Науковий вісник НГУ

Переведення Слов’янської ТЕС із центральним пилозаводом з антрациту на газове вугілля

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №3 2023

Останнє оновлення: 27 червня 2023

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1870

Authors:

М.В.Чернявський*, orcid.org/0000-0003-4225-4984, Інститут теплоенергетичних технологій НАН України, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О.Ю.Провалов, orcid.org/0000-0002-5191-2259, Інститут теплоенергетичних технологій НАН України, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Є.С.Мірошниченко, orcid.org/0000-0003-2487-6886, Інститут теплоенергетичних технологій НАН України, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О.В.Косячков, orcid.org/0000-0002-9445-8738, Інститут теплоенергетичних технологій НАН України, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2023, (3): 046 - 053

https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-3/046

Abstract:

Мета. Розроблення наукових основ і технічних рішень та реалізація переведення антрацитового котлоагрегату блоку 800 МВт Слов’янської ТЕС із центральним пилозаводом на спалювання газового вугілля з максимальним використанням існуючого обладнання, без зупинки роботи блоку.

Методика. Теоретичні й розрахункові дослідження процесів сушки й пилоприготування на центральному пилозаводі. Розрахункове обґрунтування технічних рішень для усунення ризику займання пилу в системі пилоподачі та в пальниках котлоагрегату. Промислові випробування на пилозаводі й котлоагрегаті.

Результати. Проаналізовані технологічні особливості пилозаводу з паровими панельними сушарками, спроектованого для антрациту, та особливості процесу сушіння індивідуальної вугільної частинки. Обґрунтовано, що на перших стадіях сушка вугілля відбувається за механізмом «мокрого термометра», визначені й підтверджені випробуваннями безпечні умови пилоприготування газового вугілля. Розрахунково обґрунтовані та впроваджені технічні рішення для усунення ризику займання пилу в системі пилоподачі та в пальниках котлоагрегату, що дозволяють здійснювати спалювання різних марок вугілля (антрациту, газового та їх сумішей) без зміни складу обладнання повітряного тракту й пальників, за допомогою тільки режимних заходів.

Наукова новизна. Уперше обґрунтовано, що на перших стадіях сушка вугілля відбувається за механізмом «мокрого термометра», і визначені безпечні умови пилоприготування газового вугілля на центральному пилозаводі з паровими панельними сушарками й невентильованими кульобарабанними млинами.

Практична значимість. Розроблені й реалізовані технічні рішення з переведення антрацитового котлоагрегату блоку 800 МВт Слов’янської ТЕС із центральним пилозаводом на спалювання газового вугілля з максимальним використанням існуючого обладнання, без зупинки роботи блоку, у тому числі – безпечні режими пилоприготування газового вугілля, а також пилоподачу та спалювання різних марок вугілля та їх сумішей. У результаті впровадження розроблених технічних рішень енергоблок 800 МВт Слов’янської ТЕС став першим у світі, здатним використовувати антрацит і газове вугілля окремо або у вигляді сумішей широкого спектру складу.

Ключові слова: антрацит, газове вугілля, пиловугільний котлоагрегат, центральний пилозавод, парова панельна сушарка, вихровий пальник

References.

1. Chernyavsky, N., Provalov, O., Kosyachkov, O., & Bestsennyy, I. (2021). Scientific bases, experience of production and combustion of coal mixtures at thermal power plants of Ukraine. Procedia Environmental Science, Engineering and Management, 8(1), 23-31. Retrieved from http://www.procedia-esem.eu/pdf/issues/2021/no1/4_01.04_Chernyavskiy_21.pdf.

2. Chernyavskii, N. V., Miroshnichenko, E. S., & Provalov, A. Y. (2021). Experience in Converting TPP-210A Boilers with 300 MW Power Units to Burning Gas Coal at the Tripillya Thermal Power Plant. Power Technology and Engineering, 54(5), 699-706. https://doi.org/10.1007/s10749-020-01273-0.

3. Cherniavskyi, M. V. (2021). State and Prospects of Thermal Power Generation in the Conditions of Ukraine’s Course
on Carbon-Free Energy. Energotekhnologii ta resursozberezhennya, 4, 4-16. https://doi.org/10.33070/etars.4.2021.01.

4. Yang, Yo., Li, C., Wang, N., & Yang, Z. (2019). Progress and prospects of innovative coal-fired power plants within the energy internet. Global Energy Interconnection, 2(2), 160-179. https://doi.org/10.1016/j.gloei.2019.07.007.

