтів. У результаті аналізу встановлено, що рифтовий генезис Жаільми залишається спірним. Дана структура розвивалась одночасно з Девонським вулкано-плутонічним поясом, і генетично пов’язана з процесами вулканізму. Автори припускають, що Жаільма є вулканічною грабен-сінкліналлю.

Практична значимість. За довгий період дослідження структури сформувалася думка про безперспективність Сарису-Тенизського сегменту крайового девонського вулкано-плутонічного поясу на виявлення промислових родовищ. Виняток представляла Жаільмінська мульда, що є унікальною за рудонасиченістю фамен-кам’я­но­ву­гільною осадовою структурою, яка включала в собі значні запаси залізо-марганцевих, барит-поліметалічних і власне баритових руд. У зв’язку з чим, вважаємо практично важливим вивчити наявні грабен-синкліналі на площі девонського вулкано-плутонічного поясу для виявлення промислових родовищ атасуйського типу.

Ключові слова: вулканічна грабен-синкліналь, ізотопний аналіз, Девонський вулкано-плутонічний пояс, Атасуйський рудний район, континентальні рифти

References.

1. Shabalina, L. V. (2003). Model of the deep structure of the Central Kazakhstan paleorift system. Proceedings of the National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan. Geology Series, (4), 16-23. Retrieved from https://kk.convdocs.org/docs/index-70374.html?page=2.

2. Shenger, A. M. (2009). Jelal. Rifts of the world. Moscow: Geokart.

3. Logachev, N. A. (2001). Main structural features and geo-dynamics of the Baikal rift zone. Physical mesomechanics, 2(1-2), 163-170.

4. Dolginov, E. A., & Bashkin, Yu. V. (2013). Patterns of continental rifting. Bulletin of the Moscow Society of Naturalists. Geological department, 88(4), 55-63.

5. Askarova, N. S., Roman, A. T., Kopobayeva, A. N., & Portnov, V. S. (2021). Feature space of the Atasu type deposits (Central Kazakhstan). Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (5), 5-10. https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-5/005.

6. Lapteva, E. M., & Lapteva, N. I. (2008). Graphical representation of the geodynamics of rift structures based on remote data. Modern problems of remote sensing of the Earth from space, 356-362. Retrieved from http://d33.infospace.ru/d33_conf/2008_pdf/1/48.pdf.

7. Lyubetsky, V. N., Lyubetskaya, L. D., & Shabalina, L. V. (2009). Deep structure and stages of formation of commercial stratiform polymetallic ores in the Atasu and Rudno-Altai ore districts. Bulletin of the National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan. Geological series, (5), 24-36. Retrieved from http://nblib.library.kz/elib/library.kz/journal/Lyubeckii023.pd.

8. Erlikh, E. N. (1966). Volcano-tectonic depressions, Geotectonics, (6), 48-63.

9. Erlikh, E. N. (1973). Modern structure and Quaternary volcanism of the western part of the Pacific Rim. Novosibirsk: Nauka.

10. Gorshkov, G. S. (1967). Volcanism of the Kuril Island Arc: monograph. Moscow.

11. Mazurov, A. K. (2002). Features of metallogeny and assessment of ore content of metallogenic complexes of rifts of Kazakhstan. Rifts of the lithosphere: Proceedings of the international scientific Conference, 244-248. Retrieved from www.elibrary.ru/item.asp?id=25329023.

12. Antonyuk, R. M., Ismailov, Kh. K., Klochkov, M. V., Kochergina, A. V., & Kuznetsov, K. V. (2012). Regularities of localization of deposits of the Atasu type in the rift structures of Central Kazakhstan of the Late Devonian–Early Carboniferous age. Geology and protection of mineral resources, 2(43), 11-21.

13. Kurchavov, A. M., Grankin, E. G., Malchenko, E. G., & Zhukovskii, V. I. (2000). Zoning, segmentation, and paleogeodynamics of the Devonian volcanic belt in Central Kazakhstan. Geotectonics, (4), 32-43.

14. Mazurov, A. K. (2002). Metallogeny of oceanic and continental paleorifts of Kazakhstan. Bulletin of the Tomsk Polytechnic University. Geology, prospecting and exploration of minerals, 305(6), 76-89.

15. Erlich, E. (2020). Geodynamics and magmatism of platforms. Litres. Retrieved from https://www.geokniga.org/bookfiles/geokniga-geodinamika-i-magmatizm-platform.pdf.

16. Seitmuratova, E. Yu., Borukaeva, M. R., & Lyapichev, G. F. (2000). Late Paleozoic volcanism of the active margin of the Kazakh paleocontinent. Geodynamics and minerageny of Kazakhstan, 104-118.

17. Seitmuratova, E. Yu., Arshamov, Ya. K., Baratov, R. T., & Dautbekov, D. O. (2017). Geological and metallogenic features of the volcano-plutonic belts of Kazakhstan. Proceedings of the National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan, 3(416), 60-86.

18. Zhukovskiy, V. I., Malchenko, E. G., & Khamzin, B. S. (2008). Polymetallic and ferromanganese deposits of Central Kazakhstan (Atasu type). Ore provinces of Central Asia, (pp. 149-160). Almaty.

19. Kurchavov, A. M., & Khamzin, B. S. (2017). The main boundaries of ore formation in the orogenic structures of the Caledonides of Northern and Central Kazakhstan. Izvestiya NAS RK. Series geology and technical sciences, (3), 24-34. ISSN 2224-5278.

20. Kurchavov, A. M. (2004). Zoning of orogenic volcanism and problems of its geodynamic interpretation. Lithosphere, (3), 71-83.

• < Попередня
• Наступна >