5. Chernyavskyy, M. V., Provalov, O. Yu., & Kosyachkov, O. V. (2020). Technical solutions for the organization of combustion of anthracite, lean coal, bituminous coal and their mixtures in the TPP-200-1 boiler unit of the Slovianska TPP using the available equipment. 16 ^th International scientific-practical conf. “Coal thermal energy: ways of reconstruction and development”: Collection of Science works, (pp. 70-77). Kyiv: IVE NAS of Ukraine. Retrieved from http://www.ceti-nasu.org.ua/upload/iblock/5f4/5f4b4eda6d8a6034e4699edacbe9098b.pdf.

6. Yan, H., Nie, B.,  Peng, C., Liu, P., Wang, X.,  Yin, F., …, & Cao, M. (2022). Evaluation on explosion characteristics and parameters of pulverized coal for low-quality coal: experimental study and analysis. Environmental Science and Pollution Research, 29, 18851-18867. https://doi.org/10.1007/s11356-021-17170-6.

7. Mishra, D. P. (2022). Physico-chemical characteristics of pulverized coals and their interrelations – a spontaneous combustion and explosion perspective. Environmental Science and Pollution Research, 29(17), 24849-24862. https://doi.org/10.1007/s11356-021-17626-9.

8. Yongjia, W., Ying, C., & Kai, W. (2019). Analysis and Research of Explosive Coal Explosivity in Coal-fired Power Plants. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 237, 062006. https://doi.org/10.1088/1755-1315/237/6/062006.

9. Wang, Z., Zhang, B., & Qi, G. (2019). Fuel characteristics and explosiveness analysis of pulverized coal industrial boilers in China. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 721, 012076. https://doi.org/10.1088/1757-899X/721/1/012076.

10. Dipak, K. Sarkar (2015). Thermal power plant: Design and Operation. Elsevier Inc. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-801575-9.00001-9.

11. Hanatani, A., & Ozawa, M. (2021). General planning of thermal power plant. In JSME Series in Thermal and Nuclear Power Generation: Advances in Power Boilers, (pp. 107-118). Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-820360-6.00003-5.

12. Mujumdar, A. S., Jangam, S. V., & Pikon, J. (2014). Drying of coal. In Handbook of Industrial Drying, (4 ^th ed., pp. 999–1022.). Mujumdar, A.S., Ed. CRC Press: Boca Raton, FL. https://doi.org/10.1201/b17208.

13. Somov, A. A., Tugova, A. N., Makarushin, M. N., & Grigor’e­va, N. I. (2018). Coal Slurry Drying Process Research. Thermal Engineering, 65, 555–561. https://doi.org/10.1134/S0040601518080050.

14. Mohanty, M. K., Akbari, H., & Luttrell, G. H. (2012). Fine Coal Drying and Plant Profitability. In Challenges in Fine Coal Processing, Dewatering, and Disposal, Society of Mining, Metallurgy, and Explorating, (pp. 329-344). Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/272509412_FINE_COAL_DRYING_AND_PLANT_PROFITABILITY.

15. Delgado, J. M. P. Q., & Gilson Barbosa de Lima, A. (2016). Drying and Energy Technologies. Springer International Publishing, Switzerland. Retrieved from https://link.springer.com/book/10.1007%2F978-3-319-19767-8.

16. Almadani, R. A. (2018). Experimental Study of Drying Process of Porous Materials. 20 ^th Annual Conf. YUCOMAT2018 (Serbia): The book of abstracts. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/329019290_Experimental_Study_of_Drying_Process_of_Porous_Materials.

17. Wang, Y., Wang, Y.-y., & Zhang, S.-t. (2019). Effect of drying conditions on moisture re-adsorption and particulate matter emissions during the classification drying of coking coal. Fuel Processing Technology, 192, 65-74. https://doi.org/10.1016/j.fuproc.2019.04.019.

18. Thai Vu, H., & Tsotsas, E. (2018). Mass and Heat Transport Models for Analysis of the Drying Process in Porous Media: A Review and Numerical Implementation. International Journal of Chemical Engineering, 2018, Article ID 9456418, 1-13. https://doi.org/10.1155/2018/9456418.

19. Saban, P., Mustafa, A., & Hasan, E. (2016). Evaporative Drying of Low-Rank Coal. In Olvera, J. d. R. (Ed.). Sustainable Drying Technologies. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/63744.

• < Попередня
• Наступна >